Справа № 22ц-201/2010 рік                                           Головуючий першої інстанції  Юр*єва Т.І.

Категорія: 34                                                                         Доповідач: Осипчук О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    „14”січня 2010 року                Апеляційний суд Донецької області у складі:

                                                                      Головуючого: Висоцької В.С.

                                                                      Суддів:    Осипчук О.В.,  Біляєвої О.М.

                                                                      При секретарі: Суліма Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної події, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_3, та представника відповідача ОСОБА_4  на рішення  Кіровського районного суду м. Донецька від 13  жовтня  2009 року,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням  Кіровського районного суду м. Донецька від 13 жовтня 2009 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 84971,55 грн., у відшкодування моральної шкоди 2500 грн., понесені судові витрати в сумі 4504 грн.

З ухваленим рішенням  не погодилися обидві сторони і подали апеляційні скарги.

Позивач та його представник в своїй апеляційній скарзі ставлять питання про зміну судового рішення в частині розміру матеріальної шкоди і просять стягнути з відповідача 216864 грн. 41 коп., а в решті рішення суду залишити без змін, посилаючись на неналежну оцінку судом наданих ним доказів по розміру спричиненої матеріальної шкоди внаслідок ДТП.

В обґрунтування доводів скарги сторона позивача посилається на те, що суд безпідставно визначив розмір матеріальної шкоди, взявши до уваги висновок спеціаліста від 18 грудня 2007 року і при цьому не взявши до уваги висновки судової авто товарознавчої експертизи № 440/27 від 10.03.2009 року, відповідно до якої розмір матеріальної шкоди складає 302364 грн. 41 коп.

 Відповідач ОСОБА_2   через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просить  скасувати рішення суду першої інстанції і справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів скарги представник відповідача посилається на те, що суд 13 жовтня 2009 року розглянув справу  без її участі, вона попереджала суд про сплив строку дії довіреності і у неї на той час не було повноважень від її сина. Відповідач, який знаходиться в слідчому ізоляторі, також про час та місце розгляду справи не повідомлявся судом. Крім того, судом не було задоволено її клопотання про виклик в судове засідання володільця автомобіля, яким керував ОСОБА_2, не проведено судово – медичної експертизи щодо ступеню тяжкості отриманих її сином тілесних ушкоджень. Оскільки внаслідок дорожньо – транспортної пригоди було пошкоджено і автомобіль, яким управляв її син, то до суду було подано зустрічний позов про відшкодування матеріальної шкоди, який 13 жовтня 2009 року був роз’єднаний в самостійне провадження.

В апеляційному суді позивач ОСОБА_1 та його представник підтримали доводи своєї скарги і заперечували проти скарги відповідача.

Представник ОСОБА_2 – ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 заперечували проти скарги позивача і просили задовольнити скаргу відповідача.  

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарг, апеляційний суд вважає, що скарга позивача підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга відповідача – задоволенню, а рішення суду – скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції визнав встановленим, що дорожньо – транспортна пригода, яка сталася 1 листопада 2007 року в м. Донецьку, відбулася з вини відповідача ОСОБА_2, тому останній повинен відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, спричинену позивачеві.

При цьому суд виходив з того, що сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Проте, погодитися з таким висновком суду не можна з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь – кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 158 ЦПК України розгляд  судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов’язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України. Про належне повідомлення особи про час та місце розгляду справи може свідчити лише розписка.

Згідно  до ч.1 ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

    Частина 1 ст. 76 ЦПК України передбачає, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам – відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

    Відповідно до п.1 ч.1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь – кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

    Між тим, вказані норми процесуального права не були прийняті до уваги судом першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси відповідача ОСОБА_2, який знаходиться в слідчому ізоляторі, представляла по довіреності його мати – ОСОБА_4 Строк дії довіреності спливав 29 вересня 2009 року. Справа до розгляду призначалася неодноразово. Про час та місце судового засідання, призначеного на 2 жовтня 2009 року ОСОБА_4 була повідомлена під розпис 11.09.2009 року ( а.с. 66 том 3), але 1 жовтня 2009 року нею було подано заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з розглядом 2.10.2009 року кримінальної справи щодо її сина. Справа була відкладена судом на 13 жовтня 2009 року, про що під розпис були повідомлені позивач  ОСОБА_1 та його представник ( а.с. 73 том 3). На аркуші справи 88 третього тому знаходиться заява ОСОБА_4 про відсутність у неї повноважень від імені сина на ведення справи у суді. При цьому матеріали справи не містять відомостей про направлення судових повісток і належне сповіщення про час та місце розгляду справи безпосередньо самого відповідача ОСОБА_2

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що доводи скарги відповідача щодо порушення судом норм процесуального права заслуговують на увагу, судове рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене з грубим порушенням норм процесуального права, що є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307,п.3 ч.1 ст.311,313-315 ЦПК України, апеляційний суд –

У Х В А Л И В:

    Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3     задовольнити частково.

    Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_4 задовольнити.

    Рішення   Кіровського районного суду м. Донецька від 13 жовтня 2009 року  скасувати. Справу повернути до цього ж суду на новий розгляд в іншому складі суду.

    Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена  безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців  з дня набрання законної сили.

Головуючий:                                                                                                         В.С.Висоцька

Судді:                                                                                                                      О.В.Осипчук

                                                                                                                                  О.М.Біляєва