Справа № 2-а-5614/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«25» січня 2010 року
15год.46хв.
Зала судових засідань №210
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
Від позивача: Антоненко І.І. – представник за довіреністю.
Від відповідача: не з’явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення вартості надання соціальних послуг , -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла адміністративна позовна заява Одеського міського центру зайнятості, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 вартість надання соціальних послуг у сумі 1328,38грн .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення ОСОБА_2 ч.ч.2,3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», та п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, з огляду на що відповідачка неправомірно отримала допомогу по безробіттю за період з 12.09.2008р. по 12.11.2008р. у сумі 1074,90грн. та позивачем було витрачено кошти на курси підвищення кваліфікації у розмірі 253,48грн.
Відповідачка у судові засідання не з'явилась, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, заперечення на позов не надала.
В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 знаходилася на обліку в Одеському міському центрі зайнятості з 05.09.2008р. та їй було надано статус безробітного з 12.09.2008р. та з вказаної дати по 06.09.2009р. їй була призначена допомога по безробіттю як застрахованій особі, що вбачається з наявних у матеріалах справи копій Персональної картки НОМЕР_2 та витягу із наказів про прийняття рішення по особі за 12.09.2008р.
Як вбачається із наданої до Одеського міського центру зайнятості заяви ОСОБА_2 про надання статусу безробітного від 12.09.2008р., нею було зазначено, що вона не зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Згідно наявної у матеріалах справи довідки Одеського міського центру зайнятості «Про розмір доходу ОСОБА_2», відповідачка знаходилася на обліку з 12.09.2008р. та її знято з обліку 12.11.2008р. За вказаний період з 12.09.2008р. по 12.11.2008р. ОСОБА_2 отримала 1074,90грн.
На підставі заяви ОСОБА_2 від 19.09.2008р. та відповідно до Договору №721/08 від 23.09.2008р. відповідачку було направлено на курси підвищення кваліфікації в Одеську національну академію харчових технологій. Згідно довідки №3018/09/06 від 12.11.2008р. сума витрачених Одеським міським центром зайнятості коштів на проходження ОСОБА_2 курсів підвищення кваліфікації склала 253,48грн.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданої на запит Одеського міського центру зайнятості станом на 26.09.2008р., ОСОБА_2 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця та у ЄДР відсутній запис щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 16.08.2005р. у ЄДР внесено запис про внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
На момент реєстрації відповідачки у центрі зайнятості як безробітної вона була зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця, оскільки встановлена ст.47 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців” процедура державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця за рішенням суду не була завершена.
Крім того, 12.12.2008р. на ім’я директора Одеського міського центру зайнятості ОСОБА_2 надала клопотання, в якому визнала факт незаконного отримання нею допомоги по безробіттю у розмірі 1074,90грн. та оплати проходження курсів підвищення кваліфікації вартістю 253,48грн. та просила розстрочити повернення коштів зі сплатою по 250грн. щомісячно.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. №803-XII (зі змінами та доповненнями) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.
Згідно з п.«б» ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Згідно з п.1 ст. 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. №1533-II (зі змінами та доповненнями) одним з видів забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності. До видів соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" відноситься професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.
Відповідно до п.3 ст.22 вказаного Закону допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Згідно з абз.3 п.11 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. №219, за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.
Відповідно до п.12 вказаного порядку для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Підпунктом 1.2. п.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.2000р. за №915/5136, передбачено, що допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
Відповідно до п.п.1 п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (з дня встановлення порушення).
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.36 вказаного Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п.п.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час одержання допомоги по безробіттю.
Згідно з п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Згідно з п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 р. №357, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Докази повернення неправомірно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 1074,90грн. та відшкодування витрачених позивачем коштів на проходження ОСОБА_2 курсів підвищення кваліфікації у розмірі 253,48грн. в матеріалах справи відсутні.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Позивачем доведена наявність підстав для стягнення з відповідачки 1328,38грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю та соціальних послуг.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Одеського міського центру зайнятості обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення вартості надання соціальних послуг задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Одеського міського центру зайнятості вартість надання соціальних послуг у сумі 1328 (одна тисяча триста двадцять вісім)грн.38коп. на рахунок 37174001004828, одержувач Одеський міський центр зайнятості, код ЄДРПОУ 35358018, банк ГУДКУ в Одеській області, м.Одеса, МФО 828011, призначення платежу: повернення незаконно отриманих коштів ОСОБА_2
Постанова суду може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 01.02.2010р.
Суддя М.М. Аракелян