справа  №  1-03/10 р.

           В  И  Р  О  К

                                                         І М  Е  Н  Е  М       У К  Р  А  Ї  Н  И  

27 січня  2010  р.        Підволочиський районний суд   Тернопільської    області

в  складі :    

                  головуючого                                                       Сташківа Н.Б.

                  при  секретарях                                                  Максимів О.М., Драус О.О. Гука Р.Б.

                  з  участю  прокурора                                         Самойлова П.Г.  

                  захисників - адвокатів                                       ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши  у  відкритому   судовому   засіданні   в  залі  суду   смт. Підволочиська Тернопільської області кримінальну справу  про  обвинувачення  :

                                                                ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

народження, уродженця с. Вікно Гусятинського району

                                                               Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1    українця, громадянина України, одруженого з середньою освітою, пенсіонера, раніше не судимого,

  у вчинені злочину передбаченого  за  ч.1 ст.121 КК  України,

                                                                 В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

Підсудний ОСОБА_3 25 квітня 2009 року близько 19 год. 30 хв. на території господарства потерпілого ОСОБА_4 під час суперечки з останнім на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_4 удари молотком по голові, чим заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді рани потиличної ділянки, вдавленого перелому лівої половини луски потиличної кістки та проявами забою головного мозку.    

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчинені інкримінованого йому злочину не визнав та пояснив, що 25 квітня 2009 року близько 19.30 год. вийшовши з приміщення власного будинку на територію господарства, побачив що хвіртка, яка була ним встановлена на межі між його та потерпілим ОСОБА_4 земельними ділянками  - знята, а на її місці поставлена інша.  У той час, коли він її знімав  та встановлював свою, до нього підбіг потерпілий ОСОБА_4 та намагався його вдарити. З метою уникнути удару,  відійшов назад та штовхнув потерпілого ОСОБА_4 в область грудей,  від чого він впав потиличною ділянкою голови на каміння. Після того він побачив, що в його сторону біжить син потерпілого ОСОБА_4 – ОСОБА_4, який також намагаючись його ударити упав на землю. Категорично заперечив, що наносив удари молотком по голові потерпілому ОСОБА_4

Заявлений потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на загальну суму 1706,82  гривень,  яка складається з витрат на придбання ліків на загальну суму 516,22 грн., 198 гривень витрат членів його родини на оплату громадського транспорту під час його відвідування,  212,98 грн. понесених ним на його перевезення до Тернопільської обласної клінічної лікарні, 33 гривні витрачених на оплату вартості палива  для карети  швидкої медичної допомоги, 300 гривень витрат  на оплату проведеного томографічного дослідження головного мозку, 350 грн. витрат на покращене харчування та 96,60 грн. грошової оцінки рівня інфляції  проведеної від загальної суми витрат,  1000 грн. за надання правової допомоги та 40 000 грн. моральної шкоди,  підсудний ОСОБА_3 визнав частково, а саме в частині відшкодування матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу на загальну суму 1816,22 грн., однак не визнав позовних вимог потерпілого ОСОБА_4 в частині відшкодування моральної шкоди.

Цивільні позови заявлені прокурором в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради та в інтересах Підволочиської районної ради визнав у повному обсязі.

Незважаючи на те, що підсудний своєї вини у скоєні інкримінованого злочину не визнав, суд об’єктивно дослідивши, оцінивши та проаналізувавши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, прийшов до переконання про повну доведеність обвинувачення  підсудному ОСОБА_3 у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки :

Будучи допитаним в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що 25 квітня 2009 року близько 19.30 год. знаходячись на території власного господарства побачив, що підсудний ОСОБА_3, скинув поставлену ним огорожу, яка відділяла його земельну ділянку від земельної ділянки підсудного та на її місці встановив свою. Підійшовши, він схопив обома руками поставлену підсудним ОСОБА_3 огорожу та намагався її зняти. У той час помітив, що ОСОБА_3 зігнувся і підійняв з землі молоток, який лежав біля нього та виражаючись в його сторону нецензурними словами наніс ним удар в голову. У подальшому він встиг лише покликати старшого сина та після того втративши свідомість упав на землю. Ствердив, що поверхня на яку він падав, є утоптаним ґрунтом і будь якого каміння чи предметів в які можна було вдаритись головою та отримати наявні ушкодження на даній ділянці не було.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що 25 квітня 2009 року близько 19.30 год. разом із ОСОБА_5, ОСОБА_6 знаходились на подвір’ї господарства та ремонтували  належний йому мотоцикл.  Після того, коли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вийшли з господарства та пішли до дому, його молодший  брат   сказав, що ОСОБА_3 ударив молотком його батька. Побігши до них він побачив, що його батько ОСОБА_4 лежав у канаві, а підсудний ОСОБА_3 виражаючись в його сторону нецензурними словами стояв над ним з молотком в руках.  Відразу ж коли помітив, що його батько – ОСОБА_4 прийшов до свідомості,  відвів його до будинку де надав  першу медичну допомогу та у подальшому відвіз у лікарню. Ствердив, що поверхня на яку падав потерпілий ОСОБА_4, є утоптаним ґрунтом і будь якого каміння чи предметів в які можна було вдаритись головою та отримати наявні ушкодження на даній ділянці не було.

Як убачається з показів свідка ОСОБА_5, дійсно, 25 квітня 2009 року він разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 знаходились на подвір’ї потерпілого ОСОБА_4 та відремонтувавши мотоцикл  вирішили розійтися по оселях.  По дорозі він почув конфлікт  та побачив як ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 удар молотком в голову. Після того потерпілий ОСОБА_4 встиг вигукнути своєму молодшому сину, щоб він покликав ОСОБА_4, і в той час підсудний ОСОБА_3 наніс йому другий удар молотком у голову від чого ОСОБА_4 упав на землю та втратив свідомість. У подальшому підсудний ОСОБА_3 наніс йому ще один удар ногою по тулубу. У подальшому до підсудного  підбіг старший син  ОСОБА_4 та намагаючись його вдарити упав на землю.  Також ствердив, що поверхня на яку падав потерпілий ОСОБА_4, є утоптаним ґрунтом і будь якого каміння чи предметів в які можна було вдаритись головою та отримати наявні ушкодження на даній ділянці не було.

Показання дані в судовому засіданні свідком ОСОБА_6 є ідентичні показанням свідка ОСОБА_5 та перебувають у  логічному зв’язку із показаннями свідка ОСОБА_4

Зазначені покази свідків є послідовними показам, що дані ними під час досудового  слідства та об’єктивно підтверджуються висновком експерта Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи № 1272 від 03 липня 2009 року відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_4 при госпіталізації у Скалатську лікарню та у подальшому у Тернопільську обласну комунальну клінічну лікарню була виявлена  травма голови у вигляді рани потиличної ділянки і вдавленого перелому лівої половини луски потиличної кістки, що супроводжувалась  пневмоцефалією та проявами забою головного мозку.  Характер травми голови та морфологічні  особливості перелому (вдавлений) свідчать про утворення її від дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею. Експертом не виключається, що утворення зазначених ушкоджень за наведених у справі обставин, можливе від удару молотком. Крім того у висновку експерта вказано, що травма голови не властива для виникнення при падінні на площині з висоти власного росту, а виявлена у ОСОБА_4 травма голови за ознакою небезпеки для життя належить до тяжких тілесних ушкоджень

                                                            а.с. 84 – 88;

      Крім того факт нанесення підсудним ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 удару молотком у голову  підтверджується протоколами очних ставок від 17 вересня 2009 року між підсудним ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_4, підсудними ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_4, підсудними ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_5, а також протоколом очної ставки від 21 вересня 2009 року між підсудним ОСОБА_3  та свідком ОСОБА_6                      а.с. – 164 – 179;

    Крім того потерпілий ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_5  повністю  та послідовно відтворили події що мали місце 25 квітня 2009 року між потерпілим та підсудним, а саме нанесення удару молотком по голові ОСОБА_4, і вказані обставини мають логічний взаємозв’язок з показами інших свідків, що стверджується протоколами відтворення обстановки і обставин події від 05 червня 2009 року проведеного у присутності понятих з потерпілим ОСОБА_4 та свідоком  ОСОБА_5                        а.с. – 77 – 81;

      Таким чином судом встановлено, що незаконними діями підсудного ОСОБА_3,   які виразились у нанесенні ударів молотком по голові потерпілого ОСОБА_4, йому  спричинені  тілесні ушкодження,  які за ознакою небезпеки для життя відносяться до тяжких.

