Дата документу 19.12.2018 Справа № 2-5591/2010

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 2-5591/2010Головуючий у 1-й інстанції Хамзін Т.Р.

Пр. № 22-ц/807/1046/18Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,

за участі секретаря Кулабухової І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на ухвалу Куйбишевського районного суду Запорізької області від 25 липня 2018 року про часткове відновлення втраченого судового провадження

у справі ЄУН №2-5591/2010 (2-в/319/13/2018) за позовом Приватного підприємства «Торговельна компанія «Енергія» до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди та визнання права власності на майно, та за позовом Приватного підприємства «Компанія Енерджи» до Приватного підприємства «Торговельна компанія «Енергія» та ОСОБА_2 про визнання права власності на майно

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Приватне підприємство «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя» (надалі - ПП ««Будівельний Центр ХХІ Сторіччя») звернулось до суду із вищезазначеною заявою (т.с. 1 а.с. 1-5), в якій просило відновити втрачене судове провадження у цивільній справі №2-5591/2010 за позовом ПП «Торговельна компанія «Енергія» до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди та визнання права власності на майно, та за позовною заявою ПП «Компанія «Енерджи» (третьої особи з самостійними вимогами) про визнання права власності на майно, рішення по якій було ухвалено Сніжнянським міським судом Донецької області від 26 серпня 2010 року.

Заява обґрунтована тим, що у провадженні Сніжнянського міського суду Донецької області знаходилась справа №2-5591/2010 за позовом ПП «Торговельна компанія «Енергія» до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди та визнання права власності на майно, та за позовом приватного підприємства «Компанія «Енерджи» (третьої особи з самостійними вимогами) про визнання права власності на майно.

26.08.2010 було винесено судове рішення, примірник рішення, що є предметом оскарження, ПП «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя» не отримувало, а само підприємство не було залучено до розгляду справи.

Заявник не є учасником справи, проте зазначеним рішенням порушено його права як власника об'єкту нерухомості, право власності на який визнано рішенням суду за іншими особами. Заявник звернувся до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду. Проте апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку з тим, що матеріали цієї цивільної справи з Сніжнянського міського суду Донецької області не надходили, цивільна справа залишилась на непідконтрольній Україні частині території Донецької області. Заявнику роз'яснено, що з метою подальшого оскарження рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 26.08.2010 року у цивільній справі №2-5591/10 відповідно до Розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Сніжнянському районному суду Донецької області, здійснюється Куйбишевським районним судом Запорізької області.

Рішення у справі про поновлення провадження якої просить заявник, прямо впливає на майнові права та інтереси заявника, оскільки прийняте при неповному встановленні обставин у справі, без залучення заявника, а також стосується прав на майно, яке належить заявнику.

Зі змісту судового рішення у справі вбачається, що ПП «Торговельна компанія «Енергія» звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди та про визнання права власності на нерухоме майно.

Задовольняючи позовні вимоги позивача та третьої особи з самостійними вимогами в частині визнання права власності на новостворені об'єкти нерухомості, суд виходив з того, що 16.08.2009 між ПП «Торговельна компанія «Енергія» та ПП «Компанія Енерджи» був укладений договір про спільну участь у будівництві. За умовами вказаного договору сторони домовились за рахунок спільних коштів та зусиль здійснити будівництво адміністративно складських приміщень на земельній ділянці, яка знаходиться в смт.Калинівка, Васильківського району Київської області по вулиці Залізничній, №164. Також між сторонами було досягнута домовленість, що ПП «Торговельна компанія «Енергія» на виконання договору забезпечує доступ до земельної ділянки, на якій здійснювалось будівництво, а ПП «Компанія Енерджи» забезпечувало постачання будівельних матеріалів для будівництва. Згідно умов договору після закінчення будівництва за результатами виконання договору сторони домовилися, що кожна із них отримує прибуток у вигляді набуття права власності на частину новозбудованих об'єктів.

Заявник стверджує, що зазначені в рішенні обставини не відповідають дійсності з огляду на те, що ані позивачем, ані третьою особою з самостійними вимогами не було надано суду відомостей про укладення додаткової угоди №1 до Договору про спільну участь у будівництві (про спільну діяльність) від 16.08.2009. Згідно вказаної угоди ПП «Компанія Енерджи», визнаючи неможливість подальшого виконання зобов'язань за договором та за метою досягнення цілей договору про спільну участь у будівництві, погодилось на заміну її приватним підприємством «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя» з переведенням на таку особу всіх прав та обов'язків за договором про спільну участь у будівництві на підставі п.6.6 договору про спільну участь у будівництві.

Вказана додаткова угода №1 від 17.09.2009 була підписана ПП «Торговельна компанія «Енергія», ПП «Компанія Енерджи» та ПП «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя». Згідно зі змісту трьохсторонньої угоди ПП «Компанія Енерджи» у зв'язку з порушенням умов договору та подальшої неможливості його виконання по суті відмовилось від прав за договором, в тому числі і на набуття права власності на об'єкти нерухомості, що будуть створені в майбутньому.

Сторони, приховавши факт укладення додаткової угоди №1, ввели суд в оману, що призвело до неповного з'ясування обставин справи та ухвалення необґрунтованого рішення, яке впливає на права заявника.

На теперішній час у заявника виникла необхідність у відновленні втраченого судового провадження з метою подальшого оскарження судового рішення у даній справі.

У зв'язку з тим, що судове провадження знаходилося на території проведення антитерористичної операції, ПП «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя» не має можливості отримати зазначені вище документи. Оскільки м. Сніжне віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, отримати копію рішення Сніжнянського районного суду Донецької області неможливо. Архівні судові справи до судів, розташованих на підконтрольній території України, не передавалися.

Про наявність рішення у справі про поновлення провадження у якій він просить заявник, його вплив на права та майнові інтереси апелянта, а також наявність юридичного інтересу в результаті розгляду даної справи заявнику стало відомо лише 05.03.2018 внаслідок спроби рейдерського захоплення майнових активів підприємства, а саме: складських приміщень, що належать ПП «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя» за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 172.

Ухвалою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 25 липня 2018 року (т.с. 1 а.с. 72-77) заяву Приватного підприємства «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя», як особи, яка не приймала участі у справі, задоволено частково.

Відновлено частково втрачене судове провадження по цивільній справі №2-5591/2010 за позовом приватного підприємства «Торговельна компанія «Енергія» до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди нерухомого майна та визнання права власності на майно, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, приватного підприємства «Компанія «Енерджи» про визнання права власності на майно, а саме: відновлено текст рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 26 серпня 2010 року та текст ухвали Сніжнянського міського суду Донецької області від 12 жовтня 2010 року про виправлення описки в судовому рішенні.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, ПАТ «ОТП Банк» (надалі - Банк), як особа, що не приймала участі у справі, на підставі ст. 352 ЦПК України у своїй апеляційній скарзі (т.с. 3 а.с. 2-8) просило ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви приватного підприємства «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя» про відновлення втраченого провадження відмовити у повному обсязі.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29.12.2017 року №452/2017 ліквідовано зокрема: Апеляційний суд Запорізької області та утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область з місцезнаходженням у місті Запоріжжі.

Указом Президента України № 297/2018 від 28.09.2018 «Про переведення суддів» судді Апеляційного суду Запорізької області переведені до Запорізького апеляційного суду, який почав роботу з 05 жовтня 2018 року.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В. та Маловічко С.В. (т.с. 3 а.с. 146).

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (т.с. 3 а.с. 209), справу призначено до апеляційного розгляду (т.с. 3 а.с. 232).

ПП «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя», як особа, яка не приймала участі у цій справі, подало відзив на вищезазначену апеляційну скаргу Банку у цій справі (т.с. 3 а.с. 236-245).

Учасники цієї справи своїм правом на подачу відзиву апеляційному суду на вищезазначену апеляційну скаргу Банку у цій справі не скористались.

Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

У судове засідання 19 грудня 2018 року повідомлені з додержанням вимог ЦПК України апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи (а.с. 38-48) учасники цієї справи не з'явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

При цьому, встановлено, що учасник цієї справи - ПП «Торгівельна компанія «Енергія» припинено 10.01.2017 року (т.с. 1 а.с. 46).

В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю учасників цієї справи за присутністю представників осіб, які не брали участь у цій справі, а саме: Банку за довіреністю - адвоката (т.с. 3 а.с. 246-248) Зеленої Р.В. та ПП «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя» (т.с. 3 а.с. 241) Толстенкова О.О.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Банку та ПП «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя» тс. 3 а.с. 241), перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги Банку, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Банку підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи в повному обсязі заяву ПП «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя», як особи, яка не приймала участі у цій справі, та відновлюючи частково втрачене судове провадження у цій справі, керувався ст.ст. 12,81, 260-261, 489-495 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності заяви заявника.

Проте із такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Виключною компетенцією суду першої інстанції, є вирішення питання про відновлення втраченого провадження повністю чи частково у цій справі (тю.с. 1 а.с. 6-7).

З 15.12.2017 року набрав законної сили ЦПК України в новій редакції, саме останньою правильно керувався суд першої інстанції при вирішенні питання у цій справі в силу Перехідних положень останнього.

Проте, суд першої інстанції не звернув належної уваги на наступне.

За змістом ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Однак, встановлено, що ПП «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя» не був учасником цієї справи.

Тому, часткове відновлення судом першої інстанції втраченого судового провадження у цій справі саме за заявою ПП «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя» суперечить цивільному процесуальному закону.

Проте, останнє може бути вирішено за ініціативою суду першої інстанції.

Так, встановлено, що судове провадження у цій справі було втрачено вже після ухвалення 26 серпня 2010 року Сніжнянським міським судом Донецької області рішення (т.с. 3 а.с. 147-154), яке у 2018 році виявило бажання оскаржити ПП «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя» в порядку ст. 352 ЦПК України, яке не є учасником цієї справи, але вважає, що цим рішенням Сніжнянський міський суд Донецької області вирішив питання про його права та обов'язки відносно нерухомого майна, яке було предметом спору у цій справі (т.с. 1 а.с. 86-94).

Проте, при розгляді питання про відновлення втраченого судового провадження повністю чи частково, якщо на це буде ініціатива суду першої інстанції у цій справі, в силу вимог ст. 493 ч. 1 ЦПК України суд має брати частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження (ст. 493 ч. 2 ЦПК України).

При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції не мав права при вирішенні питання про відновлення втраченого судового провадження у цій справі приймати до уваги пояснення та матеріали ПП «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя», який не був учасником цієї справи та не був присутній під час вчинення процесуальних дій. Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

Відновлення судом першої інстанції втраченого судового провадження частково у цій справі з порушенням вимог ЦПК України, тобто за вищезазначеною заявою ПП «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя», який не був учасником цієї справи, на підставі матеріалів останнього порушує права ПАТ «ОТП Банк», який не був залучений до участі при вирішенні питання та був власником нерухомого майна, яке предметом спору у цій справі, згідно доданих до апеляційної скарги матеріалів та інформації з Державного реєстру на момент постановлення оскаржуємої ухвали судом першої інстанції у цій справі (25 липня 2018 року) з 12.07.2018 року на підставі договору застави (іпотеки) із Приватним підприємством «Компанія Енерджи» PL 17-125/28-2, виданого 16.05.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В., було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення загальною площею 3959.2 за адресою: Київська область Васильківський район смт. Калинівка вул. Залізнична, 172, які є предметом спору у справі №2-5591/2010 (2-в/319/13/2018), та у подальшому належали ПП «Компанія Енерджи» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САМ/018741, індексний номер 22407924 від 30.05.2014 року, виданого Реєстраційною службою Васильківського міжрайонного управління юстиції Київської області (т.с. 3 а.с. 180-196)..

При вищевикладених обставинах, доводи Банку, як особи, яка подала апеляційну скаргу у цій справі, лише частково ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах.

Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи Донецьким апеляційним судом (ухвала від 29 листопада 2018 року про зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП «Будівельний Центр ХХІ Сторіччя» т.с. 2 а.с. 9-11) та яка в силу вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного із розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції у подальшому за результатами розгляду ним справи в порядку ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 367-368, 371-372, 374, 379, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити частково.

Ухвалу Куйбишевського районного суду Запорізької області від 25 липня 2018 року у цій справі скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 22.12.2018 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.