справа № 165/173/18

провадження №2-а/165/51/18

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Пилипчук М.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

23.01.2018 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Волинської митниці ДФС України про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Вимоги мотивує тим, що постановою відповідача від 26.04.2017 у справі про порушення митних правил № 1118/20500/17 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн, оскільки він ніби то 06.12.2016 о 22 год. 21 хв. через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2, та пропуcтив строк транзитного перебування вказаного автомобіля. Позивач стверджує, що всупереч відомостям, зазначеним у постанові, він ніколи не перетинав митний кордон на вищевказаному автомобілі в режимі транзит, не є власником транспортного засобу, адмінправопорушення не вчиняв, вказує, що йому на той час не видавалось посвідчення водія, а отримав посвідчення водія лише 13.09.2017. Ніколи не ввозив в режимі транзит автомобіль на територію України, тому звернувся до суду за захистом порушеного права.

Зазначає, що про порушення його права дізнався лише 11 січня 2018 року, коли на митному посту отримав рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 11 січня 2018 року, а 17 січня 2018 року у Нововолинському міському відділі ДВС ГТУЮ у Волинській області, отримав копію оскаржуваної постанови. Наголосив, що ні оскаржуваної постанови, ні протоколу про адміністративне правопорушення він особисто не отримував., за адресою реєстрації свого місця проживання не проживає з 2003 року, оскільки фактично постійно мешкає в смт.Благодатне м.Нововолинська Волинськоїх області. Вважає, що скеровуючи на адресу місця реєстрації поштову кореспонденцію, відповідач позбавив його права бути присутнім під час складання адміністративного протоколу, а також при розгляді адміністративної справи і як наслідок він не скористався наділеними правами особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Позивач вважає, що постанова про порушення митних правил прийнята посадовою особою Волинської митниці ДФС України з грубим порушенням норм діючого законодавства, відомчих актів та положень Митного кодексу України, без встановлення вини особи, у відсутності позивача, з порушенням його прав, що призвело до незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідачальності та незаконного накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення. В зв'язку з наведеним, просить поновити йому пропущений строк звернення до суду та скасувати постанову № 1118/20500/17 від 26.04.2017 у справі про порушення митних правил.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у адміністративному позові, просить позов задовольнити. Зазначив, що про місце, день,час складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, він належним чином не був повідомлений, тому протокол був складений посадовою особою відповідача за відсутності позивача, який був позбавлений можливості надати особисті письмові пояснення з приводу обставин, зокрема порушення митного законодавства, а також грубо порушено його право на захист, зокрема участь у розгляді адміністративної справи, в тому числі за участі адвоката. Про прийняття відповідачем оскаржуваної постанови йому відомо не було, як і не було відомо про відкриття виконавчого провадження за адміністративним стягненням про накладення штрафу за порушення митних правил в розмірі 8500 грн. Вказав, що лише в січні 2018 коли мав намір виїхати за межі України у приватних справах, був повідомлений, що йому заборонено виїзд за межі України, про що було вручено рішення від 11.01.2018. Зазначив, що на його ім?я ніколи не видавалося доручення на право користування автомобілем, фізично не міг керувати автомобілем, оскільки йому станом на 06.12.2016 року не видавалося посвідчення водія. Ніяких документів на підтвердження права власності чи користування даним автомобілем, митному органу він не пред?являв, у матеріалах справи також відсутні такі документи. Вважає, що відповідачем не надано належних доказів того, що саме позивачем ввезено в Україну в режимі транзит автомобіль марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2, так як інформація про надання позивачу права на користування чи розпорядження даним автомобілем відсутня. Наголошує, що під час складання протоколу та розгляду адміністративної справи відповідач не встановив яким чином вказаний транспортний засіб перейшов в користування іншої особи та хто в подальшому здійснював перетин кордону на цьому транспортному засобі. Також наголосив, що з 2003 року фактично проживає в смт. Благодатне, а за місцем реєстрації: АДРЕСА_3, не проживає майже п'ятнадцять років, тому жодної кореспонденції від відповідача фізично отримувати не міг. Просить позов задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В поданому до суду відзиві просить у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у ньому (а.с.49-53). Вказав, що факт звернення позивача у правоохоронні органи не підтверджує, що стосовно позивача вчинені злочинні дії і на даний момент інформації про прийняте рішення щодо вчинення відносно ОСОБА_1 протиправних дій третіми особами, немає.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши надані сторонами докази, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що постановою Волинської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №1118/20500/17 від 26.04.2017 ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено на позивача стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. (а.с.8-10)

