Справа № 372/6096/23

Провадження 1-кс-53/24

ухвала

Іменем України

23 січня 2024 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача,

В С Т А Н О В И В:

18.01.2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою, в якій посилаючись на бездіяльність дізнавача Обухівського РУП ГУНП в Київській області у розслідуванні кримінального провадження, просить зобов`язати уповноважену особу Обухівського РУП ГУНП в Київській області розглянути його клопотання від 05.01.2024 року та надати відповідь у строки, передбачені чинним законодавством та в межах діючого КПК України.

В судове засідання скаржник не з`явився, подав до суду клопотання про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції у зв`язку з віддаленістю від місця знаходження суду, яким розглядається скарга, однак на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання доказів не надав, клопотання із неконкретизованими вимогами визнано необгрунтованим.

Прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області та дізнавач СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоч про день, час та місце слухання справи повідомлялись судом належним чином. Заяв, клопотань суду не подали.

На запит суду прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 для огляду в судовому засіданні було надано матеріали кримінального провадження № 12023116230000593 від 25.11.2023 року в одному томі.

Вирішення справи можливе за відсутності учасників процесу на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши та дослідивши надані письмові докази, приймаю до уваги наступне.

Скаржник посилається на те, що в провадженні Обухівського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023116230000593 від 25.11.2023 року.

Також в своїй скарзі він посилається на те, що 05.01.2024 року він звернувся до Обухівського РУП ГУНП в Київській області з клопотанням про проведення слідчих дій, на підтвердження чого подає довідку про реєстрацію клопотання.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Згідно ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; 3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; 4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий уповноважений зокрема: проводити слідчі (розшукові дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру.

Згідно ч. 1 ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.

Згідно ч. 2 ст. 40-1 КПК України дізнавач уповноважений: 1) починати дізнання за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом; 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, установлених цим Кодексом, відповідним оперативним підрозділам; 4) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 5) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 6) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; 7) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу; 8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 40-1 КПК України дізнавач зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі.

Згідно ч. 4 ст. 40-1 КПК України дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.

Відповідно до п. 9, ч. 3 ст. 42 КПК України, підозрюваний має право, крім іншого брати участь у проведенні процесуальних дій.

Згідно ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Згідно ст. 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Згідно ст. 116 КПК України,  процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Згідно ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Згідно ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора зокрема: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним його захисником чи законним  представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Згідно 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зокрема: про відмову в задоволенні скарги.

Зміст клопотання вказує на те, що в межах кримінального провадження скаржником було подано клопотання про проведення слідчих дій.

Під час розгляду справи суду не подано належних і допустимих доказів наявності у скаржника процесуального статусу у кримінальному провадженні, який би надавав йому процесуальні повноваження на подання такої скарги.

Також не подано належних і допустимих доказів на підтвердження факту звернення з відповідним клопотанням до органу досудового розслідування.

Таким чином, факт звернення скаржника до Обухівського РУП ГУНП в Київській області з відповідним клопотанням, а також факт наявності у скаржника процесуального статусу потерпілого у кримінальному провадженні, належними і допустимими доказами під час судового розгляду підтверджено не було. При цьому у скарзі ОСОБА_3 визначив свій процесуальний статус як скаржника.

Зміст клопотання вказує на те, що в межах кримінального провадження скаржником було подано клопотання про проведення слідчих дій.

Під час розгляду справи суду не подано належних і допустимих доказів на підтвердження факту звернення з відповідним клопотанням до органу досудового розслідування. Так, суду подано сам текст клопотання, однак доказів отримання такого клопотання відповідальною особою Обухівського РПУ ГУНП в Київській області, суду не подано. Крім того з копії доданого скаржником клопотання не можливо встановити, кому воно адресоване, зміст вимог клопотання, дату його підписання, оскільки суду подано тільки перший аркуш клопотання.

Таким чином, факт звернення скаржника до Обухівського РУП ГУНП в Київській області з відповідним клопотанням належними і допустимими доказами під час судового розгляду підтверджено не було.

Крім того скаржником до клопотання було додано копію повідомлення Обухівського РУП ГУНП в Київській області січня 2024 року № Б-69/109/1600/01/2024 зі змісту якого вбачається, що згідно журналу реєстрації звернень громадян за Інвентарним № 348 зареєстровано та передано на виконання дізнавачу сектору дізнання Обухівського РУП ГУНП в Київський області ОСОБА_5 – заява Б-1696 від 16.11.2023 року, заява Б-1745 від 28.11.2023 року, заява-скарга Б-1824 від 12.12.2023 року, клопотання Б-1887 від 25.12.2023 року та інвентарний номер № 379 від 01.01.2024 року клопотання Б-12 від 05.01.2024 року, клопотання Б-13 від 05.01.2024 року, відповідно до зазначеного повідомлення подані звернення були розглянуті та надані відповіді, які направлені простою кореспонденцією за вказаною адресою про що свідчать реєстри на відправлені кореспонденцію. Зміст клопотань залишився не з`ясованим, оскільки скаржником належна, повна і читабельна копія не подавалась, у матеріалах кримінального провадження клопотання відсутнє. При цьому, відомостей про те, що звернення було адресоване саме органу досудового розслідування та стосувалось процесуальної діяльності дізнавача в межах конкретного кримінального провадження, а не загальних питань райуправління поліції, якому й адресувалося звернення, в поданих слідчому судді доказах відсутні.

Таким чином, подані слідчому судді письмові докази не дають підстав вважати доведеним факт звернення потерпілого до дізнавача в порядку ст. 220 КПК України, що виключає настання бездіяльності щодо розгляду такого клопотання.

Крім того, подані слідчому судді письмові докази не дають підстав вважати доведеним факт не розгляду дізнавачем поданих скаржником ОСОБА_3 клопотань.

З огляду на викладене, у даному випадку скарга не містить вимог, які б потребували реалізації повноважень слідчого судді.

Відповідно до п.п.10, 15, 16 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення доведеності вини, безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Враховуючи вищевикладене, під час розгляду скарги не доведено факт неналежного розгляду дізнавачем клопотання у кримінальному провадженні, доведення до відома представника підозрюваної про наслідки розгляду його клопотання, що вказує на відсутність порушення прав та законних інтересів учасника у кримінальному провадженні.

За таких обставин, в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 7-9, 303-307 КПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача у кримінальному провадженні № 12023116230000593 від 25.11.2023 року, відмовити повністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя                                                         ОСОБА_1