Справа №11-39/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Малиш В.В.
Категорія ст.115 ч.1 КК Доповідач Трейтяк О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого ЩЕРБАКОВА О.С.
Суддів ТРЕЙТЯК О.П., СЕРДЮКА О.Г.
з участю прокурора ЩЕРБАКА О.В.
адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 листопада 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, мешканець м. Чернігова, раніше судимий 08.07.2002 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст.ст.185 ч.3, 185 ч.4,70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 12.01.2007 року по відбуттю строку покарання,
засуджений за ст.115 ч.1 КК України до 8 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 405 гривень 64 коп. судових витрат на користь держави.
Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.81 КПК України.
Судом ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 19 червня 2009 року ввечері, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в квартирі АДРЕСА_1 під час сварки на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою умисного убивства наніс один удар ножем в область грудної клітки ОСОБА_4, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітини зліва з пошкодженням лівої легені, серцевої сорочки, серця, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, від яких остання в той же день померла в лікарні.
В апеляціях:
- засуджений ОСОБА_2 зазначає, що на ґрунті ревнощів у нього виникла сварка з ОСОБА_4, він не мав умислу на її убивство, потерпіла померла в лікарні, а не на місці злочину, винним себе визнає та кається у вчиненому, намагався надати потерпілій допомогу, вважає, що злочин ним скоєний на ґрунті тяжких особистих та сімейних обставин під впливом сильного душевного розладу, викликаного аморальними діями потерпілої, він надавав допомогу слідству в розкритті злочину, просить врахувати, що мати потерпілої не має до нього матеріальних претензій, просила суворо не карати, у нього є малолітня дитина, яку він виховує та забезпечує, та перекваліфікувати його статтю і зменшити строк покарання;
- адвокат ОСОБА_1 вважає вирок суду незаконним, оскільки висновки, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, в матеріалах справи відсутні будь-які дані, що вказують на наявність у ОСОБА_2 умислу, спрямованого на позбавлення потерпілої життя при спричиненні їй тілесних ушкоджень, призначене судом покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, оскільки за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок суворості, судом не враховано надання медичної та іншої допомоги потерпілій безпосередньо після вчинення злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних та особистих обставин та під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного протиправними та аморальними діями потерпілої та просить вирок скасувати, справу прийняти до свого провадження та постановити новий вирок. Яким визнати ОСОБА_2 винним за ст.121 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання нижче від найнижчої межі.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію і просив перекваліфікувати його дії на ст.121 ч.2 КК України та зменшити строк покарання; адвоката ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просив перекваліфікувати дії ОСОБА_2 на ст.121 ч.2 КК України, оскільки вважає, що ОСОБА_2 не мав умислу на вбивство потерпілої; міркування прокурора про залишення вирок суду без зміни, перевіривши матеріли справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів підстав для їх задоволення не знаходить.
Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.
Засуджений ОСОБА_2 в апеляційному суді та суді першої інстанції пояснював, що 19 червня 2009 року ввечері між ним та ОСОБА_4 відбулася сварка, під час якої вона кричала на нього та ображала його та його дитину, що далі було він не пам’ятає, а коли отямився, то побачив, що ОСОБА_4 лежала на дивані, а він стояв біля неї на колінах. У ОСОБА_4 з грудей йшла кров, тому він став надавати їй допомогу та попросив сусідку викликати швидку допомогу.
Під час досудового слідства ОСОБА_2 показував, що після вживання спиртних напоїв під час сварки з ОСОБА_4 він схопив кухонного ножа з дерев’яною коричневою ручкою, який лежав на столі і ударив цим ножем ОСОБА_4 в груди один раз, після удару у неї з рани почала різко йти кров і він перелякався, став шукати медикаменти для надання допомоги (а.с.29-30).
Ці показання ОСОБА_2 підтвердив також під час відтворення обстановки та обставин події, під час якого в присутності понятих розповів та показав як саме він завдав удару ОСОБА_4 ножем ( а.с.49-52).
Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_4 були виявлені проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва в 4-му підребер’ї з ушкодженням лівої легені, серцевої сорочки, серця, яке супроводжувалось гострою крововтратою в ліву плевральну порожнину та зовнішньою кровотечею; утворилось від дії колюче-ріжучого предмету типу ножа, внаслідок одного удару, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що потягли з собою смерть. Смерть її настала 19 червня 2009 року о 23 годині 20 хвилин внаслідок гострої внутрішньої та зовнішньої крововтрати, яка виникла на фоні отриманого поранення. Після отримання проникаючого поранення грудної клітки з ушкодженням легені та серця потерпіла могла жити короткий проміжок часу, який вимірюється десятками хвилин, могла робити цілеспрямовані рухи, які не потребують фізичних затрат, на протязі 10-20 хвилин ( а.с.37-47).
Висновку про винність ОСОБА_2 в умисному вбивстві ОСОБА_4, вчиненому за обставин, зазначених у вироку, суд дійшов на підставі даних огляду місця події, під час якого були виявлені наволочка з речовиною бурого кольору, сліди пальців рук та знаряддя злочину – кухонний ніж (а.с.5-13), яким, згідно з результатами висновків судових експертиз: медичних, імунологічних, цитологічних, медико-криміналістичної, дактилоскопічної (а. с.95-97, 102-103, 115-118, 123-126, 131-133, 137-142, 146-155) ОСОБА_2 описаним ним під час досудового слідства способом завдав ушкодження, від яких настала смерть потерпілої. Цього висновку суд дійшов і на підставі інших зазначених у вироку доказів, дійсність, достовірність та достатність яких ніким не оспорюється.
Пославшись на аналіз зазначених доказів, суд мотивовано спростував доводи засудженого ОСОБА_2 про відсутність у нього умислу на умисне позбавлення життя ОСОБА_4
Наведена у вироку мотивація є правильною, оскільки вона випливає з характеру та послідовності дій засудженого. З врахуванням обставин вчинення засудженим злочину – характеру предмета, яким він завдавав удару потерпілій, локалізації заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях засудженого умислу на вчинення умисного вбивства ОСОБА_4, навівши у мотивувальній частині відповідні аргументи.
Таким чином, усі обставини справи досліджені судом всебічно, повно і об’єктивно, зібраним доказам дана належна оцінка в їх сукупності і дії ОСОБА_2 за ст.115 ч.1 КК України кваліфіковані правильно.
Необґрунтованими є доводи в апеляції засудженого про те, що потерпіла сама спровокувала конфлікт, образивши ОСОБА_2 і його дочку, оскільки будь-яких даних, які б свідчили про це, ні органом досудового слідства, ні судом не встановлено.
По справі не встановлено і будь-яких даних, які б свідчили про те, що умисне вбивство засудженим вчинено у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, на що в апеляції посилаються засуджений і його адвокат.
Непереконливими та безпідставними вважає колегія суддів посилання засудженого і його захисника на те, що злочин ним скоєний внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, оскільки ні сам засуджений, ні його захисник в апеляційному суді не змогли пояснити, які саме особисті та сімейні обставини вони мали на увазі і чому вони на їх думку є тяжкими.
Що стосується обраної ОСОБА_2. міри покарання, то вона є необхідною і достатньою для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, визначена відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, даних про особу засудженого та усіх обставин справи. Доводи про надмірну суворість покарання колегія суддів вважає безпідставними.
Всі обставини на які посилаються в своїх апеляціях засуджений ОСОБА_2 та його захисник, мотивуючи необхідність пом’якшення покарання, судом при призначенні покарання враховані.
Тому колегія суддів підстав для зміни вироку і пом’якшення ОСОБА_2
С.М.. покарання, про що порушується питання у його апеляції, не вбачає.
Як видно з матеріалів справи, досудове слідство і судовий розгляд проводились відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.
Порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну вироку, по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 листопада 2009 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.
Судді:
ТРЕЙТЯК О.П. ЩЕРБАКОВ О.С. СЕРДЮК О.Г.