Як зазначено у оскаржуваній постанові, під час проведення перевірки та аналізу інформації в програмно-інформаійному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС ДФС встановлено, що 06.12.2016 року о 22 год. 21 хв. громадянин України ОСОБА_1 по смузі руху «Зенлений коридор» ввіз на митну територію України через пункт пропуску «Устилуг» Волинської митниці ДФС транспортний засіб марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2, в режимі транзит, у встановлений ст.95 Митного кодексу України строк не було вивезено за межі митної території України. Зокрема, вказаний автомобіль з митної території не вивозився та його в інший митним режим, не заявлено. Термін вивезення вищевказаного транспортного засобу з митної території України закінчився.

У зв'язку з вищенаведеним, страшим державним інспектором митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС Лейман Д.О., 01.04.2017 без участі ОСОБА_1, було складено протокол про порушення митних правил за № 1118/20500/17 про порушення останнім митних правил, передбачених частиною 3 статтею 470 Митного кодексу України (а.с.27,28).

В протоколі про порушення митних правил підпис ОСОБА_1 відсутній, також в графі пояснення, зауваження особи, що притягується до відповідальності, пояснення відсутні.

У відзиві відповідача вказано, що ОСОБА_1 викликався для участі у складанні протоколу на митний пост рекомендованим листом, який скеровувався за адресою: АДРЕСА_2.

Судом встановлено і що письмово підтверджено селищним головою смт. Благодатне м.Нововолинська Топорівським О., який надав характеристику на ОСОБА_1, як на жителя АДРЕСА_1, позивач з 2003 року фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1.

З врахування встановлених обставин, суд саджає, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про день час місце складання протоколу про адміністративне правопорушення а відтак і про розгляд адміністративної справи та прийняття стосовно нього оскаржуваної постанови.

Згідно статті 488 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Статтею 486 Митного кодексу України визначені завдання та зміст провадження у справі про порушення митних правил.

Так, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 Митного Кодексу України, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Провадження у справах про порушення митних правил, як передбачено статтею 489 Митного кодексу України здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема поясненнями особи, яка притягується до відповідальності.

З постанови старшого державного виконавця Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження від 04.07.2017 (а.с.12) вбачається, що цього числа відкрито виконавче провадження по виконанню постанови № 1118/20500/17 про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості в сумі 8500 грн.

11.01.2018 прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кодону України громадянину України ОСОБА_1 згідно з ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 20.11.2017 року за справою № 1118/20500/17 (а.с.11)

Позивач 22.01.2018 року звернувся по даному факту з заявою до Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області про повідомлення про кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 358 КК України з проханням внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, яку було прийнято 23.01.2018, що підтверджується талоном-повідомлення №40 (а.с.17,18).

В судовому засіданні позивач ствердив, особисто не ввозив на митну територію України через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС в митному режимі транзит автомобіль марки «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2, і не міг керувати транспортним засобом, оскільки не мав на той час посвідчення водія та ніколи не мав доручення на право користування даним транспортним засобом. При цьому не заперечив, що перетинав кордон в якості пасажира.

Такі твердження позивача підтверджуються копією посвідчення водія, з яких вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія лише 13.09.2017 (а.с.15).

