Код суду 0527
№2-а-14/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Божини Л.І.
при секретарі Кордонської Л.А.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2 -
представника третьої особи -
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області, третя особо на стороні відповідача ОСОБА_3 управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
23 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, згідно зі ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Просить зобов'язати УПФ провести перерахунок пенсії, як інваліду 3 групи захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків на Чорнобильській АЕС, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року включно.
В судовому засіданні позивач і його представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівка Донецької області і представник третьої особи в судове засідання не явилися, надав суду заяви про розгляд справи у їх відсутність (а.с.12,14), позовні вимоги не визнав, надавши суду заперечення (а.с.15).
Заслухавши позивача і його представника, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,що підтверджується посвідченням серії А № 407786 (а.с.7), є інвалідом 3-ї групи ,що підтверджується довідкою МСЕК серії ДОН-5 №091168 і має право на державну та додаткову пенсію.
Позивач отримував пенсію за ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір якої обчислений у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України до 1 грудня 2007 року.
23 червня 2009 року УПФУ в м.Костянтинівка Донецької області на заяву позивача про перерахунок пенсії надало відмову, в якій зазначив ,відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2.09.2008 року йому проведено перерахунок пенсії з 1.03.2008 року в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду ,заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Новий розмір пенсії у сумі 3436,40 грн та доплата пенсії за період з 1.03.2008 року по 31.12 2008 року у сумі 23576,24 грн. виплачені у січні 2009 року ,а стосовно теперішніх позивних вимог , а саме з листопада 2006 року , він пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом.(а.с.15)
З 1 березня 2008 року позивачеві здійснено перерахунок зазначених пенсій в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду здоров’ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2009 року (а.с.5-6) за позовом ОСОБА_1
Позовні вимоги ОСОБА_1 про перерахунок зазначених пенсій за період часу з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року року не були предметом судового розгляду в Донецькому окружному адміністративному суді при розгляді зазначеного позову ОСОБА_1, тому підлягають розгляду по суті.
ОСОБА_1 просить суд зобов’язати відповідача зробити перерахунок пенсії у розмірах, встановлених ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а відповідач повинен провести перерахунок та виплату пенсій позивачеві, виходячи з їх розмірів, встановлених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. № 1 "Про підвищення розмірів пенсій інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" за період з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року включно виходячи з наступного.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до чинної на час спірних правовідносин ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, піднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст.54 вказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
За таких обставин позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Відповідно до ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії ти права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлене ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім того, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України, ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.
У разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які тратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначитись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Тому суд вважає протиправними дії відповідача щодо відмови відповідачем у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, з 1 листопада 2006 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи Пенсійного фонду України зобов'язані здійснювати перерахунок пенсій саме з дня встановлення цього розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера з відповідною заявою про перерахунок пенсії.
Щодо здійснення перерахунку пенсій до 1 листопада 2006 року, то в даному випадку, перерахунок слід здійснювати з урахуванням положень п.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На підставі вказаних норм закону суд вважає, що перерахунок пенсії ОСОБА_4 необхідно проводити з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року включно.
Суд вважає, що до вказаних правовідносин не має підстав застосовувати строк позовної давності, оскільки шкода спричинена позивачеві внаслідок ядерної небезпеки, внаслідок чого він отримав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має другу групу інвалідності. Частиною 1 статті 76 Закону України «Про використання ядерної енергетики та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 року №39/59-ВР передбачено, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров»ю особи, не обмежуються строком давності.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 2, 11, 17-20, 69-72, 86, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівка Донецької області щодо нарахуванню ОСОБА_1 основної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі, меншому встановленого у статті 50, частині четвертій статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року включно.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області перерахувати ОСОБА_1 основну пенсію у відповідності до вимог частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю у відповідності до вимог статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 1 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року включно.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови суду заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя