ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/18167/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Земляної Г.В., при секретарі - Бродацькій І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту охорони здоров'я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту охорони здоров'я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом у якому просила:

- визнати протиправним відхилення її кандидатури від участі в конкурсі на зайняття вакантної посади головного лікаря Київського міського клінічного ендокринологічного центру;

- зобов'язання Департамент охорони здоров'я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) допустити її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади головного лікаря Київського міського клінічного ендокринологічного центру.

Також позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Департаменту охорони здоров'я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводити конкурс на зайняття вакантної посади головного лікаря Київського міського клінічного ендокринологічного центру до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Назване клопотання вмотивовано тим, що проведення конкурсу без участі кандидатури позивача унеможливить в подальшому виконання рішення суду у цій справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року заяву про забезпечення адміністративного позову задоволено. Заборонено Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводити конкурс на зайняття вакантної посади головного лікаря Київського міського клінічного ендокринологічного центру.

В апеляційній скарзі Департамент охорони здоров'я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні клопотання відмовити у повному обсязі.

Так, відповідач зазначає, що застосування судом заходу забезпечення позову є явно не співмірним із позовними вимогами, оскільки жодне рішення конкурсної комісії, прийняте при проведенні конкурсу позивачем не оскаржується, а позовна вимога про зобов'язання допустити позивача до участі в конкурсі по суті покладає на суд необхідність застосування дискреційних повноважень, що є недопустимим.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, забороняючи Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводити конкурс на зайняття вакантної посади головного лікаря Київського міського клінічного ендокринологічного центру, дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви та про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Судова колегія знаходить правову позицію Окружного адміністративного суду міста Києва помилковою з огляду на наступне.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

За змістом статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та доведеності належними доказами обставин, на які посилається заявник в заяві; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з вищенаведених обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову з наданням відповідних доказів покладається саме на позивачів, які ініціюють таке клопотання.

Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи з забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Механізм проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я визначено Порядком проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 27 грудня 2017 р. (надалі за текстом - «Порядок»).

Відповідно до пункту 5 Порядку конкурс складається з таких етапів: прийняття рішення про проведення конкурсу; формування конкурсної комісії (у разі необхідності оновлення її складу); підготовка до проведення конкурсу (оприлюднення оголошення про проведення конкурсу, прийняття документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, перевірка поданих документів на відповідність установленим вимогам); проведення конкурсу (заслуховування конкурсної пропозиції та проведення співбесіди з кандидатами (претендентами), визначення переможця конкурсу); оприлюднення результатів конкурсу.

Таким чином проведення конкурсу є одним з етапів конкурсу.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що для проведення конкурсу рішенням органу управління утворюється конкурсна комісія (постійно діюча або для проведення окремого конкурсу).

Згідно пункту 24 Порядку конкурсна комісія: оприлюднює оголошення про проведення конкурсу; встановлює вимоги до претендентів з урахуванням установлених законодавством вимог; встановлює вимоги до конкурсних пропозицій; оприлюднює результати засідань конкурсної комісії та результати конкурсу; перевіряє документи, подані претендентами щодо відповідності установленим вимогам; приймає рішення про допуск претендентів до конкурсу або відхилення їх кандидатур; забезпечує відкритість конкурсу відповідно до вимог цього Порядку; оцінює професійний досвід, знання, якості та конкурсні пропозиції учасників конкурсу; відбирає шляхом голосування з числа учасників одну кандидатуру на посаду керівника закладу, оформлює відповідне рішення конкурсної комісії та вносить подання керівникові органу управління, який призначає такого кандидата на посаду керівника закладу;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.

Відповідно до пункту 34 Порядку конкурсна комісія заслуховує на засіданні конкурсну пропозицію учасника конкурсу, проводить з ним співбесіду та враховує відповідність учасника конкурсу та його конкурсної пропозиції встановленим вимогам.

Отже, проведення конкурсу (заслуховування конкурсної пропозиції та проведення співбесіди з кандидатами (претендентами), визначення переможця конкурсу) віднесено до компетенції конкурсної комісії, а не Департаменту охорони здоров'я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року підлягає скасуванню з ухваленням рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись статтями 150, 312, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Департаменту охорони здоров'я Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення..

Постанова складена в повному обсязі 26 грудня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя Г.В.Земляна