Справа № 11-42/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Корх О.І.
Категорія ст.191 ч.2 КК Доповідач Трейтяк О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого НАВОЗЕНКО Л.С.
Суддів ТРЕЙТЯК О.П., ОСЕДАЧА М.М.
з участю прокурора ЩЕРБАКА О.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1, прокурора, який приймав участь в судовому засіданні, на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Мезин, Коропського району, Чернігівської області, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, працюючий головою Свердловської сільської ради, раніше не судимий, який є інвалідом 3 групи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий,
засуджений за ч.1 ст.366 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права займати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування строком на 1( один) рік, за ч.2 ст.191 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування строком на 2 ( два) роки.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права займати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування строком на 2 ( два) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнений від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України покладено на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи.
Судом ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що, працюючи на посаді Свердловського сільського голови села Свердловка, Коропського району, Чернігівської області, являючись службовою особою, яка відповідно до ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконує організаційно-розпорядчі обов’язки та відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» є службовою особою місцевого самоврядування 4 категорії 9 рангу, 22 січня 2007 року склав та видав завідомо неправдиві документи: протокол Свердловської сільської ради від 12.01.2007р. в якому вказав про неправдиві відомості про нібито розгляд та затвердження в порядку денному питання про встановлення надбавок посадового окладу, надання матеріальної допомоги та премії сільському голові; рішення Свердловської сільської ради від 12.01.2007р. про встановлення надбавок до посадового окладу, надання матеріальної допомоги та премії сільському голові. Крім цього, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді Свердловського сільського голови, в період з 1.01.2007р. по 31.12.2007р. здійснив заволодіння бюджетними коштами на суму - 2544,75 грн. шляхом зловживання своїм службовим становищем, які нараховані та виплачені останньому протягом 2007 року у вигляді премій.
В апеляціях:
- прокурор, який приймав участь в судовому засіданні, не оспорюючи кваліфікацію та доведеність вини засудженого, не погоджується із застосуванням ст.75 КК України, оскільки судом у вироку не зазначено до якого виду покарання (основного чи додаткового чи до обох видів) застосовано принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим; застосувавши ст.75 КК України суд звільнив засудженого ОСОБА_1 від відбування як основного так і додаткового покарання, що є неприпустимим порушенням закону, та просить вирок відносно ОСОБА_1 змінити, звільнивши засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання, в решті залишивши вирок без зміни;
- засуджений ОСОБА_1 вважає, що вирок постановлений з грубим істотним порушенням норм матеріального та процесуального кримінального права як органами досудового слідства, так і судом, оскільки відсутні події інкримінованих йому злочинів, органи досудового слідства та суд поставились до нього упереджено, ґрунтуючись на упереджено надуманих припущеннях та вигадках певного кола осіб, зацікавлених в результатах розгляду справи, і просить вирок щодо нього скасувати, а кримінальну справу закрити на підставі ст.6 п.1 КПК України внаслідок відсутності подій злочинів.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію і просив вирок скасувати та закрити провадження у справі, міркування прокурора, який підтримав свою апеляцію і просив вирок суду змінити, зазначивши, що ОСОБА_1 звільняється з випробуванням від основного покарання, в решті залишивши вирок без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню частково, а апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.
Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе не визнав та показував, що на установчій сесії та на 5 сесії Свердловської сільської ради, що відбулася 12 січня 2007р. розглядалося питання про встановлення йому як сільському голові надбавок, премій та матеріальної допомоги. Сесія прийняла рішення про встановлення відповідних надбавок. Протягом 2007 року він отримав вказані кошти по відомості у Свердловському відділенні Ощадбанку. Також він показав, що дійсно підписав протокол засідання 5-ї сесії та рішення сесії про встановлення йому надбавок, премій, матеріальної допомоги та завірив дані документи печаткою Свердловської сільської ради. Дані документи складались секретарем сільської ради. Вважає, що дану кримінальну справу сфальсифіковано прокурором Коропського району щодо нього, як було сфальсифіковано акт ревізії працівниками Коропського контрольно-ревізійного відділу. В квітні 2006 року відбулася перша сесія п’ятого скликання Свердловської сільської ради, на якій на ряду з іншими питаннями було затверджено здійснювати преміювання йому в межах коштів передбачених кошторисом та економії коштів по оплаті праці. Дане рішення є чинним і ніким не оскаржено. Тому він вважає, що отримував на протязі 2006-2007 років і повинен отримувати на теперішній час додатково до свого посадового окладу вищевказані законні виплати, при наявності вільних коштів у Свердловській сільській раді, як це існує в інших сільських радах.
Свідок ОСОБА_2 показала, що вона працює секретарем Свердловської сільської ради і може підтвердити, що на сесії Свердловської сільської ради 12 січня 2007р. питання про встановлення надбавок до посадового окладу, надання матеріальної допомоги та премій сільському голові не виносились, на голосування не ставились, рішення не приймались. З 15 депутатів на сесії 12.01.2007 року були присутніми 13 депутатів. Вона була присутня на даній сесії і вела протокол. За усною вказівкою ОСОБА_1 вона надрукувала підроблений протокол засідання сесії від 12.01.2007р. та рішення про встановлення вказаних надбавок, премій та матеріальної допомоги сільському голові. Щоб отримувати сільському голові премії та надбавки треба щось робити для села, а голова нічого на її думку не робить. Рішення першої установчої сесії друкувала вона, сільський голова підписував, зміст даного рішення писав сільський голова.
Свідок ОСОБА_3 показав, що він є депутатом Свердловської сільської ради та був присутній на засіданні 5 сесії сільської ради, яке відбулося 12 січня 2007 р. . З 15 депутатів на сесії 12.01.2007 року були присутніми 13 депутатів. На даній сесії питання про встановлення надбавок, премії та матеріальну допомогу голові сільської ради не виносились, ніякого рішення з даного питання не приймалось.