Разом із тим, судом встановлено, що пояснення підсудного ОСОБА_3 та показання  свідка ОСОБА_8, про те, що підсудний не наносив удари молотком  по голові потерпілого ОСОБА_4,  а також те, що  травма голови виникла внаслідок падіння з висоти власного росту на тверді предмети (каміння), які знаходились на місці падіння потерпілого, не ґрунтуються на матеріалах справи та показах свідка ОСОБА_8 оскільки :

Як убачається з оголошених в судовому засіданні  пояснень неповнолітнього свідка ОСОБА_9 встановлено, що він був безпосереднім очевидцем протиправних дій підсудного ОСОБА_3 та в момент нанесення удару стояв позаду свого батька. У той час коли ОСОБА_4 намагався зняти поставлену підсудним ОСОБА_3 огорожу, останній підійняв із землі молоток та наніс  ним удар по голові його батькові – потерпілому ОСОБА_4 після чого він упав на землю.                               а.с.  155-157;

Пояснення неповнолітнього ОСОБА_9 повністю збігаються та є послідовними з показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які також безпосередньо  були очевидцями незаконних дій підсудного, що виразились у нанесенні ОСОБА_3 ударів молотком по голові потерпілому ОСОБА_10  

Крім того  в судовому засіданні спростовані пояснення підсудного ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_8 про те, що потерпілий ОСОБА_11 після поштовху підсудним упав на каміння внаслідок чого зазнав тілесні ушкодження оскільки :

Як убачається з показів даних на досудовому слідстві та в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_4, а також з протоколів очних ставок  від 17 вересня 2009 року між підсудним ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_4, підсудними ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_4, підсудними ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_5,а також протоколом очної ставки від 21 вересня 2009 року проведеного між підсудним ОСОБА_3  та свідком ОСОБА_6 які ствердили, що потерпілий ОСОБА_4 після нанесення удару упав тверду поверхню землі на якій не було каміння.

Зазначені покази свідків є логічними незмінними послідовними, а характер травми потерпілого перебуває в прямому причинно-наслідковому зв’язку з нанесенням удару молотком, оскільки відповідно до висновку експерта Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи № 1272 від 03 липня 2009 року характер травми голови та морфологічні  особливості перелому (вдавлений) свідчать про його утворення від дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею. Експертом не виключається, що утворення зазначених ушкоджень за наведених у справі обставин, можливе від удару молотком. Також у даному висновку вказано, що травма голови не властива при падінні на площину з висоти власного росту.  

Крім того з первинних пояснень самого підсудного  ОСОБА_3 вбачається, що   він під час суперечки відштовхнув його ліктем, а у подальшому побачив, що потерпілий лежить на землі. Таким чином він не міг бачити на що саме впав потерпілий, хоча в судовому засіданні стверджував, що на каміння.                                   а.с. – 12;

 Таким чином показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 поясненнями неповнолітнього свідка ОСОБА_9, висновком експертизи № 1272 від 03 липня 2009 року, протоколами очних ставок, а також поясненням самого підсудного ОСОБА_3. які різняться з показами даними в судовому засіданні, оскільки  самого падіння і куди саме підсудний з суті даних первинних пояснень не бачив,  спростовані його пояснення  та покази його дружини ОСОБА_8 про те, що підсудний ОСОБА_3 не наносив удари молотком по голові потерпілому ОСОБА_4, а також те, що вказана травма голови у нього утворилась при падінні з висоти власного росту на каміння.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що показання підсудного ОСОБА_3, та ОСОБА_8 є неправдивими, спрямованими на його ухилення від кримінальної  відповідальності, тому оцінює їх  критично та не бере до уваги.

 З письмових даних, що характеризують особу підсудного ОСОБА_3 та знаходяться в матеріалах справи, вбачається що :

    Підсудний ОСОБА_3 за місцем проживання у АДРЕСА_1 характеризується виключно з позитивної сторони,  користується авторитетом жителів села, до обов’язків покладених сільською радою відноситься добросовісно.                                           ( а.с.105);

    Відповідно до відповіді Підволочиської центральної районної лікарні  №3030/  від 25 травня 2009 року підсудний ОСОБА_3 на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває                                               ( а.с.107);

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 349 від 15 липня 2009 року проведеної Тернопільською обласною комунальною клінічною психоневрологічною лікарнею підсудний ОСОБА_3 на період часу до якого відносяться інкриміновані йому діяння на психічні захворювання не страждав і був здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними у той час до якого відносяться інкриміновані йому діяння. ОСОБА_3 по своєму психічному стану в даний час здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними.

         а.с. (94– 95);

За вказаних обставин, суд приходить до переконання про повну доведеність вини підсудного ОСОБА_3 в діях, які виразились у умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження, які слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України.

При призначені покарання підсудному ОСОБА_3  у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, наслідків, що наступили, а саме спричинення тяжких тілесних ушкоджень, особу винного, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, стан його здоров'я, є пенсіонером, являється ветераном праці, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони.

Також, беручи до уваги відсутність обставин, що обтяжують чи помякшують покарання,  з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до переконання, що виправлення підсудного ОСОБА_3 можливе без відбування покарання, тому йому слід  призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення,   із застосуванням ст. 75 КК України звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним  і достатнім  для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

З метою забезпечення належної поведінки підсудного ОСОБА_3  в період дії  відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 76 КК України слід покласти на нього такі обов'язки :  повідомляти  органи кримінально – виконавчої системи  про зміну місця проживання; не виїжджати  за межі  території України на постійне  місце проживання  без дозволу  органу  кримінально-виконавчої системи; періодично з'являтись для реєстрації  в органи кримінально-виконавчої системи;

Крім того в судовому засіданні встановлено, що внаслідок злочинних дій підсудного ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 заподіяно матеріальної та моральної шкоди, яка підлягає до часткового стягненню в користь останнього.

При частковому задоволенні позовних вимог щодо відшкодування йому матеріальної шкоди  суд бере до уваги такі обставини :

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Як убачається з долучених до матеріалів справи квитанцій про придбання медикаментів їх загальна сума складає 516,22 гривні. Також  до матеріалів справи долучено довідку Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні № 27 від 11 січня 2010 року з якої вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 оплатив лікарні 300 гривень за проведення  мультиспіральної  комп’ютерної томографії його голови.

Будь-яких інших документів, які підтверджують понесені потерпілим дійсні витрати чи перебувають у причинному зв’язку з витратами на лікування потерпілого від злочину, цивільним позивачем не представлено, а судом не здобуто.

Таким чином судом встановлено, що протиправними діями підсудного ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму  816,22 грн., яка підлягає до стягнення з підсудного ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_4                                         .

Крім того суд вважає, що  діями підсудного ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 спричинена моральна шкода, яка виражається у значних моральних та фізичних стражданнях, яких він зазнав під час нанесенні йому ударів,  порушенні звичного способу життя, позаяк не міг спокійно спати від головної болі,  нормальних  життєвих  зв'язків, оскільки довгий час знаходився на стаціонарному лікуванні, морального пригнічення та дискомфорту, у зв’язку із чим, він до сьогоднішнього дня лише частково відновив свій психічний  та моральний стан.  

Таким чином, з урахуванням обставин, за яких потерпілому ОСОБА_4 заподіяно  тілесні ушкодження, характеру і ступеня їх тяжкості, тривалості лікування і можливості відновлення попереднього стану здоров'я, негативних змін, що сталися у його житті, а також з урахуванням платоспроможності підсудного, а саме те, що єдиним джерелом його доходу є пенсійне грошове утримання, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із підсудного ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4  моральної шкоди  в розмірі 15 000 гривень.

Також суд вважає підставними  заявлені  позовні вимоги  Прокурора Підволочиського району Тернопільської області в інтересах держави в особі  Тернопільської обласної  ради та в інтересах Підволочиської районної ради до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров’я на лікування особи, яка потерпіла від злочину на загальну суму 1139,97 гривень, оскільки  :

Як убачається з довідки Скалатської комунальної районної лікарні ОСОБА_4, 1966 року народження перебував на стаціонарному лікуванні з 25 квітня 2009 року по 27 квітня 2009 року і вартість витрат понесених закладом охорони здоров’я на його лікування становить 263, 84 гривні.

Крім того, як убачається з довідки Тернопільської обласної клінічної лікарні ОСОБА_4 1966 року народження,  27 квітня 2009 року був доставлений у приймальне відділення ТОКЛ та знаходився на лікуванні до 06 травня 2009 року. Вартість витрат понесених закладом охорони здоров’я на його лікування становить ( 863 гривні вартості затрат на ліжко-днів та виділенні з фонду лікарні медикаменти на загальну суму 13,13 грн.), всього  876, 13 грн.

Відповідно до ст. 93-1 КПК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком  випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку.

Відповідно до п.4 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07 липня 1997 року із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 03 грудня 1997 року, витрачені на стаціонарне лікування кошти  підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров’я або на рахунок  юридичної особи, якій  належить останній.  

Таким чином судом встановлено, що внаслідок злочинних дій підсудного ОСОБА_3 заклади охорони здоров’я Скалатської комунальної районної лікарні та Тернопільської обласної клінічної лікарні витратили на стаціонарне лікування  від злочину потерпілого ОСОБА_4 1139,97 гривень, які підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_3 та зарахуванню до місцевих бюджетів Підволочиської районної ради 263, 84 гривень та Тернопільської обласної ради 876, 13 гривень.

Також у відповідності до ст. 93 КПК України з підсудного ОСОБА_3 в користь потерпілого ОСОБА_4 підлягають до стягнення понесені ним та документально підтвердженні судові витрати, що складаються з оплати праці захиснику в розмірі 1000 гривень.

 На підставі наведеного та  керуючись ст.ст.323, 324 КПК  України,  суд ,

                                            З  А С  У  Д  И В  :  

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину  передбаченого  ч.1  ст.121  КК  України  та  призначити йому покарання  у  виді  5 років   позбавлення волі.  

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання , встановивши  іспитовий строк  терміном 1 рік шість місяців;

З метою забезпечення належної поведінки підсудного ОСОБА_3 в період дії  відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 76 КК України  покласти на нього такі обов'язки :  повідомляти  органи кримінально – виконавчої системи  про зміну місця проживання; не виїжджати  за межі  території України на постійне  місце проживання  без дозволу  органу  кримінально-виконавчої системи; періодично з'являтись для реєстрації  в органи кримінально-виконавчої системи;

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4 задовольнити  частково, стягнувши з підсудного ОСОБА_3 в його користь 816,22 грн. матеріальної шкоди, 15 000 гривень моральної шкоди та судові витрати в розмірі 1 000 гривень.

Позовні вимоги прокурора Підволочиського району в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради та Підволочиської районної ради задоволити повністю стягнувши з підсудного ОСОБА_3 в користь Підволочиської районної ради  263,84 гривень та в користь Тернопільської обласної ради 876,13 гривень.

Запобіжний захід  ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній  – підписку про невиїзд.

 Речові докази  по справі, а саме три слюсарні молотки та плоскогубці, які знаходяться  у камері зберігання речових доказів Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області повернути їх володільцю.

Апеляція на вирок може бути подана  протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженому який знаходиться під вартою, в той же строк, з моменту отримання копії вироку, до апеляційного суду Тернопільського області через Підволочиський районний суд.

Суддя