Справа № 357/11273/18

2-з/357/133/18

Категорія 2

У Х В А Л А

іменем України

"22" грудня 2018 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді –        Орєхова О. І. ,

за участі секретаря -        Сокур О. В.,

розглянувши у  відкритому судовому  засіданні в залі суду № 2 в  м. Біла Церква заяву представника позивача  товариства з обмеженою відповідальністю «Матюші» адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову   по цивільній справі за  позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Матюші» до ОСОБА_2, Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_3, товариства з додатковою відповідальністю  «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора  Комунального підприємства  Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» ОСОБА_4, Державного реєстратора  Комунального підприємства  Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» ОСОБА_5  про визнання недійсним правочину,   -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області  перебуває цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Матюші» до ОСОБА_2, Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_3, товариства з додатковою відповідальністю  «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора  Комунального підприємства  Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» ОСОБА_4, Державного реєстратора  Комунального підприємства  Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» ОСОБА_5 про визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди, визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію   речових прав на  нерухоме  майно

Ухвалою судді від 24.10.2018  року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального  позовного провадження  та призначено підготовче засідання.

18.12.2018 року до Білоцерківського міськрайонного суду надійшла   заява  представника позивача  адвоката  ОСОБА_1, яка діє на підставі договору про надання правової  допомоги № 17/08-03  від 07.08.2017 року,  про забезпечення позову у  справі 357/11273/18, в  якій вона просить:

1.  Вжити заходи забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші»  шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 2,1302 га з кадастровим номером 3220483500:01:009:0002 та на земельну ділянку площею 1,0288 га з кадастровим номером 3220483500:03:006:0022, що розташовані у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

2. Вжити заходи забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» шляхом заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки, площею 2,1302 га з кадастровим номером 3220483500:01:009:0002 та щодо  земельної ділянки площею 1,0288 га з кадастровим номером 3220483500:03:006:0022, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову до винесення рішення суду по даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушеного права та поновлення порушених прав  та  інтересів позивача. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду  у даній справі, власники  спірних земельних ділянок, які першочергово були передані в  оренду ТОВ  Агрофірма «Матюші», мають  намір у  найближчий час  здійснити  поділ таких земельних ділянок,  внаслідок якого  державна реєстрація земельних ділянок та їх кадастрові номери будуть скасовані, а новим земельним ділянкам, сформованим внаслідок поділу, будуть присвоєні нові кадастрові номери, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.

Суд, розглянувши  заяву про забезпечення позову, матеріали справи,  приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 ст.  149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;  зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення  морської вимоги; іншими заходами;

Частина 3 ст. 150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову , крім  арешту морського  судна, що здійснюється для забезпечення  морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Частина 1 ст. 151 ЦПК  України  передбачає,  що заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову  розглядається  не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановлені зазначеної відповідальності  слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд може брати до уваги  інтереси  не тільки позивача, та й інших осіб, права яких  можуть бути  порушені у зв’язку із застосуванням  відповідних заходів.

Аналіз наведених норм діючого законодавства призводить до висновку, що  забезпечення позову можливе лише при наявності між сторонами  спору та наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання  можливого рішення.

Частиною 10 вказаної постанови передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав  людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен, чиї права  та свободи, визнанні в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту  в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене  особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за  законом.

Встановлено, що ТОВ  Агрофірма «Матюші» є українською компанією, що займається  вирощуванням зернових, бобових культур і  насіння олійних культур на  власних та  орендованих у фізичних та  юридичних осіб земельних ділянок. ОСОБА_2 (далі також - "Відповідач-1") є власником земельної ділянки площею  2,1302 га з кадастровим номером 3220483500:01:009:0002 та  земельної ділянки площею 1,0288 га з кадастровим номером 3220483500:03:006:0022, що розташовані у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (далі - "ОСОБА_6 ділянка"). 14.08.2014 року Відповідач-1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма  (далі також - "Позивач", "Товариство", "ТОВ Агрофірма "Матюші") договір оренди землі № б/н, за яким передала в оренду Позивачу ОСОБА_6 ділянки (далі — "Договір оренди з Позивачем"). 07.02.2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_7 прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 19169971 та рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 19170143, якими зареєструвала право оренди на ОСОБА_6 ділянки за Товариством.  Наприкінці  грудня 2017  року Позивач  отримав від ОСОБА_2 повідомлення про розірвання Договору оренди з Позивачем в  односторонньому порядку за Вх. № б/н від 26.12.2017 року. Повідомлення про розірвання було мотивовано тим,  нібито ТОВ Агрофірма «Матюші» не виконало належним чином зобов’язання щодо сплати  орендної плати за 2016, 2017 роки, однак  підстав для розірвання  Договору оренди  не було, оскільки  позивач  належним чином  виконав свої зобов’язання.

