Справа № 2-а-1355\09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі судді Виниченко Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про поновлення строку для звернення до суду та зобов’язання нарахувати і виплатити щомісячну державну соціальну надбавку до пенсії, як дитині війни,-
В С Т А Н О В И В:
26 листопада 2009 року ОСОБА_1 подала до Дніпровського районного суду м. Києва адміністративний позов, в якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушеного права на 30 % надбавку до пенсії за період з 01.01.2006 р. по теперішній час; визнати діяння (бездіяльність та відмову) Управління пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва щодо нарахування і виплати несплаченої їй державної соціальної допомоги, як дитині війни (30% надбавки до пенсії), з 01.01.2006 року по теперішній час протиправними; зобов'язати відповідача протягом п»яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати та виплатити у повному обсязі на її користь, як дитині війни, щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2006 р. по 31.12.2009 р, загальною сумою 5087,10 грн. та стягнути судові витрати.
Вимоги мотивує тим, що вона є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, в зв»язку з чим відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй, починаючи з 01.01.2006 р., повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Про невиплату даної надбавки вона дізналась із публікації в газеті «Києве мій» за № 3 від 22.01.2009 р. На її звернення до відповідача з проханням нарахувати та виплатити зазначені грошові кошти, починаючи з 01.01.2006 р., отримала лист з відмовою, яку вважає незаконною та такою, що порушує її право визначене Законом та Конституцією України. Раніше до суду не зверталась, оскільки не знала про наявні суперечності в законодавстві, які по різному регулювали право на 30 % надбавку до пенсії та унеможливлювали його реалізацію, так як вважала, що Верховна Рада України та Кабінет Міністрів приймали закони та постанови, які не суперечать Конституції, доки Конституційний суд України своїм рішенням 27.11.2008 р. не розтлумачив щодо чинності бюджетних законів та постанови Кабінету Міністрів України.
До судового розгляду позивач подала до суду письмові пояснення та заяву, відповідно до яких просить справу розглянути на підставі наявних у справі доказів в порядку письмового провадження, позовні вимоги, які викладені в позовній заяві, підтримує в повному обсязі та просить поновити їй строк для звернення до суду, який пропущений з поважних причин, визнати діяння Управління пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва протиправними та зобов»язати відповідача нарахувати і виплатити їй, як дитині війни, 30 % надбавку до пенсії за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2009 р. включно відповідно до здійснених нею розрахунків.
Представник відповідача до суду не з’явився, Управлінням пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва суду надані письмові заперечення, в яких просить в задоволенні позову відмовити та справу розглянути без участі представника управління в порядку письмового провадження, додатково в письмових запереченнях зазначено, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, в той час як Пенсійний фонд України забезпечує лише ефективне використання коштів, що перебувають у його управлінні, та у межах його бюджету, який щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Нарахування виплат дітям війни провадиться у відповідності до Законів України «Про Державний бюджет України» та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530. Проведення індексації даних виплат не передбачено Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078. Також відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, в зв»язку з чим просить відмовити в задоволенні позову, згідно ст. ст. 99, 100 КАС України.
Суд вважає можливим справу розглянути на підставі наявних у справі доказів в порядку письмового провадження, згідно положень ч. 3 ст. 122 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та отримує пенсію за віком, також має статус дитини війни, про що зроблено відповідну відмітку в пенсійному посвідченні (а.с. 5).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно п. 1 Розділу 4 «Заключного положення» вказаного Закону останній вступає в силу з 01.01.2006 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію положень окремих законів в частині надання пільг, гарантій та компенсацій окремим категоріям громадян.
Зокрема, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп положення ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» визнано неконституційним.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, тобто відповідні норми вищезазначеного Закону втратили чинність з 09.07.2007 р.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, відповідно до яких дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 р. № 10-рп2008 положення пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
А тому на даний час діє редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Стаття 100 КАС України передбачає, що пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» вступив в силу 01.01.2006 р. В зв»язку з цим, відповідно, не отримавши соціальну допомогу, передбачену даним законом, позивач з цього часу і повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Юридична необізнаність позивача та постійні зміни і суперечності в законодавстві не можуть бути визнані поважними причинами для поновлення строку звернення до суду, оскільки закони та інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами та можливість людини дізнатися про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання людини.
Відповідач, як зазначено вище, наполягає на відмові у задоволенні адміністративного позову у зв»язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду, згідно положень ст. ст. 99, 100 КАС України.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду лише 26 листопада 2009 року.
За викладених обставин суд вважає, що вимога позивача щодо поновлення пропущеного строку для звернення до суду за період з 01.01.2006р. по 25.11.2008 р. та зобов'язання відповідача до вчинення нарахування та виплати спірної надбавки до пенсії за вказаний період не підлягає задоволенню.
Разом з тим є законною та обґрунтованою вимога позивача щодо нарахування соціальної допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 26 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Така позиція суду також базується на рішенні Європейського Суду з прав людини, яка викладена у рішенні по справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 р.
Як зазначається у вищезазначеному рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» про незворотність дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи, реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. До спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Враховуючи те, що Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва діяло на підставі законів України та не є розпорядником коштів Державного бюджету України, суд не вбачає підстав для визнання відмови Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо нарахування і виплати позивачу державної соціальної допомоги, як дитині війни (30% мінімальної пенсії за віком) з 01.01.2006 року по час звернення позивача до суду протиправною.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, згідно із ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період часу з 26.11.2008 року по 31.12.2008 року.
Також підлягають задоволенню вимоги про нарахування та виплати позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни (30% надбавки до пенсії) з 01.01.2009 року по час прийняття рішення судом. Проте, суд вважає неможливим задовольнити вимогу позивача про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячну державну соціальну 30% надбавку до 31.12.2009 року, оскільки вирішення спору на майбутнє не передбачено КАС України.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачу з 01.01.2008 р. відповідачем провадяться виплати щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та з 22.05.2008 р. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», тобто в розмірах, які є нижчими, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с. 8, 8 зв.).
Посилання відповідача на вказану постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530, як на нормативно-правовий акт, на підставі якого позивачу виплачується державна соціальна допомога, як дитині війни, є необґрунтованими, оскільки дана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому її положення не повинні суперечити вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Суд також бере до уваги те, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, діючи в межах наданих адміністративному суду повноважень, проаналізувавши наведені сторонами доводи та заперечення з приводу заявлених позовних вимог, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання нарахувати та виплатити у повному обсязі щомісячну державну соціальну надбавку, як дитині війни, підлягає частковому задоволенню, тому, задовольняючи позов в цій частині, суд зобов'язує Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва нарахувати та виплатити позивачу, як дитині війни, щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» за період з 26 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01.01.2009 року по 22.12.2009 року з урахуванням проведених виплат.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 94 КАС України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 19, 152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005р., рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008, ст.ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст. ст. 8, 9, ч. 1, 3 ст. 94, ч.2 ст. 99, ч.1 ст.100, 122, 159-163 Кодексу Адміністративного судочинства України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про поновлення строку для звернення до суду та зобов’язання нарахувати і виплатити щомісячну державну соціальну надбавку до пенсії, як дитині війни, задовольнити частково.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячну державну соціальну надбавку у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», за період з 26 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 22 грудня 2009 року з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1грн. 70 коп. судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва у двадцятиденний термін з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається на протязі десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Суддя