Справа № 1П-46\10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 лютого 2010 року.
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Решетар В.І., при секретарі Сойма М.М., з участю прокурора Багара М.Ю., розглянувши в залі суду м. Тячів матеріали кримінальної справи та постанову слідчого СВ Тячівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області погоджену з прокурором Тячівського району про закриття кримінальної справи № 4318094 за ознаками злочину, передбаченого ст. 141 ч. 2 КК України в редакції 1960 року по факту відкритого заволодіння майном ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та нанесення їм легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров»я,
В С Т А Н О В И В:
Слідчий СВ Тячівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області направив до суду матеріали кримінальної справи з постановою погодженою з прокурором Тячівського району про закриття кримінальної справи № 4318094 за ознаками злочину, передбаченого ст. 81 ч. 3 КК України в редакції 1960 року по факту відкритого заволодіння майном ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та нанесення їм легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров»я.
Свої вимоги мотивує тим, що 26 квітня 1994 року близько 4-ї години ранку в с. Нересниця троє невстановлених осіб чоловічої статі, із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілих відкрито викрали від ОСОБА_1 15 000 карбованців, 30 доларів США, а від ОСОБА_2 дорожню сумку, в якій знаходився різний товар, а саме: дитячий одяг на орієнтовну суму близько 5000000 купонів, гаманець, в якому знаходились 100 000 російських рублів та велосипед марки «Сура», в результаті чого відкрито заволоділи майном потерпілих та нанесли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасний розлад здоров», чи незначну стійку втрату працездатності. 6 травня 1994 року слідчим СВ Тячівського РВ УМВС порушено кримінальну справу по даному факту за ознаками злочину, передбаченого статтею ст. 141 ч.2 КК України (в редакції 1960 року). 4 липня 1994 року досудове слідство по даній кримінальній справі було зупинено на підставі ст. 206 ч.3 КПК України. 16.12.2009 року досудове слідство по кримінальній справі відновлено та дії невстановленої особи перекваліфіковано на ст. 186 ч.2 КК України в редакції 2001 року. В ході проведення досудового слідства встановити осіб, що скоїли злочин не представилося можливим. Враховуючи, що з часу вчинення злочину пройшло більше 15 років, а осіб, які його скоїли не встановлено, тому, просить дану кримінальну справу закрити в зв”язку із закінченням строків давності.
Прокурор вважає, що кримінальна справа по факту відкритого заволодіння майном ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та нанесення їм легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров»я підлягає до закриття, так як з моменту вчинення злочину пройшло більше 15 років, а осіб, які його вчинили не встановлено.
Заслухавши думку прокурора та ознайомившись з матеріалами кримінальної справи, суд вважає, що постанову слідчого СВ Тячівського РВ ГУМВС України про закриття кримінальної справи, порушеної по факту відкритого заволодіння майном ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та нанесення їм легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров»я, слід задовольнити з наступних підстав.
6 травня 1994 року слідчим СВ Тячівського РВ УМВС порушено кримінальну справу за ст. 141 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) по факту відкритого заволодіння майном ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та нанесення їм легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров»я та 4 липня 1994 року досудове слідство по даній справі зупинено із-за не встановлення осіб, що вчинили даний злочин.
Відповідно до ст. 49 ч.2 КК України “Перебіг давності зупиняється, якщо особа ухиляється від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня пред”явлення особи із зізнанням або її затриманням. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п”ятнадцять років”.
Як вбачається з матеріалів даної кримінальної справи, 16 грудня 2009 року досудове слідство в даній справі відновлено та дії невстановлених осіб перекваліфіковано на ст. 186 ч.2 КК України в редакції 2001 року.
У відповідності до ст. 11-1 ч.3 КПК України, якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у частині першій ст. 49 КК України не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття в зв”язку із закінченням строків давності.
А тому, враховуючи, що з часу вчинення злочину минуло п”ятнадцять років, досудовим слідством не встановлено особу, яка вчинила даний злочин, суд вважає, що дану справу слід закрити в зв”язку із закінченням строків давності.
Керуючись ст.ст. 44, 49 ч.2 КК України, ст.ст. 11-1, 248, 282 КПК України,
П О С Т А Н О В И В :
Кримінальну справу № 4318094 за ознаками злочину, передбаченого ст. 141 ч. 2 КК України в редакції 1960 року по факту відкритого заволодіння майном ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та нанесення їм легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров»я - закрити в зв’язку із закінченням строків давності.
Постанова може бути оскаржена та прокурор може подати апеляцію до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 7 діб з моменту винесення даної постанови.
Головуючий суддя: Решетар В.І.