ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 759/16695/17 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Земляної Г.В., при секретарі - Бродацькій І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2018 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі за текстом - «Головне управління») щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії протиправним;

- зобов'язати Головне управління нарахувати та виплатити на його користь компенсацію втрати частини щомісячних сум заборгованості пенсії нарахованої на виконанням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30.04.20104 року за період з 18.06.2012 року по 31.08.2014 року у зв'язку з порушенням строків виплати пенсійного забезпечення з врахуванням офіційно встановлених індексів споживчих цін у сумі 44 395,65 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно до положень Закону України «Про компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії на підставі рішення суду, однак відповідач не виконує вимог указаного Закону та Порядку та протиправно відмовляє у зазначеній виплаті.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії. Зобов'язати Головне управління нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини щомісячних сум заборгованості пенсії за період з 18.06.2012 по 31.08.2014 включно у зв'язку з порушенням строків його виплати пенсійного забезпечення з врахуванням офіційно встановлених індексів споживчих цін у сумі 44395,65 грн.

В апеляційній скарзі Головне управління, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Зокрема, відповідач стверджує, що незастосування пенсійним органом відповідної норми Закону або ж рішення Верховного Суду України, яке стосується спорів певної категорії, не може тягнути за собою неправомірність дій чи бездіяльності останнього у розумінні вимог КАС України, оскільки відповідач при прийнятті рішень діє у межах наданих йому повноважень та з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні отримуючи пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 p. № 2262-XII (надалі за текстом - «Закон № 2262-XII»).

У зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з позовом та просив визнати за ним право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням посадового окладу та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок розміру призначеної пенсії - задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців з 01.04.2012 року - протиправним.

На виконання вказаного судового рішення, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу за період з 18.06.2012 року по 31.08.2014 року та нараховано кошти в сумі 44281,62 грн., які перераховані на рахунок позивача в лютому 2017 року.

11.10.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління із заявою про проведення розрахунку і виплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строку їх виплати на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року.

Листом від 23.10.2017 року за № 25163/03/К-2401 відповідач повідомив, що нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати немає законних підстав, оскільки донарахована сума коштів на виконання рішень суду була здійснена одноразовою виплатою, тобто має разовий характер, а Закон не передбачає виплату компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з виплатою доходів громадян, що мають разовий характер.

Вважаючи вказану відмову незаконною, ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 55 Закону № 2262-XII нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно зі статтями 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. № 2050-III (надалі за текстом - «Закон № 2050-III») підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 р. (надалі за текстом - «Порядок»).

Пунктом 4 Порядку установлено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі органом Пенсійного фонду) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно зі ст.3 Закону № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

З аналізу норм Закону № 2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року пенсійний фонд зобов'язано здійснити перерахунок розміру пенсії позивачу.

Однак виплати пенсії ОСОБА_2 нарахованої на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду відбулась у лютому 2017 року.

Отже, період за який підлягає нарахуванню та виплаті компенсація втрати частини доходів становить: з 18 червня 2012 року по 31 серпня 2014 року.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 26 грудня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя Г.В.Земляна