Справа № 523/2414/18

Провадження №2/523/2478/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2018 р.                                                                        м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді – Дяченко В.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Правди Н.А.

розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державного реєстратора центру державної реєстрації Хлібодарської селищної ради Антоненко Оксани Сергіївни, Семенової Людмили Петрівни, третя особа: Макарова Катерина Леонтіївна про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації, скасуваня рішення державного реєстратора та приведення об'єкту до попереднього стану шляхом знесення -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов позов Виконавчого комітету Одеської міської ради до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державного реєстратора центру державної реєстрації Хлібодарської селищної ради ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 в яому просив:

Скасувати реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації жд 28.12.2015 року № ОД 142153622842 з реконструкції квартири без змін І геометричних розмірів фундаменту у плані за адресою: АДРЕСА_1, замовником за якою визначено ОСОБА_2

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 27.06.2017 року (індексний номер: 35895375) на АДРЕСА_2, загальною площею 89, 8 кв.м., житловою площею 50, 2 кв.м, за ОСОБА_2.

Зобов'язати ОСОБА_2 привести квартиру АДРЕСА_3 до попереднього стану шляхом знесення об’єкту самочинного будівництва.

Свій позов обгрунтовано тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.11.2017 року № 103076926 вбачається, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- від 18.06.2006 року є власницею АДРЕСА_4, загальною площею 87,0 кв.м., житловою 50,2 кв.м. (а.с.16)-17.

ОСОБА_2 було самочинно збудовано прибудову до квартири, у зв’язку з чим у 2009 році виконавчий комітет Одеської області звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про приведення об’єкта до первісного стану, шям апеляційного суду Одеської області від 06.12.2010 року позовні Виконавчого комітету Одеської міської ради задоволено у повному обсязі.

Представником виконавчого комітету Одеської міської ради було отримано виконавчі листи від 05.07.2011 року по справі та подано на виконання до виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, на підставі яких було відкрито виконавче провадження № 2876754 про зобовязання ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно збудований балкон, який прибудований до квартири АДРЕСА_5. Однак, ОСОБА_4 так і не було виконано рішення суду.

Згідно листа виконавчому комітету Одеської міської ради стало відомо, що ОСОБА_2 зареєструвала своє право власності на вищевказаний об’єкт самочинного будівництва, а підставою реєстрації стала декларація про готовність об’єкта до експлуатації від 28.12.2015 року № ОД 142153622842 з реконструкції квартири без зміни геометричних розмірів фундаменту у плані за адресою: АДРЕСА_1, видана департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

Однак, інформація про те, що ОСОБА_2 проведена реконструкція квартири без зміни геометричних розмірів, не відповідає дійсності.

23.06.2017 року відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.11.2017 року № 103076926 вбачається, що до державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено зміни на підставі декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 28.12.2015 року № ОД 142153622842 з реконструкції квартири без зміни геометричних розмірів фундаменту у плані за адресою: АДРЕСА_1, в якій зазначено збільшену загальну площу квартири - 89,8 кв.м.

Від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якому не визнаються заявлені позовні вимоги, позивач вважає їх необґрунтованими та незаконними, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відзив обгрунтувано тим, що доводи позовної заяви ґрунтуються на припущені Позивача про здійснення реконструкції спірної квартири АДРЕСА_6 «зі змінами геометричних розмірів фундаменту у плані», що у свою чергу, на його думку не відповідає відомостям вказаним у декларація про готовність об’єкта до експлуатації від 28.12.2015 року № ОД 142153622842 і свідчить про наявність підстав для скасування реєстрації. Позивачем не надано до матеріалів справи у ним декларацію про готовність об’єкта до експлуатації від 28.12.2015 року № ОД 22842, що вказує на безпідставність вищезазначених висновків.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування позову та не доведено факту проведення реконструкції вищевказаної квартири.

Крім того, доводи позивача спростовуються змістом листів управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 23.11.2017 року №01-8/017вх і від 28.11.2017 року, а також акту обстеження об’єкта містобудування щодо дотримання законодавства від 22.11.2017 року, у яких відсутні висновки про недостовірність даних спірної декларації, а саме реконструкції квартири АДРЕСА_7 зі змінами геометричних розмірів фундаменту у плані. Тоді ж як позивач посилається на вказані документни як на джерело таких висновків (а.с.83-85).

