УХВАЛА
іменем України
26 січня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Янкович К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 16 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа: Мукачівське відділення у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб про визнання особи такої, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2008 року ОСОБА_5 звернувся в суд з зазначеним позовом посилаючись на те, що в 1990 році, відповідно до ордера № 148 від 4.04.1990 року, отримав з сім’ю квартиру АДРЕСА_1. З 2000-ного року в даній квартирі живе один, оскільки після розлучення дружина з дітьми залишили його і переїхали жити в інше місце.
Відповідачка дочка ОСОБА_3 з 2000 року в квартирі не живе, хоча в ній зареєстрована.
Реєстрація відповідачки призводить до того, що він змушений за неї сплачувати комунальні послуги.
Посилаючись на дані обставини та норми ЖК України просив постановити рішення яким визнати відповідачку такою, що втратила право на користування квартирою та зобов’язати Мукачівське відділення у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб зняти її з реєстрації.
В процесі розгляду справи до участі у справі в якості співвідповідача судом залучено Мукачівський міський відділ ГУМВС України в Закарпатській області та в якості третіх осіб: ОСОБА_6 (малолітню дочку відповідача), Мукачівську міську раду, виконком Мукачівської міської ради та орган опіки і піклування виконкому Мукачівської міськради.
Справа розглядалася неодноразово.
Останнім заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 16 жовтня 2009 року позов задоволено.
Представник відповідача ОСОБА_4 рішення суду оскаржила. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, згідно ст. 72 ЖК України, провадиться в судовому порядку.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ордера № 148 від 4.04.1990 року, позивач з сім’єю (дружина, син – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 – відповідачка по даній справі) отримав і вселився в квартиру АДРЕСА_1. У 2000-ному році, у зв’язку з розлученням, дружина та діти залишили квартиру і переїхали жити до родичів в село. З того часу в квартирі живе лише позивач. Відповідачка ОСОБА_3 з 27.11.2000 року зареєстрована в квартирі, однак з 2000 року в ній не проживає.
В суді апеляційної інстанції відповідач визнала, що зареєстрована в квартирі у зв’язку з отриманням першого паспорта. Після розлучення батьків жила з мамою. В спірній квартирі не була з 2000 року і не має там ніяких речей, оскільки позивач не пускає її туди. В 2002 році одружилася і з чоловіком наймала житло в м. Мукачеві. ЇЇ дочка 1985 року народження також в квартирі ніколи не жила.
Оскільки твердження відповідача про те, що позивач створював їй перешкоди в користуванні квартири є голослівними і не підтверджені жодними доказами, а також те, що відповідачка була відсутня у спірній квартирі понад встановлені законом шість місяців, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність позову є правильним.
Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.
Зокрема, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про те, що суд першої інстанції розглянув справу за її відсутності належним чином не повідомивши її про час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомити суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження у справі. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Оскільки відповідач не повідомила суд про зміну свого місця проживання і надіслана їй судова повістка повернулася з відміткою «абонент знаходиться за межами області» вона вважається такою, що повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 16 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: