Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 18 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-11715/09/0570

час прийняття постанови:  15 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Тарасенка І.М.

при секретарі                                                  Кушек Н.А.,

за участю:

позивача                                                   ОСОБА_1,

представника відповідача                               Калитвянського О.І. – за дов. від 22.09.2009 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання дій протиправними та стягнення суми доплати до заробітної плати, премії та допомоги при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання дій протиправними та стягнення суми доплати до заробітної плати, премії та допомоги при звільненні.

В ході судового розгляду справи позивачем неодноразово були змінені та уточнені позовні вимоги в обґрунтування яких позивач зазначив, що з 29.06.1984 року по 28.03.2008 року проходив службу у Лінійному управлінні на Донецькій залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті. 27.03.2008 року на підставі поданого ним рапортом, наказом начальника Лінійного управління на Донецькій залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті № 123 о/с позивач був звільнений з органів внутрішніх справ України за п. 65 «б» у запас. Позивач вважає, що відповідач необґрунтовано зменшив розмір грошового забезпечення за березень 2008 року та відповідно одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби. Вказав, що у грудні 2007 року грошове забезпечення беї премії становило 3668,61 грн., а з премією – 4769,20 грн. З 01.01.2008 року, після набрання чинності постанови КМУ № 1294 від 07.11.2008 року грошове забезпечення позивача становило 3435,50 грн.  Відповідно до вимог зазначеної Постанови працівникам органів внутрішніх справ передбачено збереження умов грошового забезпечення, яке вони мали до набрання чинності цієї Постанови. Тобто за новими умовами оплати праці посадові особи відповідача до грошового забезпечення позивача (без премії) в розмірі 3435,50 грн. (яке встановлене відповідачем з 01.01.2008 року) повинні були щомісячно робити доплату в розмірі 233,11 грн. та нарахувати премію в розмірі 30 відсотків, щоб його грошове забезпечення за новими умовами оплати праці було не менш, ніж у грудні 2007 року. В порушення вимог п. 5  наказу МВС України № 499 від 31.12.2007 року відповідач в січні, лютому та березні 2008 року до його заробітної плати (без премії) не проводив нарахування доплати в розмірі 233,11 грн. Також, наказом відповідача за № 28 о/с від 16.02.2009 року , тобто через 11 місяців після його звільнення, позивачу було призначено премію за березень 2008 року в розмірі 3 відсотки. Просив визнати неправомірними дії посадових осіб відповідача в не нарахуванні доплати до заробітної плати в розмір 233,11 грн. за період з січня по березень 2008 року згідно з п. 5 наказу МВС України № 499 від 31.12.2007 року, зобов’язати посадові особи відповідача провести доплату до заробітної плати в розмірі 233,11 грн. за період з січня по березень 2008 року  згідно з п. 5 наказу МВС України № 499 від 31.12.2007 року, стягнути з відповідача суму доплати до заробітної плати в розмірі 233,11 грн. за період з січня по березень 2008 року згідно з п. 5 наказу МВС України № 499 від 31.12.2007 року, визнати дії посадових осіб відповідача щодо встановлення премії за березень 2008 року в розмірі 3 відсотки такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме Постанові КМУ № 1294 від 07.11.2007 року та вимогам МВС України, що призвело до необґрунтованого зменшення розміру грошового забезпечення за березень 2008 року та відповідно одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, зобов’язати відповідача призначити премію за березень 2008 року в розмірі 37 відсотків, щоб заробітна плата за вказаний місяць не була нижча за заробітну плату за грудень 2007 року та стягнути з відповідача суму перерахованої позивачу суму вихідної допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ в розмірі 18592,94 грн.       

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, вказавши на обставини викладені у запереченні на позов та зазначив, що доводи про установлення та стягнення щомісячної доплати до грошового забезпечення та премії за березень 2008 року, перерахування одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в органах внутрішніх справ на вимогу позивача були дослідженні фахівцями бухгалтерські документи, за результатом яких було зроблено висновок, яким зазначено, що немає законних підстав задоволення  цих вимог скаржника. Має місце переплата ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 1263,56 грн. Згідно вимог підпункту 3.1 пункту 3 Положення щодо преміювання осіб рядового і начальницького складу Управління МВС України на залізничному транспорті від 05.03.2008 року № 60 визначено, що премія не виплачується особам рядового і начальницького складу Управління МВС України на залізничному транспорті, які звільнилися з роботи в місяць, за який провадиться преміювання, якщо інше прямо не передбачено чинним законодавством України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність.  

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Позивач звернувся до Лінійного управління на Донецькій залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті, однак у зв’язку з реорганізацією відповідача, ухвалою суду від 13.10.2009 року неналежного відповідача було замінено на належного – Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється компетенція адміністративних судів.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України «Про державну службу». Згідно з вимогами ст. 9 цього Закону, правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією та спеціальними законами України.

Законодавством врегульовано питання, пов’язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням) спеціальними законами, до яких, зокрема, відносяться Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ (далі за текстом - Закон №565-ХІІ) та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 р. № 114 (далі за текстом -  Положення № 114).

Відповідно до Закону України «Про міліцію» міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки; транспортної міліції; державної автомобільної інспекції; міліції охорони; судової міліції; спеціальної міліції. Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом  Міністрів України. Працівники міліції перебувають під захистом держави, що здійснюється в порядку і випадках, передбачених законом. Держава гарантує захист життя, здоров’я, честі, гідності, житла, майна працівника міліції, членів його сім’ї  та близьких родичів від злочинних посягань та інших протиправних дій.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про міліцію» форми і розміри грошового утримання працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

На виконання вимог ст. 19 Закону України «Про міліцію» прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».          

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 1294  та з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 №499, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, затверджена та введена в дію Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в Лінійному управлінні на Донецькій залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті з 29.06.1984 року по 28.03.2008 року, що підтверджується копіє трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.21).

Відповідно наказу від 27.03.2008 року № 123 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів МВС у запас за п. 64 «б» (за хворобою). Також в наказі зазначено, що підполковника ОСОБА_1 начальника відділення кримінальної міліції в справах дітей лінійного управління на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті, нагородити грошовою винагородою у сумі 200 гривень. Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 25 років 08 місяців 20 днів, у пільговому – 32 роки 11 місяців 03 дні (а.с.176-178).

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів  України № 1294 від  07.11.2007 р. «Про упорядкування   структури та умов грошового забезпечення  військовослужбовців,  осіб рядового і начальницького складу» (далі – постанова КМУ № 1294), яка введена в дію з 01.01.2008 року  встановлено, що  грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення

На підставі пункту 8 постанови  КМУ № 1294, у разі зменшення у зв’язку з прийняттям цієї постанови розміру грошового забезпечення (без премії) в окремих військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на період їх служби на займаній посаді та у військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, яким передбачено збереження умов грошового забезпечення за попередньою посадою, установлюється щомісячна доплата, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення (без премії), встановленим до набрання чинності цією постановою, і грошовим забезпеченням, установленим за новими умовами.

Зазначеною постановою визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період грудень 2007 року – березень 2008 року, яка була надана представником відповідача в судовому засіданні на підтвердження обставин щодо нарахування грошового забезпечення позивачу вбачається, що у грудні 2007 року грошове забезпечення ОСОБА_1 без премії становило 3668,61 грн., а з премією 5136,05 грн.(а.с.172).

З 01.01.2008 року, після набрання чинності постанови КМУ № 1294, грошове забезпечення (без премії) ОСОБА_1 за січень 2008 року становило 3435,50 грн., з премією – 5393,74 грн., за лютий 2008 року становило 3435,50 грн., з премією – 6183,90 грн. та за березень 2008 року становило 3103,03 грн., з премією 4346,12 грн. (а.с.172).

Таким чином, відповідно до вимог постанови КМУ № 1294 працівникам органів внутрішніх справ передбачено збереження умов грошового забезпечення, яке вони мали до набрання чинності цією постанови. Тобто за новими умовами оплати праці посадовими особами відповідача до грошового забезпечення (без премії) в розмірі 3435,50 грн., яке встановлено відповідачем з 01.01.2008 року, повинно було щомісячно робити доплату в розмірі 233,11 грн. за січень та лютий 2008 року, а за березень 2008 року у розмірі 210,55 грн., тобто за 28 днів березня 2008 року (грошове забезпечення за 28 днів грудня 2007 року: 3668,61 грн. : 31 х 28 = 3313,58 грн.; грошове забезпечення за 28 днів березня 2008 року, яке підлягало нарахуванню (без  премії) 3103,03 грн.; 3313,58 грн. – 3103,03 = 210,55 грн.).

Під час судового розгляду справи представник відповідача позовні вимоги визнав в частині того, що у березні 2008 року управлянням не була нарахована позивачу доплата до грошового забезпечення у загальному розмірі 210,55 грн., однак заперечував проти її нарахування, у зв’язку з тим, що позивачу неправильно зроблено розрахунок вихідної допомоги та надмірно виплачено суму у розмірі 1381,40 грн.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій посадових осіб управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці в частині не нарахування доплати до грошового забезпечення в розмірі 233,11 грн. – за січень та лютий 2008 року, а за березень 2008 року – 210,55 грн. згідно п. 5 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 499 від  31.12.2007 року, зобов’язання відповідача провести доплату до грошового забезпечення в розмірі 233,11 грн. – за січень та лютий 2008 року, а за березень 2008 року – 210,55 грн. та стягнення цих сум, підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 щодо неналежної виплати премії за березень 2008 року в розмірі 40 %, а також зобов’язання призначити йому премію за березень 2008 року, з урахуванням виплаченої в розмірі 37 %, то суд зазначає наступне.

       Відповідно до п. 2.15 наказу МВС України № 499 від 31.12.2007 р., «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення.   

      Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до Положення про преміювання, розробленого з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов’язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів.   

                Згідно п.п. 2.15.4, 2.15.5 вищезазначеного наказу виплата премії за минулий місяць проводиться в поточному місяці разом з виплатою грошового забезпечення.

          На підставі наказу Лінійного Управління на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті № 28 о/с від 16.02.2009 р., пункт 5 наказу лінійного Управління на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті від 27.03.2008 року №123 о/с доповнено абзацом такого змісту: «Згідно до Постанови КМУ № 1294 встановити підполковнику міліції Казміришену Петру Йосиповичу, начальнику відділення кримінальної міліції в справах дітей лінійного управління на Донецькій залізниці УМВС України на транспорті з 01.03.2008 року премію у розмірі 3 %».

           Також, слід зазначити, що відповідно до пункту 3.3 Методичних рекомендацій «Про преміювання» від 14.12.2006 року № 2426/Хм визначено, що премія не виплачується особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються з роботи в місяці, за який проводиться преміювання, якщо інше прямо не передбачено чинним законодавством, а тому посилання позивача на приписи ст. 40 КЗпП України не заслуговують уваги, оскільки при розгляді вказаного питання слід керуватися спеціальними нормами, а тому у задоволенні вимог позивача щодо неправомірності дій відповідача у виплаті неналежної у місяці звільнення премії та зобов’язання призначити премію у розмірі 37 % слід відмовити.       

          Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України у розмірі 1,70 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України на  Донецькій залізниці, третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання дій протиправними та стягнення суми допалати до заробітної плати, премії та допомоги при звільненні – задовольнити частково.  

Визнати неправомірними дії посадових осіб управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці в частині не нарахування доплати до грошового забезпечення ОСОБА_1 в розмірі 233,11 грн. – за січень та лютий 2008 року, а за березень 2008 року – 210,55 грн. згідно п. 5 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 499 від  31.12.2007 року.

Зобов’язати посадових осіб управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці провести доплату до грошового забезпечення ОСОБА_1 в розмірі 233,11 грн. – за січень та лютий 2008 року, а за березень 2008 року – 210,55 грн. згідно п. 5 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 499 від  31.12.2007 року.

Стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці на користь ОСОБА_1 суму доплати до грошового забезпечення в розмірі 233,11 грн. – за січень та лютий 2008 року, а за березень 2008 року – 210,55 грн. згідно п. 5 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 499 від  31.12.2007 року.  

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова прийнята і підписана у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 18 січня 2010 року в присутності позивача та представника відповідача.   

Повний текст постанови складений 22 січня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі  - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо   постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                      Тарасенко І.М.