Інші відповідачі в судове засідання не з’явились, повідомлені належним чином.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26.02.2018 р. заяву представника Одеської міської ради про забезпечення позову, задоволено частково, накладено арешт на належну ОСОБА_2 житлову будівлю, а саме квартиру АДРЕСА_8, загальною площею 89.8 кв.м., житловою площею 50,2 кв.м. (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1286903051101).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26.07.2018 р. клопотання представника позивача про забезпечення доказів задоволено, витребувано з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином посвідчену копію реєстраційної справи на об’єкт нерухомого майна №1286903051101.

Вивчившии матеріали справи та дослідивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.11.2017 року № 103076926, що ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу №2463 від 18.07.2006 року є власником квартири АДРЕСА_9, загальною площею 87,0 кв.м., житловою 50,2 кв.м. (а.с.16,17).

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 16.06.2010 року (справа №2-267/10) позов Одеської міської ради до ОСОБА_2 задоволено, зобов’язано відповідача знести за власний рахунок самочинно збудований балкон, що прибудований до квартири АДРЕСА_9, та привести квартиру відповідно до технічної документації КП ОМБТІ та РОН (а.с.146).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 06.12.2010 року, вищезазначене судове рішення від 16.06.201 року, в частині вимог ОМР до ОСОБА_2 - залишено без змін (а.с.149).

Докази касаційного оскарження зазначених судових рішень відсутні.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.11.2017 року № 103076926 до державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено зміни про виникнення права власностіна майно, на підставі договору купівлі-продажу №2463 від 18.07.2006 року та декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 28.12.2015 року № ОД 142153622842 з реконструкції квартири без зміни геометричних розмірів фундаменту у плані за адресою: АДРЕСА_10, яка видана департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (а.с.16).

Відповідно до акту обстеження об’єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудови на території м. Одеси від 22.11.2017 року комісією встановлено, що на об’єкті за адресою: АДРЕСА_10 під час обстеження власник або його уповноважений представник були відсутні, у зв’язку із чим провести повну та всебічну перевірку не виявилось можливим. Також встановлено, що до АДРЕСА_4 на другому поверсі добудовано приміщення консольного типу орієнтованою площею 4 кв.м., фасадні балки виконані з металевого профелю та направлено фотофіксацію об’єкта самочинного будівництва, із якої вбачається недостовірність даних спірної декларації, а саме: реконструкція квартири АДРЕСА_8 здійснена зі змінами геометричних розмірів фундаменту у плані (а.с.22).

З витребуваної судом з Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради реєстраційної справи № 1286903051101 на об’єкт нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_8 вбачається, що ОСОБА_2 зверталася з заявою про державну реєстрацію права власності та подала декларацію про готовність обєкта до експлуатації серія та номер ОД №142153622842 від 28.12.2015р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 90716844 від 27.06.2017р., договір купівлі-продажу від 18.07.2006р., технічний паспорт, виданий суб’єктом господарювання ФОП «ОСОБА_5С.» (а.с.176).

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування реєстрації декларації про готовність обєкта до експлуатації від 28.12.2015р. № ОД 142153622842, суд виходив з наступного.

Положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено принцип непорушності права власності та зазначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент реєстрації декларації) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об’єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

З наведених норм законодавства вбачається, що декларації про готовність об’єкта до експлуатації подаються замовниками будівництва для реєстрації до органу державного архітектурно-будівельного контролю, який, в свою чергу, перевіряє повноту та достовірність даних, наведених замовником у декларації. Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об’єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації (частина 6 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Як вбачається, спірна декларація від 28.12.2015р. № ОД 142153622842 зареєстрована щодо реконструкції квартири без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, однак в самій декларації зазначена збільшена загальна площа квартири - 89,8 кв.м., проти загальної площі визначеної в правовстановлюючих документах - 87,0 кв.м. Орган державного архітектурно-будівельного контролю не перевірив повноту та достовірність даних, наведених замовником в декларації та не повернув її замовнику.

Відповідно до пункту 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (в редакції на час реєстрації декларації), у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Таким чином скасуванню підлягає реєстрація декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Щодо вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Частиною 2 статті 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За таких обставин, визнання та підтвердження державою факту набуття особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є неприпустимим, адже прямо суперечить положенням законодавства та порушує права інших осіб (в даному випадку - територіальної громади м. Одеси).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстарацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченомупідпунктом "а"пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи, що оскаржуване рішення державного реєстратора прийнято на підставі декларації про готовність об’єкта до експлуатації, яка, підлягає скасуванню, скасуванню судом також підлягає і відповідне рішення про державну реєстрацію речових прав, прийняте на підставі згаданої декларації.

Згідно з ч. 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, серед іншого: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов’язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов’язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

При цьому, пунктом 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, передбачено, що для державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об’єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки) подається, зокрема, документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).

Відповідач ОСОБА_2 не могла подати державному реєстратору документ, який би засвідчував право власності на об’єкт нерухомості після реконструкції, загальною площею 89,8 кв.м.

З наведеного вбачається, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.06.2017року (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1286903051101) прийнято державним реєстратором за відсутності документів, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна після реконструкції, що, в свою чергу, виключало можливість проведення державної реєстрації права власності на відповідний обєкт нерухомого майна як на реконструйований.

Таким чином, державний реєстратор провів державну реєстрацію права власності, не маючи правових підстав для цього, що сприяло порушенню майнових прав та законних інтересів територіальної громади м.Одеси, яке вбачається в безпідставному наданні правового статусу об’єкту самочинного будівництва як власності ОСОБА_2

На підставі зазначеного, суд скасовує рішення про державну реєстрацію права власності  від 27.06.2017 року № 35895375 на квартиру АДРЕСА_11, загальною площею 89, 8 кв.м., житловою площею 50,2 кв.м, за ОСОБА_2.

Щодо позовної вимоги про знесення об’єкту самочинного будівництва.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 16.06.2010 року (справа №2-267/10) позов Одеської міської ради до ОСОБА_2 задоволено, зобов’язано відповідача знести за власний рахунок самочинно збудований балкон, що прибудований до квартири АДРЕСА_9, та привести квартиру відповідно до технічної документації КП ОМБТІ та РОН.

На думку суду, вирішити питання по заявленій позовній вимогі про знесення об’єкту самочинного будівництва відповідно до п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, до винесення рішення щодо скасування реєстрації права власності на спірне майно, суд не міг, тому визначається з цією позовною вимогою під час ухвалення рішення суду.

Судові витрати покладаються на сторони відповідно до п.3ч.2ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 76, 158, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

       Позов Виконавчого комітету Одеської міської ради до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державного реєстратора центру державної реєстрації Хлібодарської селищної ради Антоненко Оксани Сергіївни, Семенової Людмили Петрівни, третя особа: Макарова Катерина Леонтіївна про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації, скасуваня рішення державного реєстратора та приведення об'єкту до попереднього стану шляхом знесення - задовольнити частково.

       Скасувати реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 28.12.2015 року № ОД 142153622842 з реконструкції квартири без змін геометричних розмірів фундаменту у плані за адресою: АДРЕСА_12, замовником за якою визначено ОСОБА_2.

       Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності зід 27.06.2017 року (індексний номер: 35895375) на АДРЕСА_4, загальною площею 89, 8 кв.м., житловою площею 50, 2 кв.м, зареєстрованого за ОСОБА_2.

       Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради судовий збір в розмірі 2349,34 грн. на користь позивача (УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23862106, на рахунок одержувача - ВДК у місті Одесі, ЄДРПОУ 23862106, код бюджетної кваліфікації 13050200).

       Стягнути з Державного реєстратора центру державної реєстрації Хлібодарської селищної ради ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2349,34 грн. на користь позивача (УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23862106, на рахунок одержувача - ВДК у місті

       В інший частині позовних вимог — відмовити.        

       Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суду м.Одеси протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

       Повне рішення складено 13.12.2018 року.

       Суддя: