Справа № 22ц –9038 /2009 рік Головуючий першої інстанції Бурлаченко О.О.
Категорія: 24 Доповідач: Осипчук О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„03” грудня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Висоцької В.С.
суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М.
при секретарі: Руденко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату комунальних послуг водопостачання та водовідводу, за апеляційною скаргою КП «Донецькміськводоканал» на рішення Київського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2009 року, -
в с т а н о в и в:
В жовтні 2008 року КП «Донецькміськводоканал» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по водопостачанню в сумі 415 грн. 23 коп., посилаючись на те, що відповідачу за місцем його проживання – АДРЕСА_1 надавалися послуги по водопостачанню, які в період з січня 2006 року відповідачем не оплачувалися, внаслідок чого виникла вказана заборгованість.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2009 року в задоволені позову Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату комунальних послуг водопостачання та водовідведення відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги позивач посилається на те, що судом не прийнято до уваги те, що відповідач, як інвалід війни, користується пільгою по 100% знижці плати за користування комунальними послугами по водопостачанню та водовідведенню в межах середніх норм споживання, які складають 330 літрів на добу. Розрахункове нарахування плати в будинку № 150 по вул. Артема м. Донецька здійснюється за показаннями будинкового засобу обліку води і представником позивача в суді в усній формі були дані пояснення щодо розрахунку заборгованості, яка за період з січня 2006 року по 1.10.2008 року складає 415 грн. 23 коп.
В апеляційному суді представник позивача підтримала доводи скарги в повному обсязі.
Відповідач заперечував проти скарги, просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Відповідно до п.1,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України неповне з*ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Судом першої інстанції при розгляді справи визнано встановленим, що відповідач зареєстрований та мешкає разом із неповнолітнім сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач є інвалідом війни 2 групи і користується пільгами щодо сплати комунальних послуг згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Згідно акту від 27.12.2005 року на жилому будинку АДРЕСА_1 був встановлений засіб обліку води. Відповідно до рішень Донецької міської ради від 11.09.2006 року № 4/2 та № 19/11 від 20.05.2008 року норма водокористування складає 330 літрів на добу.
Відмовляючи в задоволені позову, суд виходив з того, що позивачем в підтвердження заявленої суми заборгованості не надано суду розрахунок кількості споживання води відповідачем, не надані дані про кількість у будинку квартир, які мають водолічильники, а також наявності чи відсутності юридичних чи фізичних осіб – підприємців, які є власниками чи орендарями приміщень у цьому жилому будинку і дані про споживання ними кількості води. Ненадання позивачем вказаних доказів лишає змоги суд бути впевненим у достовірності нарахованої заборгованості, як такої, що вийшла за межі середніх норм споживання.
Проте апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони обумовлені неповним з*ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Згідно п.5 ч.1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року інвалідам війни надається 100% знижка плати за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання . Частина четверта вказаної статті зазначає, що пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті надаються інвалідам війни та членам їх сімей, які проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни, тому на нього розповсюджується дія вищевказаного Закону. Неповнолітній син відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 являється членом сім*ї і також користується вказаною пільгою по оплаті комунальних платежів.
Згідно рішення Донецької міської Ради № 4/72 від 24.01.2003 року введені в дію норми водокористування. Рішенням цієї ж Ради від 31.03.2004 року № 10/23 з 1 квітня 2004 року були змінені норми водокористування і відносно типу будинку, в якому проживає відповідач, ця норма склала 330 літрів на дому на кожну особу. Ця норма дійсна і до цього часу.
Таким чином, межа середньої норми споживання води для відповідача та члена його сім*ї складає 660 літрів на добу. Середньомісячний коефіцієнт днів у місяці складає 30,4166 ( 365 днів : 12 міс.). Таким чином кількість пільгових кубів спожитої води для відповідача складе: 330 літрів на добу х 30,4166 = 10,037 кубів. Оскільки членом сім*ї відповідача є його неповнолітній син, що кількість пільгових кубів на сім*ю становить 20,074.
Відповідно до п.11 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загально будинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
Пунктом 30 зазначених Правил на споживача покладено зобов*язання оплачувати послуги в установлені договором строки.
Апеляційним судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості ( а.с. 38-39) і суд приходить до висновку, що заборгованість з урахуванням пільги складе 415,03 грн., а не 415,23 грн., як зазначено позивачем, а саме:
- за 2006 рік: січень – 7,44 грн., лютий - 11,05 грн., березень – 17,78 грн., квітень – 16,18 грн., травень – 7,84 грн., червень – 18,95 грн., липень – 4,06 грн., серпень – 9,64 грн., вересень – 10,91 грн., жовтень – 9,6 грн., листопад – 16,84 грн., грудень – 14,18 грн.;
- за 2007 рік: січень – 26,67 грн., лютий – 21,78 грн., березень – 26,52 грн., квітень – 32,12 грн., травень – 16,94 грн., червень – 6,8 грн., липень – 16,9 грн., серпень – 44,73 грн., вересень – 21,39 грн., жовтень – 26,01 грн., листопад -30,7 грн., а всього: 415 грн. 03 коп. З листопада 2007 року нарахування заборгованості не проводиться, оскільки споживання води не перевищує межу середньої норми споживання.
Зазначені в річному звіті по водоміру холодної води на будинку № 150 по вул.. Артема м. Донецька, де вказаний використаний об’єм води та кількість жителів будинку за кожен місяць с 2006 року, показання лічильника відповідають показанням, які зазначені в щомісячних актах, складених представниками служби КП «Донецькміськводоканал» з участю житлової організації.
Тому апеляційний суд не може прийняти до уваги заперечення ОСОБА_1 щодо розрахунку заборгованості, оскільки ці заперечення нічим документально не підтверджені, в порушення вимог ст.ст. 10 та 60 ЦПК України суду не доведені і не спростовують наданих позивачем письмових доказів наявності заборгованості по водопостачанню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачені останнім 30 грн., витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи, оскільки понесені витрати підтверджені квитанцією ( а.с.1).
Апеляційний суд вважає, що доводи скарги заслуговують на увагу і дають підстави для висновку про неповне з*ясування судом всіх обставин по справі, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, що призвело до помилкового рішення.
Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд –
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» – задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2009 року скасувати.
Ухвалити нове рішення , яким позов Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги по водопостачанню задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» заборгованість по водопостачанню за період з 1 січня 2006 року по 1 жовтня 2008 року в сумі 415 грн. 03 коп., та сплачені витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: В.С.Висоцька
Судді: О.В.Осипчук
О.М.Біляєва