Справа №2а-9798/09/1570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«13» січня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Юхтенко Л.Р.,
при секретарі судового засідання – Коваленко І.І.,
за участю сторін:
від позивача – ПП «Континент», представник - ОСОБА_1, за наказом
від позивача ОСОБА_2 - не з’явився
від відповідача - не з’явився
від третьої особи, представник - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Континент» до Головного державного санітарного лікаря Татарбунарського району Одеської області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на боці відповідача Татарбунарської районної епідеміологічної станції Одеської області про скасування постанови Головного державного санітарного лікаря Татарбунарського району Одеської області про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства № 70 від 13.07.2009 року, -
В С Т А Н О В И В:
До суду звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та Приватне підприємство «Континент» з позовом до Головного державного санітарного лікаря Татарбунарського району Одеської області та Татарбунарської районної епідеміологічної станції Одеської області про скасування постанови Головного державного санітарного лікаря Татарбунарського району Одеської області про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства № 70 від 13.07.2009 року.
За згодою позивачів ухвалою на місці, що занесена до журналу попереднього судового засідання від 28.08.2009 року, Татарбунарська районна епідеміологічна станція Одеської області була виключена із складу відповідачів, та ухвалою на місці була залучена до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на боці відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постанова про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства № 70 від 13.07.2009 року, а саме: припинення діяльності бази відпочинку «Волна», яка розташована за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лиман, вул. Золотарська, 5, винесена Головним державним санітарним лікарем Татарбунарського району Одеської області неправомірно та з порушенням вимог Закону України «Про забезпечення санітарного епідемічного благополуччя населення».
У відкритому судовому засіданні представник позивача –ПП «Континент» позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, вона подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю (а.с. 55), в якій також зазначила, що позов підтримує повністю.
Відповідач та водночас представник третьої особи у відкрите судове засідання не з’явилась, вона подала заяву про розгляд справи за її відсутністю (а.с. 51). У минулому судовому засіданні відповідач та водночас представник третьої особи позов не визнала, вважала його незаконним та необґрунтованим, та просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що постанова № 70 від 13.07.2009 року вже виконана та втратила свою дію 25 серпня 2009 року.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представника позивача , судом встановлено наступне.
09 червня 2009 року Державною санітарно-епідеміологічною службою Татарбунарського району Одеської області була видана директору бази відпочинку «Волна» ОСОБА_2 довідка № 949 про санітарний стан оздоровчого закладу (на сертифікацію) (а.с. 8). Також 09 червня 2009 року Державною санітарно-епідеміологічною службою Татарбунарського району Одеської області була видана директору бази відпочинку «Волна» ОСОБА_2 довідка № 950 про санітарний стан харчблоку оздоровчого закладу (на сертифікацію) (а.с. 9). Згідно із вказаними довідками санітарний стан оздоровчого закладу та харчблоку оздоровчого закладу – бази відпочинку «Волна» відповідає вимогам санітарного законодавства.
Також судом встановлено, що 01 липня 2009 року комісією у складі відповідача, представників Головного управління МНС України в Одеській області Державного пожежного нагляду України, Районної державної адміністрації, Районного архітектора підписаний та виданий директору бази відпочинку «Волна» ОСОБА_2 акт № 27 приймання вказаної бази відпочинку (а.с. 10), згідно з яким комісією прийнятий висновок, що вказана база відпочинку підготовлена до функціонування. Відкриття бази відпочинку дозволяється з 01.07.2009 року.
Судом встановлено, що 13 липня 2009 року Головним державним санітарним лікарем Татарбунарського району Одеської області винесена постанова № 70 про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства (а.с. 7), згідно з якою постановлено припинити функціонування бази відпочинку «Волна» та встановлено 16 липня 2009 року вивезти відпочиваючих. Відповідно до вказаної постанови відповідачем за результатами розгляду матеріалів обстеження бази відпочинку «Волна» від 11.07.2009 року (а.с. 47) встановлено, що на час винесення постанови не вирішене питання між власником майна та користувачем земельної ділянки по їхній діяльності щодо функціонування бази відпочинку «Волна» в 2009 році для покращення матеріально-технічного стану оздоровчого закладу. Власник бази відпочинку відсутній, що є порушенням ст. 41 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
На підставі листа відповідача від 22.09.2009 року № 1832 (а.с. 40) та пояснень відповідача судом встановлено, що постанова № 70 від 13.07.2009 року втратила свою дію 25 серпня 2009 року, оскільки діяльність бази відпочинку «Волна» є сезонно-літною.
У відкритому судовому засіданні представник позивача –ПП «Континент» підтвердив, що база відпочинку «Волна» працює лише літом і на цей час вже база відпочинку не функціонує, а у наступному літньому сезоні необхідно буде отримувати новий акт комісії про прийняття та готовності бази відпочинку до функціонування.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Відповідно до преамбули Закону України «Про забезпечення санітарного епідемічного благополуччя населення», цей Закон регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.
