УХВАЛА
іменем України
26 січня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Янкович К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 3 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернулася в суд з даним позовом, посилаючись на те, що 20 червня 2008 року на вулиці Головній в с. Оноківці Ужгородського району з вини відповідача ОСОБА_4, який керував автомашиною «ВМW X5» реєстраційний номер НОМЕР_1, сталося зіткнення його автомашини з автомашиною «HYUNDAI Getz» належній позивачу. Внаслідок ДТП транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, пов’язана з експлуатацією транспортного засобу, була застрахована Закарпатською філією ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» (далі – страхова компанія). Умовами договору встановлено ліміт відповідальності страховика за заподіяну майну шкоду в розмірі 25000 грн. та франшиза в розмірі 510 грн., яку компанія не відшкодовує.
25.06.2008 року вона подала дві заяви до страхової компанії про виплату страхового відшкодування і надала всі необхідні для цього документи.
Вартість відновлювального ремонту автомашини «HYUNDAI Getz» становить 15953,46 грн. Крім цього, позивач оплатила 350 грн. за послуги евакуатора, тому розмір належного позивачу страхового відшкодування складав 16303,46 грн.
Відповідно до вимог Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та умов страхового полісу шкоду позивачу страхова компанія повинна відшкодувати протягом одного місяця з дня отримання визначених Законом документів.
На порушення вимог Закону страхова компанія відшкодування позивачу не виплатила і лише в лютому 2009 року перерахувала 3000 грн.
Посилаючись на дані обставини та п. 37.2 ст. 37 Закону позивач просила суд постановити рішення, яким стягнути на його користь з ОСОБА_4 – 510 грн. (розмір франшизи) , а з страхової компанії – 12793,46 грн. страхового відшкодування та 2212,47 грн. пені за прострочення виплати страхового відшкодування.
Крім цього, позивач просив стягнути на його користь з відповідачів солідарно судові витрати у розмірі 185,16 грн. та 1500 грн. витрат на оплату правової допомоги.
В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнювала позовні вимоги і з врахуванням того, що страхова компанія у травні 2009 року сплатила позивачу додатково ще 10108,57 грн. просила суд стягнути з страхової компанії страхове відшкодування в сумі 2684,89 грн., 2938,91 пені, а також судові витрати по справі та витрати на правову допомогу.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 3 червня 2009 року змінений позов задоволено.
Будучи незгідним з даним рішенням страхова компанія оскаржила його в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та закриття провадження у справі.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_4 510 грн. на користь позивача не оскаржено.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що 20 червня 2008 року на вулиці Головній в с. Оноківці Ужгородського району з вини відповідача ОСОБА_4, який керував автомашиною «ВМW X5», сталося зіткнення його автомашини з автомашиною «HYUNDAI Getz» належній позивачу. Внаслідок ДТП транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження.
Вина ОСОБА_4 у ДТП встановлена постановою Мукачівського міськрайонного суду від 1.08.2008 року.
На час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 пов’язана з експлуатацією транспортного засобу, була застрахована страховою компанією (відповідачем по справі).
Вартість відновлюваного ремонту автомашини була оплачена позивачем і становить 15953,46 грн. Крім цього, позивач понесла витрати на евакуацію автомашини з місця ДПТ до сервісної станції в сумі 350 грн.
Також встановлено, що 25 червня 2008 року позивачка подала до страхової компанії заяви про виплату страхового відшкодування та необхідні для цього документи.
Відносини в сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Цивільний кодекс України та Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяною життю, здоров’ю та майну потерпілих.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і повязані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Відповідно до ст. 6 Закону страховий випадок – це подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка стала за участі забезпеченого транспортного засобу.
У зв’язку з пошкодженням транспортного засобу, згідно ст. 29 Закону, відшкодовуються витрати пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу включаючи витрати пов’язані з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання власника транспортного засобу чи до місця здійснення ремонту.
Виплата страхового відшкодування, відповідно до ст. 37.1 Закону здійснюється протягом місяця з дня отримання страховиком необхідних документів.
У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов’язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (ст.992 ЦК України).
За кожний день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня (ст. 37.2 Закону).
В порушення вимог Закону страхова компанія, отримавши всі необхідні документи 25.06.2008 року сплатила позивачу лише 20.02.2009 року – 3000 грн. та 19.05.2009 року – 10108,57 грн.
За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність позову ОСОБА_3 до страхової компанії про стягнення невиплаченого страхового відшкодування та пені за прострочення виплат є правильним.
Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.
Не заслуговують на увагу і твердження апелянта на те, що суд невірно стягнув з страхової компанії витрати на правову допомогу.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79, ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, в тому числі і витрати на правову допомогу.
В матеріалах справи є належно оформлений договір про надання юридичних послуг, ордер адвоката, квитанція до прибуткового ордеру № 3 та розрахунок вартості оплати правової допомоги тому суд правильно присудив ці витрати стороні на користь якої ухвалено рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» відхилити.
Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 3 червня 2009 року в частині вирішення позовних вимог щодо ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: