ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2009 року №22а-12059/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді – Стародуба О.П.,
суддів – Шавеля Р.М., Пліша М.А.,
при секретарі судового засідання – Когутич Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам’янка-Бузькому районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 07.05.2008р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватбізнес» до Державної податкової інспекції у Кам’янка-Бузькому районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2008 року ТОВ «Приватбізнес» звернулось до суду із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Кам’янка-Бузькому районі Львівської області від 10.08.2007р. №0000572301/2, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 6285,75 грн., застосовано штрафних санкцій на суму 2953,65 грн., а всього на загальну суму 9239,40 грн.
Постановою господарського суду Львівської області від 07.05.2008р. позов задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кам’янка-Бузькому районі Львівської області від 10.08.2007р. №0000572301/2, яким ТОВ «Приватбізнес» визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 6285,75 грн. та застосовано штрафних санкцій на суму 2953,65 грн., а всього на загальну суму 9239,40 грн.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що понесені позивачем витрати на придбання газу та електричної енергії були пов’язані з веденням господарської діяльності, а тому такі витрати на законних підставах включені ним до складу валових витрат.
З таким рішенням ДПІ у Кам’янка-Бузькому районі Львівської області не погодилась, подала апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Свої вимоги за апеляційною скаргою мотивує аналогічно запереченням на позов, зокрема тим, що понесені позивачем витрати на придбання газу та електричної енергії не були пов’язані його з господарською діяльністю, використовувались для проведення ремонту та покращення основних фондів, а тому не могли бути включені до складу валових витрат.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пунктом 5.2.1 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що до складу валових відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Пунктами 5.3.1 та 5.3.2 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що складу валових витрат не включаються потреби не пов’язані з господарською діяльністю, а також витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 21.02.2007р. по 21.03.2007р. працівниками ДПІ Кам’янка-Бузького району Львівської області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Приватбізнес» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з період з 01.10.2005р. по 30.09.2006р.
В ході перевірки, згідно акту від 12.04.2007р., серед іншого, встановлено віднесення ТОВ «Приватбізнес» до складу валових витрат вартість придбаної електричної енергії та газу, які були використані на потреби не пов’язані з веденням господарської діяльності та використані для проведення ремонтних робіт та інші покращення основних фондів невведеного в експлуатацію цілісного майнового комплексу туристичної бази «Кемпінг».
Згідно висновків акту перевірки встановлено, що такі дії позивача не відповідають вимогам пунктів 5.3.1 та 5.3.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
На підставі зазначеного акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження за вказані порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ДПІ у Кам’янка-Бузькому районі Львівської області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.08.2007р. №0000572301/2, яким ТОВ «Приватбізнес» визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 6285,75 грн. та застосовано штрафних санкцій на суму 2953,65 грн., а всього на загальну суму 9239,40 грн.
Поряд з тим, позивач заперечує факт проведення будь-яких ремонтних робіт чи інших покращень основних фондів та понесення в зв’язку з цим витрат, які б до того ж не були пов’язані з господарською діяльністю. Крім того, зазначає, що понесені витрати на газ та електричну енергію були пов’язані з необхідністю обігріву та освітлення невведеного в експлуатацію цілісного майнового комплексу туристичної бази «Кемпінг».
В свою чергу суду не було надано доказів того, що понесені позивачем витрати на придбання газу та електричної енергії не були пов’язані з ведення господарської діяльності, а цілісний майновий комплекс туристичної бази «Кемпінг» хоч і не введений в експлуатацію, однак цей факт не є беззаперечним доказом того, що такі витрати були пов’язані з його ремонтом чи іншими покращеннями основних фондів позивача.
Таким чином в ході розгляду справи встановлено, що позивачем на законних підставах та з дотриманням вимог пунктів 5.1, 5.2.1, 5.3.1 та 5.3.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено понесені витрати до складу валових.
В свою чергу відповідачем, на якого в силу вимог частини 2 статті 71 КАС України покладено обов’язок доказування, не надано суду доказів, які б такі обставини спростовували та стверджували протилежне, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам’янка-Бузькому районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 07.05.2008р. по справі №19/31А – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: Р.М. ШАВЕЛЬ
М.А. ПЛІШ