Судове рішення #7607665

Справа № 2-1084/08

УХВАЛА

13 жовтня 2008 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Борисової О.В.

при секретарі Іващенко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний Банк „Соц Ком Банк" про визнання формулювання причини звільнення таким, що не відповідають чинному законодавству, про зміну формулювання причини звільнення, про визнання наказу про звільнення незаконним та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 29.07.2008 року звернувся до суду із заявою про винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Комерційний банк „Соц Ком Банк" про визнання формулювання причини звільнення таким, що не відповідають чинному законодавству, про зміну формулювання причини звільнення, про визнання наказу про звільнення незаконним та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, обгрунтовуючи свою заяву тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25.03.2008року його позов було задоволено частково, зокрема: змінено формулювання причин звільнення ОСОБА_1 та вважати ОСОБА_1, начальника Ярославського відділення ТОВ „Комерційний Банк Соц Ком Банк" звільненим з 20.12.2007 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

В іншій частині позову йому було відмовлено.

Позивач зазначає, що згідно ст. 2 Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. З метою примусового виконання вказаного рішення позивач звернувся до ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва, на що отримав усну відповідь, що виконання вищезазначеної частини рішення неможливе у зв"язку з тим, що із змісту виконавчого документа не вбачається можливості примусового виконання рішення в частині зміни формулювання причин звільнення, оскільки ні у виконавчому листі, ні у вказаній частині рішення суду не було зазначено примусових дій, які необхідно виконати для зміни формулювання причин звільнення ОСОБА_1 Тому згідно п.2 ч. 1 ст. 220 ЦПК позивач просить ухвалити по справі додаткове рішення, яким зобов"язати ТОВ „Комерційний Банк „Соц Ком Банк" змінити формулювання причин його звільнення, а саме: вважати ОСОБА_1, начальника Ярославського відділення ТОВ Комерційний банк „Соц Ком Банк" звільненим з 20.12.2007 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

В судове засідання позивач, його представник та представник відповідача не з"явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином. Суд вважає за можливе розглядати заяву про ухвалення додаткового рішення у відсутність сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25.03.2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано наказ № 845-К від 17.12.2007 року про звільнення ОСОБА_1, начальника Ярославського відділення ТОВ КБ „СКБ" 20.12.2007 року р. у зв*язку з втратою довір*я, п.2 ст. 41 КЗпП України незаконним.

Визнано формулювання причин звільнення ОСОБА_1 за п.2 ст. 41 КЗпП України - у зв*язку з втратою довір*я такими, що не відповідають чинному законодавству.

Змінено формулювання причин звільнення ОСОБА_1: а саме-вважати ОСОБА_1, начальника Ярославського відділення ТОВ Комерційний Банк „СоцКом Банк" звільненим з 20.12.2007 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

В іншій частині позову ОСОБА_1 було відмовлено. Згідно ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1.   1)     стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2.   2)     суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;

3.   3)     суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 367 ЦПК України;

4.   4)     судом не вирішено питання про судові витрати.

На підставі викладеного суд вважає, що відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення по справі, оскільки судом було постановлено рішення з приводу всіх позовних вимог, заявлених позивачем і судом справа розглянута в межах заявлених позивачем вимо г.

Керуючись ст. ст. 209, 220 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний Банк „Соц Ком Банк" про визнання формулювання причини звільнення таким, що не відповідають чинному законодавству, про зміну формулювання причини звільнення, про визнання наказу про звільнення незаконним та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу-відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений статтею 294 ЦПК України, ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження ухвали може бути подано протягом п*яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскардження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються в Апеляційний суд м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація