Справа № 278/313/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Зубчук І. В.,

секретаря с/з Лабенської Л. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відновлення межових знаків, -

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2016 року до суду звернулася ОСОБА_6 з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, в якій зазначила, що є власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Вказала, що гр. ОСОБА_3 встановила на свій лад нові межі земельної ділянки, закопавши на земельній ділянці позивача нові межові знаки у вигляді металевих труб. Також зазначила, що 22 листопада 2013 року заключила договір з фірмою ДП "Центр ДЗК" щодо встановлення меж земельної ділянки, однак гр. ОСОБА_5 не тільки не підписала акт узгодження меж, а й закопала бетонний стовп на земельній ділянці позивача. Зауважила, що на її думку зазначеними діями порушене її право користування земельною ділянкою.

У зв'язку з наведеним просила:

зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою і поновити її межові знаки згідно з державним актом на право власності;

погодити акт на встановлення меж земельної ділянки згідно з державним актом на землю.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 подав відзив на позовну заяву, яким просив відмовити в задоволенні позову, оскільки він є необгрунтованим та безпідставним, адже суду не надано необхідних належних та допустимих доказів (т. 2 а.с. 41-43).

Ухвалою суду від 07 березня 2018 року у зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 95) до участі у справі було залучено її правонаступника - ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 132-133).

Також зазначеною ухвалою у зв'язку зі смертю відповідача ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 85) залучено її правонаступника - ОСОБА_4.

У судове засідання з'явилися позивач ОСОБА_2 та її представник - ОСОБА_9, які підтримали позовну заяву та просили її задовольнити, а також відповідач ОСОБА_3, її представник - ОСОБА_8, відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_10 - ОСОБА_11, які просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_6 на праві приватної власності належить земельна ділянка для обслуговування жилого будинку та господарських будівель площею 0,15 га, яка розташована на території с. Слобода-Селець Житомирського району Житомирської області (т. 1 а.с. 8).

ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності належала земельна ділянка для обслуговування жилого будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 0,28 га, яка розташована на території с. Слобода-Селець Станишівської сільської ради (т. 1 а.с. 39, 40).

ОСОБА_10 є власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га, яка розташована по АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 41).

У сторін, які є суміжними землевласниками, виник спір щодо меж належних їм земельних ділянок.

Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до висновку експерта від 08 липня 2016 року № 325/16 експертом встановлено факт невідповідності розміру та конфігурації земельних ділянок сторін державним актам на землю, що стало одним із факторів, за наявності яких, з технічної точки зору не вбачається можливим визначити чи відбулося збільшення або зменшення земельної ділянки позивача, та за рахунок якої саме земельної ділянки воно відбулося (т. 1 а.с. 62-77).

Підстави для відхилення висновку експерта, на переконання суду, відсутні.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлений обов'язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однією з обставин, яку має довести позивач, є факт порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи інтересів особи, на захист яких до суду подано позов. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

З огляду на наведене, враховуючи неможливість встановлення експертом факту зміни розмірів земельної ділянки позивача за рахунок зміни розміру земельних ділянок відповідачів, та зважаючи на відсутність належних та достатніх доказів неправомірності дій відповідачів щодо позивача, суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви у зв'язку з недоведеності порушення прав позивача, як власника земельної ділянки.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89 ЦПК України, ст.ст. 321, 391 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити за безпідставністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відновлення межових знаків.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 22 грудня 2018 року.

Суддя І. В. Зубчук