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які є депутатами Свердловської сільської ради, також підтвердили, що 12 січня 2007 року на сесії сільської ради питання про встановлення надбавок, премій та матеріальної допомоги голові сільської ради не розглядались і рішення по цьому питанню не приймалось.
Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які були присутніми на сесії Свердловської сільської ради 12 січня 2007 року в якості запрошених осіб, також підтвердили, що питання про встановлення надбавок, премій та матеріальної допомоги голові сільської ради не розглядались і рішення по цьому питанню не приймалось 12 січня 2007 року.
Показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про те, що 12 січня 2007 року на сесії сільради розглядалось питання про встановлення голові сільради надбавок, премії та матеріальної допомоги і по цьому питанню приймалось рішення, судом обґрунтовано не взяті до уваги, оскільки ці свідки протягом досудового і судового слідства давали показання непослідовну і суперечливі. Так, під час досудового слідства ці свідки показували, що питання про встановлення надбавок, премій та матеріальної допомоги голові сільської ради не розглядались і рішення по цьому питанню не приймалось, потім заявили, що не пам’ятають, які питання розглядались на сесії 12 січня 2007 року, і в решті підтвердили слідчому свої перші показання. Обґрунтувати і пояснити таку непослідовність в своїх показаннях свідки не змогли.
З акту № 8-08-22/41 від 25.04.2008 року ревізії фінансово-господарської діяльності Свердловської сільської ради, проведеної контрольно-ревізійним відділом у Коропському районі, та довідки начальника контрольно-ревізійного відділу в Корюківському районі по додатковій ревізії з окремих питань фінансово-господарської діяльності Свердловської сільської ради Коропського району від 16.06.2009 року та від 30.10.2009 року вбачається, що по Свердловській сільській раді економія фонду заробітної плати за 2007 рік відсутня за рахунок відсутності листів непрацездатності та вакансій по КФК010116 «Органи місцевого самоврядування»; в 2007 році сільському голові Свердловської сільської ради ОСОБА_1 виплачено премії в сумі 2544,75 гривень, виплату премії сільському голові проведено у відповідності до рішення п’ятої сесії п’ятого скликання від 12.01.2007 року „Про встановлення надбавок до посадового окладу, надання матеріальної допомоги та премії сільському голові” (а. с. 167-181 т.1).
Таким чином судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 винний у складанні та видачі завідомо неправдивих протоколу та рішення сесії сільради за 12 січня 2007 року, що при відсутності рішення Свердловської сільської ради від 12.01.2007 року, ОСОБА_1 правомірно отримував у 2007 році надбавку та матеріальну допомогу на суму 4533 гривні на підставі рішення сесії від 12 квітня 2006 року, що ОСОБА_1 у 2007 році неправомірно отримав премій на загальну суму 2544,75 гривень і ці його дії, які виразились у складанні та видачі завідомо неправдивих документів, вчинених службовою особою, у заволодінні бюджетними коштами у вигляді безпідставно отриманих премій на суму 2544,75 гривень шляхом зловживання службовим становищем, правильно кваліфіковані за ст.ст. 366 ч.1, 191 ч.2 КК України.
Доводи в апеляції засудженого про неповноту досудового та судового слідства слід визнати необґрунтованими, оскільки вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ’єктивність дослідження слідчими органами та судом обставин справи, або упередженість суду щодо ОСОБА_1
Таким чином, усі обставини справи досліджені судом всебічно, повно і об’єктивно, зібраним доказам дана належна оцінка в їх сукупності і дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону при розслідування справи та її розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо засудженого судового рішення, не встановлено.
Твердження засудженого про упередженість органів досудового слідства і суду та про упереджено надумані припущення та вигадки певного кола осіб, зацікавлених в результатах розгляду справи, суд вважає надуманими, оскільки засуджений не навів жодного факту чи доказу, які б свідчили про зацікавленість допитаних судом свідків, не назвав навіть осіб з того кола, яке, на його думку, зацікавлено в результатах розгляду справи, як не вказав в чому саме полягає зацікавленість тієї чи іншої особи, яких він мав на увазі.
З наведених вище мотивів колегія суддів вважає безпідставними і доводи засудженого про відсутність події злочину.
Не зрозумілим є твердження прокурора в апеляції, що судом у вироку не зазначено до якого виду покарання (основного чи додаткового чи до обох видів) застосовано принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки зі змісту вироку, зокрема з резолютивної його частини очевидно, що принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим застосований судом як до основного, так і до додаткового покарання.
Що стосується міри покарання, призначеної засудженому ОСОБА_1, то вона призначена з дотриманням вимог ст.65 КК України, з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого та всіх обставин справи, що обтяжують та пом’якшують його відповідальність. У даному випадку покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що частиною 1 ст.75 КК України передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, тобто лише до основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку. Звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання за цією нормою закону не допускається. Додаткові покарання підлягають реальному виконанню, про що суд повинен зазначити в резолютивній частині вироку.
Але суд першої інстанції ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині вироку щодо ОСОБА_1 не зазначив, що засуджений звільняється з випробуванням від відбування тільки основного покарання.
Тому в цій частині вирок щодо ОСОБА_1 підлягає уточненню, про що і ставиться питання в апеляції прокурора.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2009 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ст.ст.366 ч.1, 191 ч.2, 70 КК України до покарання призначеного судом.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
В решті цей же вирок щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Судді:
ТРЕЙТЯК О.П. НАВОЗЕНКО Л.С. ОСЕДАЧ М.М.