Як вбачається з витягу за даними диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску щодо перетину кордону транспортними засобами (а.с.26), транспортний засіб «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2, ввозився на митну територію України 21.10.2016, 27.10.2016, 31.10.2016, 04.11.2016, 08.11.2016, 10.11.2016, 19.11.2016, 28.11.2016 громадянином ОСОБА_5, а вже 06.12.2016 в цій базі внесено дані, що зазначений транспортний засіб, який 06.12.2016 о 20 год. 27 хв. ввезено на територію Польщі гр.. ОСОБА_5, ввезено на територію України громадянином ОСОБА_1

Як встановлено в судовому засіданні, ні при складанні протоколу про адмінправопорушення митних правил ні при постановлені оскаржуваної постанови, відповідачем не було досліджено вищевказану обставину, а саме яким чином транспортний засіб «Фольксваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2, перейшов в користування іншої особи та хто в подальшому здійснював перетин кордону на вказаному транспортному засобі.

Крім того, відповідачем не наведено належних доказів того, що саме позивачем ввезено в Україну в режимі транзит вищезазначений автомобіль, оскільки інформація про надання ОСОБА_1 права на користування чи розпорядження даним автомобілем в матеріалах справи відсутня.

Згідно статті 319 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

На думку суду, з врахуванням вищенаведеного аналізу досліджених доказів, відповідачем неправомірно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ч.3 ст.470 МК України, через що є наявними правові підстави для скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил.

Наведені обставини, відсутність доказів на підтвердження ввезення саме позивачем спірного автомобіля, за наявності заперечень останнього, мають визначальне значення для вирішення питання щодо правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, при цьому решта доводів сторін не носить принципового характеру.

Частиною 1 статті 9 Основного Закону України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 15 Закону України «Про міжнародні договори» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов'язання за цими договорами.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При прийнятті рішення Волинська митниця ДФС, як орган владних повноважень, повинна діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, зазначені обставини дають підстави вважати, що розглянувши справу про порушення митних правил на підставі протоколу про адмінправопорушення, де позивач був відсутній Волинська митниця ДФС діяла не на підставі, поза межами повноважень, всупереч Конституції та законам України, не обґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення без дотримання принципу рівності перед законом, не пропорційно, без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, прийняла оскаржувану постанову.

Як зазначено у ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цьому відповідач не надав жодних доказів на спростування заперечень позивача стосовно непричетності останнього до вчинення вказаного адміністративного правопорушення.

У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування постанови Волинської митниці ДФС - від 26.04.2017 у справі № 1118/20500/17 про порушення митних правил про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот ) гривень, підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, Волинською митницею ДФС позивачу направлялися повідомлення про розгляд справи та копія постанови про накладення штрафу на адресу: АДРЕСА_3, однак згідно з відомостями Укрпошти поштові відправлення поверталися до відділення зв?язку через невдалу спробу вручення (закінчення терміну зберігання) (а.с.41-43).

Як встановлено в судовому засіданні, і що не спростовано відповідачем, позивач за вказаною адресою не проживає з 2003 року, тому не міг знати про складання протоколу та постановлення стосовно нього оскаржуваної постанови, а відтак не скористався наданими йому ст.268 КУпАП правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Як зазначає позивач, на розгляді адміністративної справи він був відсутній, копію постанови про адміністративне правопорушення отримав лише 17 січня 2018 року у Нововолинському міському відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області (а.с.14). Суд вважає причину пропуску строку звернення до суду поважною і поновлює позивачу процесуальний строк, з метою захисту порушеного права особи.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 79, 122, 242, 243, 246, 286 КАС України, на підставі ст. ст. 469, 486, 494, 526 Митного кодексу України, суд

вирішив:

Поновити позивачу ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду.

Позов задовольнити.

Скасувати постанову Волинської митниці ДФС України № 1118/20500/17 від 26 квітня 2017 року у справі про порушення митних правил про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень та закрити справу про порушення митних правил.

Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених ст.286 КАС України, у відповідності до ч.4 цієї статті, може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд Волинської області.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук