Судове рішення #7608472

                                                                                                                       

                                                                     Справа № 2-а-711/2009

           

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2009 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі :

головуючого                -  судді Нечепоренко Л.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в смт. Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі

про зобов”язання провести перерахунок та виплату недоотриманих належних сум додаткової пенсії, -

Встановив:

Звернувшись до суду, позивач посилається, що він є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС  1 категорії,  інвалід 2 групи, захворювання яке пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи», має право на шомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

У листопаді місяці 2009 року він направив звернення до відповідача з проханням пояснити виходячи з яких підстав проведено такий розрахунок виплат і провести донарахування та виплату недоотриманих коштів. Відповідач відмовив у задоволенні його вимог мотивуючи тим, що відповідно до ст.28 ч.1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов”язати стягнути з відповідача 3105 грн. 15 коп. недоотриманих сум додаткової пенсії за 2008 рік, зобов”язати УПФУ у наступні роки нараховувати та виплачувати додаткову пенсію у відповідності до вимог ст.50 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з»явився, подав до суду заяву, в якій підтримав позов у повному обсязі та просить справу провести у порядку письмового провадження  на підставі наявних доказів у справі.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з»явився, подав до суду заперечення проти позову, просить відмовити у його задоволенні в зв»язку з відсутністю підстав для його задоволення та в зв»язку з пропуском строку на звернення до суду та заяву, в якій просить справу провести у порядку письмового провадження  на підставі наявних доказів у справі у відсутності його представника.

Суд ухвалив провести розгляд спору по суті у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів, що  узгоджується з вимогами ст.122 КАС України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Рокитнянському районі Київської області з 24.07.1995 року і отримує  пенсію по 2 групі інвалідності, захворювання якого пов”язане з наслідками аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи», що сторонами не оспорюється, та є зареєстрованим і постійно проживає в АДРЕСА_1, яке згідно постанови КМ України від 23.07.1991 за №106 (додаток №1) віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Також позивач є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС  1 категорії,  інвалід 2 групи, захворювання яке пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Викладене підтверджується  наявними у справі та оглянутими у судовому засіданні письмовими доказами, якими є:

•   Посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 на ім»я позивача;

•   Копією вкладки № 040895 від 19.09.1997 року;

•   Копією пенсійного посвідчення;

•   Копія листа відповідача  від 24.11.2009 року.

•  

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи», має право на шомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Проте частиною 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому щодо пенсіонерів, яким пенсія призначена за іншими спеціальними законами, у тому числі і на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зазначений у частині 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” розмір мінімальної пенсії за віком не застосовується.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року передбачається, що розрахунок пенсії, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України “«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  здійснюється, виходячи  з розміру розрахункової величини 19 грн.  91 коп. а з 01.09.2004 року 22 грн. 30 коп.

З 01.01.2008 року Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  розрахунок додаткової пенсії встановлено у відсотках до прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, що втратили працездатність.

За викладеного, позивач, як непрацюючий пенсіонер, відповідно до вказаного Закону, має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

У ст..67 Закону України “Порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій передбачених цим Законом” була доповнена частиною третьою такого змісту :”У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які вітратили працездатність, визначеного цим законом підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст..54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3 , 4 розмір щомісячної компенсації сім”ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн..

Згідно ст.28 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 23.12.04 р. мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків – 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За викладеного вбачається, що відповідачем нарахування та виплата додаткової пенсії проводилося з порушенням вимог чинного законодавства, а тому  відсутні підстави для прийняття до уваги жодного з доводів відповілдача в частині правомірності застосування при проведенні нарахування державної пенсії, порядку визначеного Кабінетом Міністрів України і що суперечить ч.2 ст.19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України, актами президента України.

Згідно ч.3 ст.9 КАС України при вирішенні справи суд керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності до ч.5 ст.55, ч.1 ст.57, ч.1 ст.68 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Кожному гарантується право знати свої права і обов»язки.

Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАСУ для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк.  

Статтею 102 КАСУкраїни передбачено поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку, встановленого законом.

Разом з тим, згідно із ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови,  якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягає на застосуванні річного строку звернення до адміністративного суду та просить відмовити у задоволенні позову на цій підставі.

Суд вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду, так як позивач похилого віку, є інвалідом 2 групи, не був обізнаний із підзаконними актами, які змінили величину виплат згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та приходить до висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком згідно положень ст.50 вказаного закону та вважає, що позовні вимоги позивача необхідно задоволити починаючи з 01.01.2008 року з урахуванням раніше отриманих сум таких виплат.

На підставі Декрету КМ України  «Про державне мито» позивач звільнений від сплати державного мита (судового збору) на користь держави.

Керуючись ст.ст. 19, 113, 152 Конституції України, ст.ст. 50  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  ст. ст. 6, 9, 17, 100, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі  щодо відмови ОСОБА_1 провести нарахування та виплату додаткової пенсії у відповідності до положень ст.ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії у відповідності до положень ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком виходячи із розміру прожиткового мінімуму встановленого Законом України “Про державний бюджет на 2008 рік” починаючи з 01.01.2008 року та здійснити їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум додаткової пенсії.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовити.

Від сплати судового збору сторони звільнити.

Постанова може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через Рокитнянський районний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація