РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2008 року справа № 2-6651/08
Малиновський районний суд міста Одеси в складі: Головуючого судді Михайлюка О.А., при секретарі Бондаренко Т.П.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та усунення перешкод в користуванні власністю, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого УЖКГ Одеської міської ради народних депутатів від 27.03.1996 року за № 6-5242, їй та чоловіку ОСОБА_4 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1.
У зв'язку з тяжким матеріальним становищем вона разом з чоловіком вирішили здавати кімнату в зазначеній квартирі ОСОБА_2 та його співмешканці ОСОБА_3, які проживають в ній вже понад шість років.
В липні 2007 року ОСОБА_2 запропонував позивачці допомогу в належному оформленні документів на належну їм з чоловіком квартиру, у зв'язку з чим 8 червня 2007 року в нотаріальній конторі позивачка підписала невідомий їй документ, зміст якого вона не розуміла, як в подальшому вона з'ясувала це була довіреність на ім'я ОСОБА_2 на право розпорядження всім її рухомим та нерухомим майном, на справжнього наміру вона не мала. Таким шляхом ОСОБА_2 отримав довіреність від її чоловіка ОСОБА_4.
13 липня 2007 року, без згоди позивачки та її чоловіка, ОСОБА_5, діючи від імені позивачки та ОСОБА_4, укалав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за № 3578.
Оскільки вказаний договір купівлі-продажу був вчинений поза волею та без відома позивачки, та на її погляд був спрямований на незаконне заволодіння її майном вона вимушена звернутись з позовом до суду.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, просять суд визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 13.07.2007 року між ОСОБА_5, діючим від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_4, з одного боку та ОСОБА_3, з іншого - недійсним , повернути сторони в первісний стан, відновити право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю, шляхом виселення ОСОБА_3 та будь-яких інших осіб з квартири АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив суду, що знаходився в добрих відносинах з сім'єю ОСОБА_1, проживаючи разом з ними надавав їм допомогу. Вважає, що ОСОБА_1 надала йому довіреність на право управління її майном свідомо, не заперечувала проти продажу квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_7.
ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила суду, що придбала квартиру АДРЕСА_1 правомірно, при укладенні договору купівлі-продажу їй було відомо, що ОСОБА_2 діє від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_4, однак вона була впевнена, що він діє за їх згодою та дорученням.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого УЖКГ Одеської міської ради народних депутатів від 27.03.1996 року за № 6-5242, ОСОБА_1 та її чоловіку ОСОБА_4 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1.
Згідно довіреності від 8.06.2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за № 768, ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси з питання розпорядження всім її майном.
Згідно довіреності від 8.06.2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за № 767, ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси з питання розпорядження всім його майном.
13.07.2007 року між ОСОБА_5, діючим від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_4, з одного боку та ОСОБА_3, з іншого, був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за № 3578.
Як пояснила ОСОБА_1, вона не мала намір довіряти ОСОБА_5 право розпорядження своїм майном. Підписуючи довіреність від 8.06.2007 року, вона не зрозуміла значення своїх дій, оскільки має незакінчену середню освіту та страждає на глухоту, на зробила це під психічним впливом відповідача. Уклавши договір купівлі-продажу від 13.07.2008 року поза згодою ОСОБА_1, ОСОБА_5 кошти отримані від продажу позивачці не передавав та не пропонував їх отримати.
Зазначені обставини підтверджуються показами допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
Згідно відповіді ВАТ „Всеукраїнський ОСОБА_12" від 19.08.2008 року, з рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_1 26.08.2007 року грошові кошти за довіреністю від 07.06.2007 року отримував ОСОБА_13, та в період з 26.11.2007 року по 09.01.2008 року знята сума дорівнює 20 000 доларів США.
Після того як позивачка дізналася, що ОСОБА_5 продав належну їй квартиру АДРЕСА_1, яка є її єдиним місцем мешкання, вона 21.05.2008 року звернулась до приватного нотаріуса ОСОБА_8 та відмінила довіреність видану нею 8.06.2007 року.
ОСОБА_1 микола Іванович помер 21.07.2007 року.
Згідно ст. 203 Цивільного Кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно вимог ст. 231 ЦК України, правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.
За таких обставин суд вважає необхідним визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 13.07.2007 року між ОСОБА_5, діючим від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_4, з одного боку та ОСОБА_3, з іншого, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за № 3578.
В судовому засіданні також встановлено, що 16.07.2007 року ОСОБА_3 зареєструвала своє право власності на квартиру АДРЕСА_1 в КП „ОМБТІ та РОН" та в теперішній час мешкає в зазначеній квартирі.
Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Таким чином, суд вважає необхідним усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю, шляхом виселення ОСОБА_3 та будь-яких інших осіб з квартири АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 231, 386, 387, 391 ЦК України, ст. ст. 10, 58, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 13.07.2007 року між ОСОБА_5, діючим від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_4, з одного боку та ОСОБА_3, з іншого, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за № 3578 - недійсним.
Повернути сторони в первісний стан.
Відновити право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, яке їм належало на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого УЖКГ Одеської міської ради народних депутатів від 27.03.1996 року за № 6-5242.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю, шляхом виселення ОСОБА_3 та будь-яких інших осіб з квартири АДРЕСА_1.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.