ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024року

м. Київ

справа № 125/610/21

провадження № 51-5336 км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції:

захисника ОСОБА_6 ,

особи, щодо якої закрито

кримінальне провадження ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 13 березня 2023 року про закриття кримінального провадження та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020310000367, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 13 березня 2023 року закрито кримінальне провадження в частині, яке внесене 25 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020310000367 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2023 року ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про порушення строків досудового розслідування, встановлених статтею 219 КПК України, зазначає, що строків досудового розслідування порушено не було, оскільки захисника і обвинуваченого було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів розслідування 27 серпня 2020 року, а не 10 вересня 2020 року, як стверджує сторона захисту, тобто до закінчення строку досудового розслідування, який датований 01 вересня 2020 року. Крім того, захисник листом підтвердив, що дійсно йому та обвинуваченому було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів розслідування саме 27 серпня 2020 року, проте він відклав ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 10 вересня 2020 у зв`язку з перебуванням у відпустці. Стверджує, що питання про направлення обвинувального акту поза межами строку досудового розслідування виникло лише через 2 роки після цих подій, а цій процесуальній поведінці ще передувало заявлене клопотання сторони захисту про повернення прокурору обвинувального акту з підстав невірної кваліфікації дій обвинуваченого, тобто про порушення строків досудового розслідування не йшлось взагалі. З огляду на це прокурор вважає, що всупереч висновкам суду, обвинувальний акт було складено та направлено до суду в межах строку досудового розслідування. Такі порушення, як зазначив прокурор, залишилися поза увагою апеляційного суду, який постановив рішення без дотримання вимог ст. 419 КПК України. Крім того, апеляційним судом була взята до уваги інформація, яка містилась в довідці, виданій ФОП ОСОБА_8 про перебування ОСОБА_7 з 24 по 30 серпня 2020 року поза межами м. Вінниці, проте не було допитано цю фізичну особу-підприємця та без належної уваги залишена інформація, яка була надана захисним ОСОБА_9 від 29 травня 2023 року про повідомлення йому та ОСОБА_7 про завершення досудового розслідування саме 27 серпня 2020 року. Стверджує, що судами попередніх інстанції невірно трактується правовий висновок, викладений в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року (справа № 216/4805/20)

Під час касаційного розгляду прокурор підтримала подану касаційну скаргу, просила скасувати судові рішення та направити кримінальне провадження на новий судовий розгляд у суд першої інстанції.

Позиції інших учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_6 та особа, щодо якої закрито кримінальне провадження - ОСОБА_7 під час касаційного розгляду заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора та вважали, що судові рішення про закриття кримінального провадження є законними та вмотивованими, оскільки повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів розслідування відбулось 10 вересня 2020 року, а не 27 серпня 2020 року як зазначено в довідці захисника ОСОБА_9 .

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно зі ст. 438 КПК України підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПКУкраїни.

Так, за наслідками перегляду у касаційному порядку судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, встановлено такі порушення.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно зі ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 2 ст. 113 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у Єдиний реєстр досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 219 КПК України передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Вказаний строк може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Отже закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження або з фактичним направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання.

Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, має три ключові стадії: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є саме його закінчення як це передбачено у ст. 219 КПК України. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 лютого 2021 року (справа № 344/6630/17).

Згідно з матеріалами кримінального провадження відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР 25 липня 2019рокуза № 12019020310000367.

Надалі 28 травня 2020 року слідчим у кримінальному провадженні повідомлено ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

В цьому кримінальному провадженні строк досудового розслідування був продовжений першим заступником прокурора Вінницької області до трьох місяців, тобто до 01 вересня 2020 року.

Місцевий суд встановив, що останнім днем для звернення до суду із обвинувальним актом у цьому кримінальному провадженні було 01 вересня 2020 року, що виконано не було, оскільки повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів розслідування, а також складення обвинувального акту відбулось 10 вересня 2020 року.

Проте, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що 27 серпня 2020 року за дорученням старшого групи прокурорів було доручено слідчому повідомити підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника про завершення досудового розслідування й надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, що цього ж дня і було зроблено та за підписом слідчого було складено повідомлення.

В подальшому, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_9 із повідомленням про завершення досудового розслідування були ознайомленні 27 серпня 2020 року, про що свідчать відповідні записи останніх, які зроблені на вказаному документі.

Окрім того, відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування вбачається, що ознайомлення підозрюваного та його захисника з цими матеріалами відбулося фактично 10 вересня 2020 року. Тобто, 27 серпня 2020 року було повідомлено, а 10 вересня 2020 року фактично ознайомлено з матеріалами досудового розслідування, в порядку ст. 290 КПК України.

За змістом ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строк досудового розслідування.

Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 24 жовтня 2022 року (справа № 216/4805/20, провадження № 51-4684 кмо 21) сформульовано висновок про те, що відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК (в редакції Закону України № 2201-IX від 14.04.2022 року) не включається у строк досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.

День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування й надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.

У цьому кримінальному провадженні слідчим на підтвердження факту належного повідомлення підозрюваного та його захисника про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України надано повідомлення про завершення досудового розслідування з підписами підозрюваного та його захисника.

Однак, як зазначено місцевим, а в подальшому й апеляційним судом, будь-які дані на підтвердження направлення та отримання вказаних повідомлень або ознайомлення стороною захисту з їх змістом у матеріалах провадження відсутні.

Місцевий суд, з висновком якого погодився й апеляційний суд, не визнав належним підтвердженням факту повідомлення підозрюваного і захисника про завершення досудового розслідування саме 27 серпня 2020 року.

В подальшому, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 був складений 10 вересня 2020 року і наступного дня направлений до Тульчинського районного суду Вінницької області для розгляду по суті.

З огляду на вище зазначене, на думку колегії суддів, на час звернення до суду з обвинувальним актом строк досудового розслідування, не закінчився і, відповідно, направлення 11 вересня 2020 року до місцевого суду обвинувального акта щодо ОСОБА_7 відбулося в межах строку досудового розслідування.

Відтак, висновки суду першої інстанції про наявність передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК підстави для закриття кримінального провадження є неправильними.

Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.

Апеляційний суд недодержався вказанихприписів закону, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора, належно не перевірив усіхнаведених у ній доводів і не виправив помилки, допущені судом першої інстанції.

Крім того, без належної уваги апеляційного суду був залишений лист від 29 травня 2023 року, в якому захисником ОСОБА_9 підтверджений факт повідомлення про завершення досудового розслідуванням його та підозрюваного ОСОБА_7 саме 27 серпня 2020 року, про що вони зробили відповідні підписи на цьому повідомленні та відклали ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 10 вересня 2020 року, а в подальшому дійсно 10 вересня 2020 року з 16 до 17:30 год були ознайомлені. Проте, судом апеляційної інстанції без належної та ґрунтованої мотивації прийнято рішення про взяти до уваги саме довідки ФОП ОСОБА_8 , однак лист адвоката ОСОБА_9 був безпідставно відхилений, що на думку колегії суддів касаційного суду є неправильним.

Також без належної та мотивованої відповіді апеляційного суду був залишений той факт, що у даному кримінальному провадженні суддею ОСОБА_10 була постановлена ухвала від 05 липня 2022 року, якою було визнано належне повідомлення слідчим саме 27 серпня 2020 року підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів розслідування (містяться їх підписи на повідомленні), і у зв`язку з цим відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Проте, цим же суддею ОСОБА_10 в ухвалі від 13 березня 2023 року констатовано протилежний висновок з цих же підстав та було задоволено клопотання захисника ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Тому Суд уважає за необхідне касаційну скаргу прокурора задовольнити, а оскаржувані ухвали місцевого та апеляційного судів щодо ОСОБА_7 - скасувати з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, задовольнити.

Ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 13 березня 2023 року про закриття кримінального провадження та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2023 року щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3