Справа № 22ц-71/2010 р. Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія 37 суддя Антонюка О.А.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 cічня 2010 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Лисичної Н.М., Повєткіна В.В.
при секретарі: Качур Л.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну спра-ву за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2009 року
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю, зміну черговості одержання права на спадщину за законом, визнання права власності та визнання права користування житловою площею, третя особа: Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, -
В с т а н о в и в :
В жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права користування житловою площею та визнання права власності на ? частину квартири, посилаючись на те, що ОСОБА_3, з яким з 1986 року вона проживала в цивільному шлюбі, належала на праві власності квартира АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на вказану квартиру. Спадкоємцем є син померлого відповідач ОСОБА_2, який не визнає права позивачки на користування спірною квартирою. Через те, що вона з ОСОБА_3 не перебувала в офіційному шлюбі, по-зивачка не може претендувати на спадкове майно. Вважає, що має право на спадщину нарівні з відповідачем, оскільки більше 20 років доглядала ОСОБА_3, створювала йому належні умови для життя, тоді як відповідач не доглядав батька, не надавав йому допомоги, не цікавився його життям. У зв’язку з цим просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/2 частину вказаної квартири та визнати її право користування цією житловою площею (а.с.3-5).
В листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненим позовом до ОСОБА_2 та посилаючись на ті ж самі обставини, просила суд встановити факт спільного проживання з померлим ОСОБА_3 однією сім’єю, змінити черговість одержання права на спадщину за законом шляхом фактичного її визнання як дружини померлого для отримання спадщини разом з сином померлого, визнати право користування житловим приміщенням та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину спірної квартири (а.с.97-99).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено (а.с.172-173).
В апеляційній скарзі (а.с.179-182) ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення її позову, оскільки судом не прийнято до уваги те, що:
- вона з ОСОБА_3 проживала фактично з 14 липня 1986 року, за його згодою вселилась в спірну квартиру;
- за рахунок спільного бюджету було придбано побутову техніку, посуд, в квар-тирі зроблено ремонт, разом купувались продукти харчування, речі першої необхід-ності, сплачувались витрати на комунальні послуги та квартплату;
- в судовому засіданні всі допитані свідки свідчили про факт сумісного прожи-вання ОСОБА_3 та ОСОБА_1;
- ст.ст.64,65 ЖК України прирівнюють позивача до члена сім’ї та надають їй пра-во на користування житлом нарівні з ОСОБА_3;
- позивачка більше 20 років доглядала ОСОБА_3, створювала йому належні умо-ви для життя, тоді як відповідач не доглядав батька, не надавав йому допомоги, не цікавився його життям.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у ме-жах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції визнав, що відповідно до вимог ч.2 ст.21 СК України проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення права на спадкування, також відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 з підстав, перед-бачених ч.2 ст.1259 ЦК України, оскільки ОСОБА_3 не перебував в безпорадному стані.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.21 СК України проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків по-дружжя.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна квартира є власністю померлого ОСОБА_3, позивачка довгий час проживала в спірній квартирі разом з ОСОБА_3 без прописки та без реєстрації.
Проживання ОСОБА_1 однією сім’єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у позивачки права на спадкування майна після смерті останнього.
Відповідно до ч.2 ст.1259 ЦПК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані .
Як правильно встановив суд першої інстанції, позивачкою не надано суду доказів того, що за життя ОСОБА_3 знаходився в безпорадному стані.
Крім того, вказаною нормою закону передбачено зміну черговості cпадкування лише для фізичної особи, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, в той час як позивачка взагалі не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3
Не можуть бути прийняті до уваги посилання позивачки в апеляційній скарзі на волевиявлення померлого ОСОБА_3 в листі від 14 січня 2007 року щодо спадкування спірної квартири сторонами в рівних частках, оскільки таке волевиявлення не було належним чином оформлене та засвідчене нотаріусом (а.с.58,69,162,233).
З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними.
Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і постановив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.
Порушень матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення не допущено.
Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2009 року – залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: