1-кп/243/143/2018

243/5189/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року Колегія суддів Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 

 суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

за участю: 

секретаря судового засідання ОСОБА_4 

                      прокурора ОСОБА_5 

захисників  ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі№ 3 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України. 

Під час судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 терміну тримання під вартою на 60 днів, обгрунтовуючи клопотання тим, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчинені тяжких злочинів, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 10 років,наявний ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення та впливу на недопитаних свідків, що в свою чергу свідчить про те, що інші запобіжні заходи, не пов`язані з позбавленням волі, не забезпечать належної поведінки обвинуваченого та цього не може бути достатнім для запобігання зазначеним ризикам. 

Обвинувачений ОСОБА_11 заперечував з приводу заявленого клопотання прокурора, просив відмовити в його задоволенні. Просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та звільнити з під варти в залі суду.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора та підтримали позицію свого підзахисного.

Захисник  ОСОБА_6 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_11 .

Колегія суддів, розглядаючи клопотання прокурора щодо продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_11 під вартою,заслухавши думку прокурора, захисників, обвинуваченого та потерпілого приходить до наступного.

Згідно вимог ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. 

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. 

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Приймаючи до уваги позицію обвинуваченого та його захисників з приводу зміни запобіжного заходу, колегія суддів виходить з практики Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збережені розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу. 

Колегія суддів не відхиляє доводів сторони захисту на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків,незаконного впливу на свідків, які ще не допитані у судовому засіданні.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Крім того, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до п`ятнадцяти років, офіційно не працевлаштований, а тому є всі підстави для продовження строку тримання під вартою, так, як тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. 

Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи. 

Колегія суддів, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі: сукупність відомостей про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, покарання за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років; враховуючи вік та стан здоров`я ОСОБА_11 , відсутність обставин, які підтверджують неможливість обвинуваченого перебувати в установі виконання покарань, відсутність офіційного працевлаштування та джерел доходів, а також врахувавши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зважаючи, що ОСОБА_11 у разі зміни запобіжного заходу на більш м`який може переховуватись від суду, оскільки можливість уникнення покарання може бути для обвинуваченого меншим злом ніж процедура його відбування у разі визнання його винним, а також вплинути на недопитаних в рамках даного судового провадження свідків, вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченому ОСОБА_11 обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, слід продовжити ще на 60 днів.

Колегія суддів розглянувши альтернативні утриманню під вартою заходи забезпечення кримінального провадження вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень п.1 ч.4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначається у зв`язку із вчиненням злочину із застосуванням насильства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,183,199,331КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотання обвинуваченого - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України  задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на строк 60 днів - тобто з 18.12.2018року по15.02.2019року включно. 

Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Ухвала є остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1 

 судді ОСОБА_2 

    ОСОБА_3