КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а- 60/10/9103
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2010 року. м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Ситникова О.Ф., п ри секретарі Авдошиній Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 на дії кандидата на пост Президента України, -
В С Т А Н О В И В:
До Київського апеляційного адміністративного суду 31.01.2010 року звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 про обман виборців, маніпулювання суспільної свідомості.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що 29 січня 2010 року кандидат на пост Президента України ОСОБА_2 брала участь у телепередачі «Велика політика з ОСОБА_3» на телеканалі «Інтер» і відповідаючи на питання оглядача журналу «Фокус» ОСОБА_4 щодо її відставки, якщо немає коаліції, сказала, що нечесно йти у відставку, коли немає коаліції. В казані висловлювання не відповідають дійсності, які позивачка вважає обманом виборців.
Позивач вважає, що дії кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 щодо обману виборця порушують її права, як виборця на вільні вибори.
Будучи повідомленими про час та місце слухання справи сторони не з’явилася в судове засідання, причин неявки суду не повідомили, заперечень на позов з боку відповідача до суду не надійшло.
Перевіривши в судовому засіданні доводи адміністративного позову, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається із позовних вимог ОСОБА_1, 29 січня 2010 року кандидат на пост Президента України ОСОБА_2 брала участь у телепередачі «Велика політика з ОСОБА_3» на телеканалі «Інтер» і, відповідаючи на питання оглядача журналу «Фокус» ОСОБА_4 щодо її відставки, якщо немає коаліції, сказала, що нечесно йти у відставку, коли немає коаліції.
Між тим, як зазначає позивач, 29 листопада 2007 року ОСОБА_2, підписуючи Угоду демократичної коаліції, зобов'язалась подати заяву про свою відставку після припинення діяльності демократичної коаліції, що було умовою обрання ОСОБА_2 Прем’єр-міністром України.
В пункті 13.2. розділу XIII Угоди про створення Коаліції демократичних сил у
Верховній Раді України VІ скликання зазначено: «Припинення діяльності коаліції
має наслідком подання Прем'єр-міністром України та Головою Верховної Ради
України заяв про відставку». Ця угода підписана ОСОБА_2
2 вересня 2008 року Демократична Коаліція припинила своє існування, але ОСОБА_2 не виконала свого зобов’язання щодо подачі заяви про її відставку.
Позивач вважає, що ОСОБА_2 шляхом поширення недостовірної інформації, що ніби не подавши у відставку, вона вчинила чесно, є обманом виборців, та намаганням маніпулювати суспільною свідомістю.
Вказані дії кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 щодо обману виборців, на думку позивача порушують її права, як виборця, на вільні вибори.
Аналізуючи вказані доводи адміністративного позову ОСОБА_1 з наданими нею доказами, зокрема копії Угоди про створення Коаліції демократичних сил у
Верховній Раді України VІ скликання, суд дійшов до висновку, що дії Прем'єр-міністра України ОСОБА_2 у вересні 2008 року щодо невиконання умов п. 13.2. розділу XIII вказаної Угоди та неподання нею у відставку в цей час, не мають відношення до виборчого процесу по обранню Президента України, який розпочався в 2009 році, а тому не можуть бути предметом дослідження в даній адміністративній справі.
Із вказаного витікає, що позивачем ОСОБА_1 не доведено, що дії кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 щодо висловлювань 29 січня 2010 року на телепередачі «Велика політика з ОСОБА_3» на телеканалі «Інтер» є недостовірною інформацією та обманом виборців, не надано жодних доказів порушення кандидатом на пост Президента України ОСОБА_2 вимог ст.. 6 Закону України «Про вибори Президента України».
Відповідно до вимог ст. 175 КАС України право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії (блок місцевих організацій партій), які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити дії чи бездіяльність суб'єктів, визначених частиною першою цієї статті, якщо ці дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.
Частина 1 статті 71 КАС України зобов’язує кожну сторону довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 не довела суду, що діями відповідача 29 січня 2010 року на телепередачі «Велика політика з ОСОБА_3» на телеканалі «Інтер» порушуються її особисті права, як виборця, а тому підстав для задоволення її позову не має.
Керуючись ст. 160-163, 172, 176, 177 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 на дії кандидата на пост Президента України - залишити без задоволення.
Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України у порядку та строки встановлені статтею 177 КАС України через Київський апеляційний адміністративний суд .
Головуючий суддя:
О.Ф.Ситников.