Справа №2-196/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 р. Вознесенський міськрайоннний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді -ВОСТРІКОВОІ Л.В., при секретарі - КОЗАЧЕНКО О.І., з участю:
представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 представників відповідача-представника ВАТ"Зелений Гай" КОНОГРАЙМ.В.
-представника ВДФССВНВ-КУРІННОІ Т.Ф розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенськ справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ВАТ "Зелений Гай'' виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області про відшкодування шкоди , заподіяної ушкодженням здоровая під час виконання працівником трудових обов 'язків та моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
19.12.2006 року позивачка звернулася до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я під час виконання нею трудових обов'язків та моральної шкоди, посилаючись на те, що з 16.04.1984 року вона працювала муляром- штукатуром Ш розряду в ВАТ "Зелений Гай". 9 вересня 1996 року о 16 год 45 хв. позивачка їхала з роботи на кузові автомашини, яка належала ВАТ "Зелений Гай".3 метою уникнення наїзду на дитину, водій різко загальмував і позивачка вдарилася об кабіну автомашини головою, в результаті чого їй була завдана травма, а саме- струс головного мозгу, що викликало втрату працездатності і заробітку. Ушкодження здоров'я було заподіяно позивачці з вини відповідача, що підтверджується актом про нещасний випадок №3 складеним 19.09.1996 року комісією ВАТ "Зелений Гай" ( ф. Н-1 затверджений Постановою Президії ВЦСПС від 13.08.1982 р. № 11-6). Внаслідок каліцтва 29.05.1998 року позивачці було встановлено II групу інвалідності загального захворюваня, у зв'язку з чим звільнена з роботи.
Однак в подальшому виявилося, що складений акт ф.Н-1, затверджений Постановою Президії ВЦСПС від 13.08.1982 р. №11-6 по формі на 1996 рік втратив свою чинність з введенням в дію норм Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 року №2694 -XII та постанови КМУ №623 від 10.09.1993 р. За висновком МСЕК від 01.04.2005 року втрата професійної працездатності позивачки становить 70%. Позивачка вважає, що таке тривале не встановлення ступеню втрати працездатності мало місце лише з вини ВАТ "Зелений Гай", яке з 09.09.1996 року по 29.07.2005 року не спромоглося скласти акт належної форми, не зважаючи на її неодноразові усні звернення. Саме момент встановлення ступеню втрати працездатності-є моментом встановлення відповідних виплат, який настав не 29.05.1998 року- з моменту призначення пенсії, а лише 01.04.2005 року.
ВАТ"Зелений Гай" лише 29.10,2004 року за вихідним №716 звернулося до Вознесенського МСЕК у спосіб, передбачений чинним законодавством- з проханням встановити ступінь постійної втрати працездатності. Також адмітстаїцєю ВАТ "Зелений Гай" не було передано своєчасно до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та прецесійних захворювань України документів, що підтверджують право позивачки, як застрахованої на страхову виплату.
В результаті неодноразових усних відмов ВАТ "Зелений Гай" відшкодовувати позивачці заподіяну шкоду, які вона вважає не обгрунтованими: не складання акту про нещасний випадок за встановленою формою; порушення відповідачем норм чинного законодавства( ЗУ "Про охорону праці" від 14.10.1992 року № 2694-ХП та Постанови КМУ № 623 від 10.09.1993 року, Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату) було призведеш) до порушення її законних прав щодо своєчасного отримання втраченого заробітку та одноразової допомоги та до моральних страждань. Вищевикладені обставини є підставою для компенсації позивачці втаченого заробітку за весь час-з 29.05.1998 року по 1 квітня 2005 року та сплати на її користь моральної шкоди.
Враховуючи, що лише 29.07.2005 року був складений акт Н-І належної форми, на другому аркуші якого зазначено, що стійка втрата працездатності встановлена 01.04.2005 року за довідкою обласної МСЕК, тому лише з 01.04.2005 року ФССНВ почав виплату страхових виплат та одноразової допомоги. Тому, позивачка вважає, що ВАТ"Зелений Гай" має виплатити їй втрачений заробіток з урахуванням індексу інфляції з моменту призначення пенсії та по день встановлення ступеня втрати працездатності ( з 29.05. 1998 р по 01.04.2005 р) в сумі 19154,65 грн, відшкодувати моральну шкоду у розмірі двухсот мінімальних розмірів заробітньої плати за вищезазначений період, що складає 3 000 грн(200х15). Підставою для відшкодування моральної шкоди є те, що у результаті втрати працездатності, позивачка стала інвалідом П групи, порушились життєві зв'язки , вона була позбавлена можливості реалізувати свої звички і бажання, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
В судовому засіданні представники позивачки зменшили розмір втраченого заробітку та просили стягнути з ВАТ"Зелений Гай" втрачений заробіток в сумі -13 408,26грн з урахуванням 70% втрати професійної працездатності ( 19 154,65 грн /100 х70%) ; 3 000 грн.-моральної шкоди, а також 720 грн-витрат на правову допомогу.
Представник ВАТ "Зелений Гай" в судовому засіданні надав заперечення щодо заявленого позивачкою позову, посилаючись на те, що на час коли стався нещасний випадок з позивачкою діяли Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків ( далі іменовані -Правила відшкодування шкоди), затверджені Постановою КМУ №472 від 23.06.1993 року. Саме вищезазначеним нормативним актом визначалися підстави виникнення у власника підприємства обов'язку з відшкодування шкоди потерпілому працівнику, заподіяної йому ушкодженням здоров'я, порядок відшкодування цієї шкоди
Пунктом 5 Правил відшкодування шкоди було передбачено, що ступінь втрати працездатності працівника та причини втрати працездатності визначається медико-
соціальною комісією на підставі акта про нещасний випадок та направлення, виданого лікувально-профілактичним закладом, власником або профспілковим органом підприємства. Пунктом 33,34 вищезазначених Правил встановлено, що для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я , власнику подається відповідна заява до якої додаються відповідні висновки МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності та необхідні витрати на медичну та соціальну допомогу.
Відповідно до вказаних вище норм права ОСОБА_1, якщо її здоров'ю дійсно було заподіяно шкоду внаслідок нещасного випадку, який стався 09.09.1996 року , повинна була звернутися до керівництва ВАТ "Зелений Гай", профспілкового комітету ВАТ "Зелений Гай" або до Вознесенської ЦРЛ для отримання направлення на МСЕК. Після отримання такого направлення позивачка повина була пройти огляд в МСЕК та отримати відповідні висновки про причини і ступінь втрати професійної працездатності та необхідні витрати на медичну та соціальну допомогу, а потім звернутися до керівництва ВАТ "Зелений Гай" із відповідною заявою про відшкодування їй шкоди. Після отримання такої заяви керівництво ВАТ "Зелений Гай" відповідно до вимог п.36 Правил відшкодування шкоди повинно було видати у 10-денний строк відповідний наказ про виплату ОСОБА_1 відшкодування шкоди. Але позивачка у період з 09.09.1996 року по серпень 2004 року жодного разу не звернулася до керівництва ВАТ "Зелений Гай" або профспілкового комітету ВАТ "Зелений Гай" з проханням видати їй направлення на огляд в МСЕК , а також жодного разу не зверталася до керівництва ВАТ "Зелений Гай" з вимогами відшкодувати їй шкоду , заподіяну в наслідок ушкодження здоров'я. Вважає, що особа , здоров'ю якої було заподіяно шкоду, набуває право на одержання сум відшкодування тільки з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності внаслідок виробничої травми.
Відповідно до п.38 Правил відшкодування шкоди , ОСОБА_1 до 11.07.2001 року (дати з якої втратили чинність Правила відшкодування шкоди) не мала права на відшкодування шкоди, заподіяної їй ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Тільки 05.08.2004 року ОСОБА_1 вперше звернулася до ВАТ "Зелений Гай"з заявою про видачу їй направлення для проходження огляду в МСЕК. Тому представник відповідача вважає, що позивачка не має права вимагати виплату втраченого заробітку за період до 1.04.2005 року, оскільки в цей період вона втратила працездатність внаслідок загального захворювання та просив суд відмовити позивачці в задоволенні позову за безпідставністю крім того просить суд застосувати позовну давність до вимог позивачки за період 29.05.1998 року по 01.01.2001 року.
Представник ВДФССВНВ надала суду заперечення посилаючись на те, що стаття 40 Закону України № 1105-XTv закріплює, що страхові виплати ( в тому числі і втрачений заробіток внаслідок часткової втрати професійної працездатності) виплачуються потерпілому з дня втрати працездатності внаслідак нещасного випадку. Оскільки висновком МСЕК Миколаївської області вперше встановлено, що ОСОБА_1 втратила працездатність внаслідок нещасного випадку з 01.04.2005 року то вона має право на компенсацію втраченого заробітку тільки з 01.04.2005 року. ОСОБА_1 не має права вимагати виплату втраченого заробітку за період до 01.04.2005 року , оскільки у період з 01.04.2001 року до 01.04.2005 року не має підтвердження МСЕК про ступінь втрати професійної працездатностіу відсотках в зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві. Так як ОСОБА_1 було встановлено вперше стійку втрату
професійної працездатності у відсотках 01.04.2005 року то відділенням Фонду їй виплачено одноразову допомогу в сумі 16.400 грн. 12.08.2005 року, а також була призначена щомісячна страхова виплата в сумі 209, 64 грн, яка на даний час вже становить 300, 62 грн після щорічного перерахунку у березні 2006 року у разі зростання у попередньому календарному році заробітньої плати у галузях національної економіки з 01.03 наступного року. Тобто відділення Фонду щодо потерпілої ОСОБА_1 виконала і продовжує виконувати у повному обсязі свої обов'язки щодо відшкодування їй усіх належних страхових виплат.
Заслухавши учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.
В силу ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоду ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності. Шкода завдана фізичній особі ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.