У лютому 2018 року з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - "ДРРПНМ") Позивачу стало відомо, що 28.12.2017 року на підставі Повідомлення про розірвання державний реєстратор Київської обласної філії Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" ОСОБА_3 , (далі також -"Відповідач-2", "Державний реєстратор ОСОБА_3В.") прийняла рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма "Матюші" на ОСОБА_6 ділянку 1 з індексним номером 39025264 (далі - "Оскаржуване рішення-1")та рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма "Матюші" на ОСОБА_6 ділянку 2 з індексним номером 39024944 (далі - "Оскаржуване рішення-2"). Крім того, з відомостей ДРРПНМ Позивачу стало відомо, що 29.12.2017 року ОСОБА_2 уклала з Товариством з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" (далі також - "Відповідач-3", "ТДВ "Шамраївський цукровий завод") договір оренди № б/н (далі також - "Оспорюваний договір"), за яким передав останньому в оренду ОСОБА_6 ділянку 1 та договір оренди № б/н (далі також - "Оспорюваний договір"), за яким передав останньому в оренду ОСОБА_6 ділянку 2, а 05.01.2018 року Державний реєстратор Комунального підприємства  Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав»  ОСОБА_4 (далі Відповідач-4) прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на ОСОБА_6 ділянку 1 за Відповідачем-3 з індексним номером 39122321 (далі - "Оскаржуване рішення-3"), а Державний реєстратор Комунального підприємства  Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав»  ОСОБА_5 (далі Відповідач-5) прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на ОСОБА_6 ділянку 2 за Відповідачем-3 з індексним номером 39122909 (далі - "Оскаржуване рішення-4")

Отже, судом встановлено, що між позивачем та відповідачами  існує спір щодо оренди земельної ділянки площею 2,1302 га з кадастровим номером 3220483500:01:009:0002 та  земельної ділянки площею 1,0288 га з кадастровим номером 3220483500:03:006:0022, що розташовані у  межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову  представник позивача адвокат ОСОБА_1 послалась на  те, що у Позивача наявна інформація, що власники земельних ділянок, які першочергово були передані в оренду ТОВ Агрофірма «Матюші», мають намір у найближчий час здійснити поділ таких земельних ділянок.

Внаслідок поділу державна реєстрація земельних ділянок та їх кадастрові номери будуть скасовані, а новим земельним ділянкам, сформованим внаслідок поділу, будуть

присвоєні нові кадастрові номери.  Скасування державної реєстрації та кадастрового номеру земельної ділянки призведе до неможливості виконання судового рішення у даній справі та унеможливить поновлення  порушених прав Позивача у разі задоволення позову.

Станом на сьогоднішній день аналогічним чином з метою унеможливлення виконання судових рішень у цивільних справах, які також перебувають у провадженні

Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, вже були поділені земельні

ділянки, що знаходяться в межах Олійниково-Слобідської (законний орендар - ТОВ

«Олійникова Слобода») та Сидорівської селищних рад Київської області (законний

орендар - ПОСП «СИДОРИ»), та щодо яких законними орендарями були заявлені

аналогічні позовні вимоги про визнання недійсними договорів оренди та скасування

рішень державних реєстраторів про реєстрацію права оренди на землю за іншими

особами.

Так, в період дії чинних договорів оренди землі, укладених між власниками земельних ділянок (орендодавцями) та ТОВ «Олійникова Слобода» (орендарем), на адресу останнього надійшли повідомлення про розірвання орендодавцями договорів оренди в односторонньому порядку. При цьому, ані положення договорів оренди, ані положення закону не передбачали можливості розірвання цих договорів в односторонньому порядку. Жодних фактичних чи законних підстав для такого розірвання у орендодавців не було.

На підставі таких повідомлень державний реєстратор, всупереч положень закону, яким регулюється порядок здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснив державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на відповідні земельні ділянки.

Наступного ж дня після проведення державної реєстрації припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельні ділянки, між власниками цих земельних ділянок та ТОВ Агрокомплекс «УЗИН» були укладені договори оренди, на підставі яких державні реєстратори зареєстрували право оренди на ці самі земельні ділянки за ТОВ Агрокомплекс «УЗИН».

З огляду на явну протиправність прийнятих державним реєстратором рішень про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельні ділянки та реєстрацію такого права за ТОВ Агрокомплекс «УЗИН», Позивач звернувся до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації з вимогою про скасування зазначених рішень державного реєстратора.

Комісія, розглянувши скаргу ТОВ «Олійникова Слобода», подані скаржником документи, перевіривши відомості, що містяться в ДРРПНМ, встановивши обставини, які мають значення для об’єктивного розгляду скарги, визнала її такою, що підлягає задоволенню в частині вимоги про скасування рішення державного реєстратора про припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельні ділянки.

Висновок Комісії про відмову у задоволенні скарги ТОВ «Олійникова Слобода» в частині вимог про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди на земельні ділянки за ТОВ Агрокомплекс «УЗИН», мотивований тим, що станом на дату розгляду скарги записи про право оренди земельних ділянок, де орендарем є ТОВ Агрокомплекс «УЗИН», вже були припинені у ДРРПНМ.

Наказом Міністерства юстиції України від 17.09.2018 № 2984/5 скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» задоволено частково, скасовано рішення державного реєстратора про припинення права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельні ділянки.

Однак, виконати наказ Міністерства юстиції України від 17.09.2018 № 2984/5 та поновити записи про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на такі земельні ділянки не вдалося, оскільки, як з’ясувалося пізніше, вже 12.09.2018 власники земельних ділянок розпочали процедуру поділу таких земельних ділянок.

10.09.2018   року власники земельних ділянок та ТОВ Агрокомплекс «УЗИН» звернулися до державного реєстратора для державної реєстрації розірвання укладених між ними договору оренди землі.

12.09.2018  року власники - фізичні особи звернулися до приватного нотаріуса для засвідчення їх заяв про поділ належних їм земельних ділянок.

13-14.09.2018 фізичним особам були видані витяги з Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок, сформованих внаслідок поділу.

13-15.09.2018 фізичні особи зареєстрували своє право власності на земельні ділянки, сформовані внаслідок поділу, і того ж дня уклали із ТОВ Агрокомплекс «УЗИН» договори оренди на ці самі земельні ділянки, сформовані внаслідок поділу.

14-15.09.2018 державним реєстратором проведено державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки, сформовані внаслідок поділу, за ТОВ Агрокомплекс «УЗИН».

На підтвердження зазначених обставин Позивач надає суду інформаційні довідки з ДРРПНМ, копію висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 14.09.2018, копію наказу Міністерства юстиції України від 17.09.2018 № 2984/5 та копію листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області за вих. №333/121-18 від 17.09.2018, з яких вбачається, що поділ був здійснений саме щодо тих земельних ділянок, які перебували в оренді у ТОВ «Олійникова Слобода» на підставі відповідних договорів, зареєстрованих у встановленому законом порядку.

Із інформаційних довідок вбачається, що поділ земельних ділянок здійснювався досить швидко. Від дати розірвання укладених із іншим орендарем договорів оренди та скасуванням державної реєстрації і кадастрових номерів старих земельних ділянок пройшло не більше п’яти календарних днів.

У грудні 2018 року Позивачу стало відомо про вчинення власниками земельних ділянок, що знаходяться в межах Сидорівської селищної ради (законний орендар - ПОСП «Сидори»), аналогічних дій щодо поділу земельних ділянок, право оренди яких на сьогоднішній день є предметом судових спорів.

Посилаючись на  приписи  ч. 1-3 ст. 27 Закону України «Про державний  земельний кадастр», п.п. 114,136 Порядку ведення  Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ №  1051 від 17.10.2012 року, представник позивача зазначив, що відновлення запису  про земельну ділянку, державна реєстрація якої була скасована, є технічно неможливим, а  відтак, і виконання рішення у даній справі може стати неможливим у разі проведення поділу спірної земельної ділянки межах Матюшівської сільської ради  Київської області, якщо позовні вимоги буде задоволено повністю або частково.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Враховуючи вищевикладене,  оглянувши  матеріали справи, суд дійшов  висновку, що  представником позивача не надано суду  належних доказів  про те, що  невжиття заходів забезпечення  позову може   в подальшому  утруднити чи зробити неможливим виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову.  Посилання  представника позивача  на   те, що по аналогічним  спорам, які знаходяться в  провадженні  Білоцерківського міськрайонного суду Київської області,  земельні  ділянки були  поділені  їх власниками без попередження та  отримання на  це згоди  від законних орендарів є безпідставними та  не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не стосуються предмету спору по даній справі і  мають уявний характер, не  підтверджують  реальної загрози настання обставин, які можуть  утруднити чи унеможливити  виконання судового рішення по даній справі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява представника  позивача адвоката  ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.  

На підставі вищевикладеного та керуючисьст.ст. 149-153, 353-354  ЦПК України, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процессуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви  представника позивача  товариства з обмеженою відповідальністю «Матюші» адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову   по цивільній справі за  позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Матюші» до ОСОБА_2, Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_3, товариства з додатковою відповідальністю  «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора  Комунального підприємства  Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» ОСОБА_4, Державного реєстратора  Комунального підприємства  Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» ОСОБА_5  про визнання недійсним правочину - відмовити.

Копію ухвали суду направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до  Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяОСОБА_8