Згідно зі ст. 39 цього Закону, державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної
служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників. Основними завданнями цієї діяльності є: нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів; нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення; нагляд за дотриманням санітарного законодавства; проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний
нагляд в Україні вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян. Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються головним державним санітарним лікарем України.
Судом встановлено, що станом на 09 червня 2009 року та 01 липня 2009 року санітарний стан бази відпочинку «Волна» повністю відповідав вимогам санітарного законодавства України, що підтверджується довідкою від 09 червня 2009 року № 494 про санітарний стан оздоровчого закладу (на сертифікацію) (а.с. 8) та довідкою від 09 червня 2009 року № 450 про санітарний стан харчблоку оздоровчого закладу (на сертифікацію) (а.с. 9), виданими Державною санітарно-епідеміологічною службою Татарбунарського району Одеської області, а також актом приймання № 27 бази відпочинку «Волна» від 01.07.2009 року (а.с. 10), згідно з яким комісією зроблений висновок, що вказана база відпочинку підготовлена до функціонування та відкриття бази відпочинку дозволяється з 01.07.2009 року.
13 липня 2009 року Головним державним санітарним лікарем Татарбунарського району Одеської області була винесена постанова № 70 про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства (а.с. 7), згідно з якою постановлено припинити функціонування бази відпочинку «Волна» та встановлено 16 липня 2009 року вивезти відпочиваючих. Відповідно до вказаної постанови відповідачем за результатами розгляду матеріалів обстеження бази відпочинку «Волна» від 11.07.2009 року (а.с. 47) встановлено, що на час винесення постанови не вирішене питання між власником майна та користувачем земельної ділянки по їхній діяльності щодо функціонування бази відпочинку «Волна» в 2009 році для покращення матеріально-технічного стану оздоровчого закладу. Власник бази відпочинку відсутній, що є порушенням ст. 41 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Стаття 41 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» встановлює перелік повноважень, які надані головним державним санітарним лікарям Республіки Крим, областей, міст, районів та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям на транспорті та їх заступникам, а також головним державним санітарним лікарям об'єктів з особливим режимом роботи у межах відповідних територій (об'єктів).
Відповідно до п. л) ст. 41 цього Закону, головним державним санітарним лікарям Республіки Крим, областей, міст, районів та їх заступникам, головним державним
санітарним лікарям на транспорті та їх заступникам, а також головним державним санітарним лікарям об'єктів з особливим режимом роботи у межах відповідних територій (об'єктів) надаються повноваження застосовування передбачених цим Законом заходів для
припинення порушення санітарного законодавства.
Стаття 42 вказаного Закону передбачає, які заходи для припинення порушення санітарного законодавства мають право застосовувати головні державні санітарні лікарі (їх заступники), зокрема, відповідно до пункту а) цієї статті мають право застосовувати обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм.
Проте у постанові № 70 від 13.07.2009 року вказується, порушення ст. 41 Закону України «Про забезпечення санітарного епідемічного благополуччя населення», якою встановлені повноваження головних державних санітарних лікарів Республіки Крим, областей, міст, районів та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям на транспорті та їх заступникам, а не відповідні вимоги санітарних норм, порушення яких, на думку відповідача, було допущено при функціонуванні бази відпочинку «Волна».
В матеріалах справи відсутні докази та не доведено відповідачем, що позивачами при функціонуванні бази відпочинку «Волна» були допущені порушення вимог санітарних норм, заходом припинення яких повинен бути застосований саме припинення діяльності підприємства.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова № 70 від 13.07.2009 року була прийнята неправомірно, за відсутністю на це належних та обґрунтованих підстав.
Проте судом встановлено, що вказана постанова втратила свою дію 25 серпня 2008 року, що підтверджено листом відповідача від 22.09.2009 року № 1832 та поясненнями відповідача.
Також з пояснень представника позивача судом встановлено, що база відпочинку «Волна» працює лише літом і на цей час вже база відпочинку не функціонує, а у наступному літньому сезоні необхідно буде отримувати новий акт комісії про прийняття та готовності бази відпочинку до функціонування.
Скасування постанови як засіб захисту прав позивача припиняє його дію з моменту його скасування та на майбутнє. Але, як судом встановлено вказана постанова вже втратила дію, що визнається відповідачем та не спростовується представником позивача, тому суд приходить до висновку, що відсутні обґрунтовані та доцільні підстави для її скасування, в той час коли, вона втратила дію.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачами та відповідачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, відповідно до вимог Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та к еруючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Континент» до Головного державного санітарного лікаря Татарбунарського району Одеської області за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на боці відповідача Татарбунарської районної епідеміологічної станції Одеської області про скасування постанови Головного державного санітарного лікаря Татарбунарського району Одеської області про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства № 70 від 13.07.2009 року - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений 18 січня 2010 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя Л.Р. Юхтенко