29.01.24

22-ц/812/92/24

Провадження № 22-ц/812/92/24        

П О С Т А Н О В А

іменем України

24 січня 2024 року                                                        м. Миколаїв

справа № 475/379/22

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Крамаренко Т.В., Темнікової В.І.,

із секретарем – Біляєвою В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

представника відповідача – адвоката Бєліка Сергія Валерійовича

на ухвалу Доманівського районного суду Миколаївської області, постановлену 20 листопада 2023 року суддею Кривенко О.В., в приміщенні цього ж суду, (повний текст ухвали складено 22 листопада 2023 року), у цивільній справі за позовом

Селянського (фермерського) господарства «СПУТНІК» до

ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства «ОТАВА», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору –

Доманівська селищна об`єднана територіальна громада,

Головне управління держгеокадастру у Миколаївській області, Державний реєстратора Кумарівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Васалатій Тетяна Миколаївна,

Державний реєстратор Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області Тарасенко Аліна Євгеніївна

про захист земельних прав,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У липні 2022 року СФГ «СПУТНІК» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , СФГ «ОТАВА» про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди.

Представник позивача зазначав, що у 1997 році ОСОБА_2 заснував СФГ «СПУТНІК» та отримав у постійне користування земельну ділянку площею 50га для ведення селянського (фермерського) господарства, на території Зеленоярівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

25 жовтня 2016 року керівником ФГ СФГ «СПУТНІК» було обрано ОСОБА_3 .

Проте, наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 11 березня 2020 року припинено право постійного користування ОСОБА_2 зазначеною вище земельною ділянкою у зв`язку з його смертю.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09 грудня 2021 року цей наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області скасовано та за СФГ «СПУТНІК» визнано право постійного користування зазначеною земельною ділянкою. Південно-західним апеляційним господарським судом рішення Господарського суду Миколаївської області залишено без змін.

Однак, за час розгляду справи в суді спірна земельна ділянка була передана 25 громадянам для ведення особистого селянського господарства, по 2 га кожному.

У квітні 2020 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 придбав у 25 осіб виділені їм земельні ділянки та зареєстрував за собою право приватної власності на спірну земельну ділянку, якій було присвоєно кадастровий номер 4822781500:10:000:0342.

Посилаючись на право СФГ «СПУТНІК» користування спірною земельною ділянкою, представник позивача просив витребувати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 50 га, з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 та передати її у користування СФГ «СПУТНІК», а також скасувати державну реєстрацію договору оренди цієї земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ «ОТАВА».

При зверненні до суду позивачем подано заяву про забезпечення позову. Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 05 липня 2022 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 05 липня 2022 року, заяву про забезпечення позову задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборонено вчиняти будь-які, дії направлені на її відчуження до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Заявник посилався на те, що позовні вимоги СФГ «СПУТНІК» є безпідставними та недоведеними, проте ухвала суду про забезпечення позову перешкоджає здійсненню господарської діяльності орендарем – СФГ «ОТАВА», у зв`язку з цим орендар відмовляється платити ОСОБА_1 орендну плату, а ОСОБА_1 позбавлений можливості укласти договір оренди з іншим орендарем.

У відзиві на заяву представник СФГ «СПУТНІК» просив у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на те, що заява є необґрунтованою, а підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні, оскільки накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборона її відчуження не перешкоджають СФГ «ОТАВА» у здійсненні господарської діяльності та не обмежують його як орендаря у праві користування нею.

Представник третьої особи Савін Д.С. проти задоволення заяви заперечував.

Відповідач СФГ «ОТАВА» та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору участі у судових засіданнях не приймали, своєї думки стосовно заяви не висловили.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2023 року у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що посилання заявника на незаконність та необґрунтованість позовних вимог є передчасними, оскільки при вирішенні питання про доцільність забезпечення позову чи скасування заходів забезпечення позову обґрунтованість позову не оцінюється, правову оцінку заявленим позовним вимогам суд надає тільки під час розгляду справи по суті. Обставини, які зумовили забезпечення позову, не змінилися, а доводи заявника зводяться до оспорювання ним правомірності вжиття судом заходів забезпечення позову. Крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими та застосовуються тільки на період розгляду справи судом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , діючи через свого представника – адвоката Бєліка С.В., посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати та скасувати заходи забезпечення позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що після вжиття судом заходів забезпечення позову орендар СФГ «ОТАВА» відмовляється сплачувати ОСОБА_1 орендну плату, посилаючись на неможливість здійснення господарської діяльності, при цьому ОСОБА_1 позбавлений можливості розірвати договір оренди та укласти його з іншою особою.

Узагальнені доводи інших учасників

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися.

2.Мотивувальна частина

Участь у судовому засіданні апеляційного суду приймали представник позивача – адвокат Лукіянчин П.П. та представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Бєлік С.В.

Інші учасники справи про час та місце її слухання повідомлені належним чином.

Частиною другою статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Судом встановлено, що між сторонами виник спір, предметом якого є земельна ділянка площею 50,0000 га, з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташована в межах території Зеленоярської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 .

Згідно договору оренди земельна ділянка передана СФГ «ОТАВА» строком на 7 років та зареєстрований державним реєстратором Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області ОСОБА_4 .

Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 05 липня 2022 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 05 липня 2022 року, заяву про забезпечення позову задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборонено вчиняти будь-які, дії направлені на її відчуження до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд врахував характер спору, що виник між сторонами, та прийшов до висновку, що невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду (в разі задоволення позовних вимог), забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки вважав співмірним з заявленими позовними вимогами. Також суд прийшов до висновку, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав власника земельної ділянки, а лише обмежує можливість розпорядитися нею. Крім цього вказував на те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Оскаржуючи вказану вище ухвалу, відповідач ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Шубіну Я.В., посилався на те, що позивачем не надано жодного доказу наміру власника земельної ділянки щодо її відчуження, а також доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позиція апеляційного суду

У відповідності до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З аналізу статей 149-150 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

З наведених положень закону вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Відповідно до частин першої, четвертої, сьомої, восьмої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання рішення суду.

Скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях припинила своє існування.

В той же час помилковість, незаконність чи безпідставність з точки зору учасника процесу застосування заходів забезпечення позову не є такими обставинами в розумінні передбаченої процесуальним законом процедури скасування забезпечення позову, а лише можуть слугувати підставою для оскарження судового рішення до суду вищої інстанції, для чого чинним законом передбачена процедура апеляційного та касаційного оскарження судового рішення.

Вжиті судом заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

Отже, скасування заходів забезпечення позову діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Між сторонами існує спір щодо перебування земельної ділянки у чужому незаконному володінні та ставиться питання про її витребування.

Відповідно до статті 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Оскільки нерухоме майно, щодо якого виник спір, як об`єкт цивільних прав не вилучене з обороту, ризик його відчуження за умови невжиття заходів забезпечення позову є постійним.

У даному випадку обставини, що зумовили застосування накладення арешту на спірне нерухоме майно не змінилися, адже такі заходи були вжиті судом з метою забезпечення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

04 грудня 2023 року Доманівський районний суд Миколаївської області своїм рішенням задовольнив позовні вимоги СФГ «СПУТНІК» до ОСОБА_1 та СФГ «ОТАВА» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 22 січня 2024 року у даній справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на судове рішення адвокатського об`єднання «Адвокатська фірма «Правозахисник», поданою в інтересах відповідача ОСОБА_1 .

З урахуванням того, що рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, питання про скасування заходів забезпечення позову є передчасним.

Також колегія суддів звертає увагу на відсутність доказів того, що забезпечення позову порушує права СФГ «ОТАВА» та перешкоджає йому у вчиненні господарської діяльності на орендованій земельній ділянці, щодо якої існує спір. Крім цього СФГ «ОТАВА» не оскаржувало ухвали суду про забезпечення позову та не зверталося до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Порушення фермерським господарством «ОТАВА» прав орендодавця ОСОБА_1 при розгляді заяви про скасування заходів забезпечення позову жодним доказом не доведено. Крім цього, апеляційний суд вважає, що у разі порушення орендарем прав орендодавця ОСОБА_1 , останній має право захистити свої права шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Також апеляційний суд вважає за необхідне врахувати, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, такими, що виключають завдання відповідачам будь-яких збитків та не порушують їхніх прав, натомість спроможні запобігти порушенню прав позивача у разі задоволення позовних вимог.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з того, що заявником не було надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову, натомість вжиті заходи забезпечення позову мають забезпечити можливість виконання рішення суду у разі задоволення позову, відтак характеризуються строковістю дії в часі, межі якої встановлюються або вимогами закону, або ж безпосередньо рішенням суду про застосування таких заходів, однак між сторонами у справі до цього часу наявний спір і потреба в застосуванні цих заходів не відпала, а обставини, що зумовлюють застосування цих заходів, не змінилися.

Інші доводи апеляційної скарги стосуються незгоди апелянта з забезпеченням позову, тому не свідчать про помилковість висновків суду щодо відсутності підстав для скасування забезпечення позову.

Крім того, законність ухвали про забезпечення позову переглядалося в апеляційному порядку та постановою Миколаївського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Доманівського районного суду Миколаївської області від 05 липня 2022 року про забезпечення позову залишено без змін.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, є такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що ухвала суду першої інстанції про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову постановлена з додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі, а тому апеляційний суд залишає її без змін, а апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Бєліка С.В. - без задоволення.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Бєліка Сергія Валерійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Доманівського районного суду Миколаївської області, постановлену 20 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня  прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання  повного судового рішення.

Головуючий                                        Н.О.Тищук

Судді:                                                Т.В.Крамаренко

       В.І.Темнікова                                                        

---------------------------------

Повну постанову складено 29 січня 2024 року