Згідно п.4 розділ "Прикінцевих та Перехідних положень " ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України, положення цього кодексу застосовується до тих прав і обов'язків , що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно п.п.33,34 Правил відшкодуваня власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я , пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків затверджених постановою КМ України № 472 від 23.06.1993 року власнику подається заява до якої додаються висновки МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності та необхідні витратина медичні та соціальні допомоги.
Свідок ОСОБА_4 суду підтвердив, що неодноразово сам , а також разом з ОСОБА_1 звертались до директора ВАТ "Зелений Гай" з приводу відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров'ю ,однак ніяких заходів не приймалось
З окремої думки члена Вознесенської МСЕК від 19.11.2004 року (а.с.26) видно, що ВАТ "Зелений Гай" допустило порушення вимог чинного законодавства при розслідувані нещасного випадку , що стався з ОСОБА_1 в AT "Зелений Гай" , внаслідок чого був затверджений акт невстановленої форми
З актів про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом № 9 від 19.09.1996 року та №1 від 29.07.2005 року (а.с.8-13) видно, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався 09.09.1996 року при русі з роботи на автомобілі AT "Зелений Гай" . Водій ухиляючись від наїзду на дитину змушений був різко загальмувати .В результаті чого ОСОБА_1 ,яка знаходилась в кузові автомобіля вдарилась в кабіну головою.
Згідно акту розслідування нещасного випадку, що стався 09.09.1996 року о 16 год. 45 хв. у ВАТ "Зелений Гай" від 29.07.2005 року (а.с. 14) видно, що причиною нещасного випадку були незадовільний технічний стан транспортного засобу, порушення правил дорожнього руху, не виконання службових обов'язків, недбале ставлення до власної безпеки ОСОБА_1, вину ОСОБА_1 визнали малозначеними .
З первинної довідки МСЕК 01.04.2005 року(а.с. 23) видно, що ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 у відсотках склав 70%, в зв'язку з трудовим каліцтвом 09.09.1996 року дата переогляду-безстроково.
З довідки ПФУ в м.Вознесенськ (ах 35, 39) видно,що ОСОБА_1 отримувала пенсію з травня 1998 року внаслідок загального захворювання.
Відповідно до л.3 розділу XI Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " в редакції Закону України від 22.02.2001 року №2272/ГД уся заборгованість потерпілим на виробництві , яким до набрання чинності цим законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної шкоди , заподіяної ушкодженням здоров'я , виплачується цими підприємствами ,а в разі їх ліквідації без правонаступництва - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Тому суд вважає, що ВАТ "Зелений Гай" зобов'язане відшкодувати ОСОБА_1 втрачений нею заробіток внаслідок втрати 70% професійної працездатності з урахуванням індексації і без урахування одержуваної нею пенсії в розмірі 13 408,26 грн за період з 29.05.1998 року по 01.04.2005 року (19 154, 65 грн / 100 х 70%) і моральну шкоду 3 000 грн. (а,с.40,41Х оскільки в результаті втрати працездатності ОСОБА_1 стала інвалідом другої групи , порушились її життєві зв'язки , була позбавлена можливості реалізувати свої звички і бажання , що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи стан здоров'я ОСОБА_1 (ах. 27-32, 69,91) , суд визнає причину пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з позовом поважною і поновлює його.
Згідно ст.34 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та проіесійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції ЗаконуУкраїни від 22.02.2001 року №2272/ГЛ у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК , ФССНВ проводить одноразову страхову виплату потерпілому , сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілому за кожен відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратнього розміру граничної суми заробітної плати, з якою справляються внески до Фондів.
Згідно постанови ФССНВ №221 -11 від 12.08.2005 року про призначення страхової виплати потерпілому на виробництві (а.с.17) ОСОБА_1 призначено одноразову допомогу в сумі 16 400 грн; компенсацію частини втраченого заробітку в розмірі 209,64 коп, платежі проводяться з 01.04.2005 року безстроково, також призначено витрати на медичну та соціальну допомогу.
Оскільки правова підстава для виплат ФССНВ виникла з 01.04.2005 року, моменту встановлення МСЕК втрати працездатності ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку то суд вважає , що ФССНВ відповідно до ст.ст. 40,34 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в ред ЗаконуУкраїни від 22.02.2001 року №2272/Ш виконало у повному обсязі свої обов'язки по відшкодуванню страхових виплат ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,213,214,215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Стягнути з ВАТ "Зелений Гай" на користь ОСОБА_1 13 408 грн 26 коп. шкоди , заподіяної ушкодженням здоров'я , 3 000 грн моральної шкоди, 720 грн витрат на юридичну допомогу.
Позов ОСОБА_1 до виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області про стягнення шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я -залишити без задоволення
Стягнути з ВАТ "Зелений Гай" на користь держави 134 грн. 08 коп. судового збору (місцевий 6юджетм.Вознесенськ, банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013,код платежу 22090100, р/р 31415537700007)
Стягнути з ВАТ "Зелений Гай" 30 грн. інформаційно технічного забезпечення при розгляді цивільної справи в Вознесенському міськрайонному суді (державний бюджет м.Вознесенськ 22050000, Банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ: 23406957; МФО 826013; р/р 31210259700007)
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд.