ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2009 року №31/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді
суддів
при секретарі судового засідання Старунського Д.М.,
Заверухи О.Б., Каралюса В.М.,
Федуніву Б.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Чернівецької області від 10 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Колективного підприємства виробничо-торгівельної фірми «Сова-98» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів,
в с т а н о в и л а:
Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 03.07.2008 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Колективного підприємства виробничо-торгівельної фірми «Сова-98», в якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції і пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 2 521,54 гривень.
Постановою господарського суду Чернівецької області від 10 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову господарського суду Чернівецької області від 10 грудня 2008 року скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Далі позивач стверджує, що на підставі поданого відповідачем звіту форми 10-ПI «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік» середньооблікова чисельність штатних працівників складає 9 осіб, тому норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів складає 1 особу, однак па підприємстві не працевлаштовано інвалідів тобто не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування одного інваліда. Зазначає, що згідно ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідач за порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів зобов'язаний сплатити суму адміністративно-господарських санкцій до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Вказує, що відповідач не перерахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування одного інваліда, а тому повинен сплатити на користь позивача санкції у розмірі 2 450,00 гривень та пеню за прострочення платежу у сумі 71,54 гривень.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Судом першої інстанції встановлено, що у відповідності до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів у 2007 році середньооблікова чисельність штатних працівників складає 9 осіб, тобто норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особу.
На виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідно до наказу №2 від 17.01.2007 року створив два робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2007 році. При цьому, відповідно до довідки Глибоцького районного центру зайнятості №18/01-16/1467 від 25.11.2008 року відповідач протягом 2007 року інформував центр зайнятості про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів, однак інваліди відмовлялись від заявлених вакансій. Так, у звітах за січень та серпень 2007 року, що подавались до Глибоцького районного центру зайнятості у 2007 року міститься інформація про вакантну посаду для працевлаштування інваліда.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Згідно ч.1, 3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості визначена Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Відповідно до ч.3 п.2 вищенаведеного Порядку інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Колегія суддів, враховуючи вищенаведене та дослідивши матеріали справи, зокрема /а.с.30/ довідку Глибоцького районного центру зайнятості №18/01-16/1467 від 25.11.2008 року, /а.с.31/ наказ №2 від 17.01.2007 року «Про створення двох робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році», /а.с.32, 33/ копії звітів про наявність вакансій для інвалідів станом на 24.01.2007 року та на 02.08.2007 року, прийшла до висновку, судом першої інстанції прийнято вірне рішення, оскільки, відповідачем відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виконано в повному обсязі обов'язок щодо створення та виділення робочого місця для працевлаштування одного інваліда, згідно нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, та належним чином подано необхідну інформацію для працевлаштування інвалідів Глибоцькому районному центру зайнятості.
Колегія суддів погоджується, що відповідачем повністю доведено обставини стосовно того, що підприємством вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до п.3.3 «Довідки про результати вивчення та узагальнення судової практики застосування ст.ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» ВАС України від 23.08.2007 року зазначено, що при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій. Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.
За таких обставин відсутні правові підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій передбачених ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарга не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову – без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернівецької області від 10 грудня 2008 року у справі №4/232А – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді О.Б. Заверуха
В.М. Каралюс
Ухвала у повному обсязі складена 04.12.2009 року.