НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня  2010 року                справа № 2-97/10        м. Нововолинськ

              Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

 головуючого  судді                                     Галушки О.Г.            

за участю  секретаря                                   Дячук С.Л.

позивача                                ОСОБА_1

представника позивача                   ОСОБА_2

представників відповідача                  ОСОБА_3,

              розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Укрзахідвуглебуд» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві,

                                  встановив:

    02 листопада 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відкритого акціонерного товариства «Укрзахідвуглебуд» (далі ВАТ «Укрзахідвуглебуд») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві в розмірі 50000 ( п’ятдесят  тисяч) гривень.    

         Позовні вимоги обґрунтовує тим, що загальний стаж роботи в шкідливих підземних умовах становить більше 15 років.   Перед звільненням з роботи за станом здоров'я,  працював прохідником в «Шахтобудівельному управлінні №3 ВАТ «Укрзахідвуглебуд» в шкідливих підземних умовах.

Рішенням профпаталогічної ЛКК від 22.04.1999 р. внаслідок тривалої роботи в шкідливих підземних умовах йому було встановлено професійне захворювання: хронічна попереково-крижова радікулопатія з затяжним, різко вираженим больовим синдромом, парезом розгиначів правої ступні, кила диску.

Його робота в шахті була пов'язана з рядом шкідливих факторів. Згідно санітарно гігієнічної характеристики умов паці від 14.04.1999 р. та акта розслідування хронічного професійного захворювання робота прохідника відноситься до категорії важкої фізичної праці по 3-му класу, 2-й ступеню по шуму та вібрації.

Професійне захворювання виникло від фізичного навантаження при бурінні шпурів перфораторами, роботі відбійними молотками, електросвердлами, навантаженні-розвантаженні обладнання та породи вручну, навішуванні вентиляційних та водовідвідних труб. Неможливість механізувати ряд робіт по підняттю та переміщенню вантажів потребувала від позивача значних фізичних зусиль. Допоміжним фактором у виникненні профзахворювання були несприятливий мікроклімат на підземній дільниці, обумовлений гірничо-геологічними умовами шахти, а саме: висока вологість повітря, швидкість руху повітря (протяги). Застосування індивідуальних та колективних засобів захисту не давали повного захисту від дії шкідливих виробничих факторів.

Заключенням Нововолинської МСЕК від 07.05.1999 р.   йому було встановлено 60 % втрати професійної працездатності внаслідок профзахворювання та визнано інвалідом 3-ї групи.

    Вважає, що у зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві йому спричинено моральну шкоду, яку зобов’язаний відшкодувати заподіювач шкоди, яким являється ВАТ «Укрзахідвуглебуд». Позивач просить стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 50000 (п’ятдесят тисяч) гривень.    

         В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_2 позов підтримали з підстав наведених у ньому.

    Представник позивача ОСОБА_2 обґрунтовуючи позов пояснила, що заподіяна позивачу моральна шкода випливає з трудових правовідносин, а тому має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.

    Моральна шкода заподіяна ОСОБА_1 полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав як безпосередньо під час травмування так і ті, котрі він переносить і по теперішній час, втративши 60% професійної працездатності.

    Враховуючи характер та ступінь моральних страждань, заподіяних позивачу ОСОБА_1 трудовим каліцтвом, просить присудити до стягнення на користь останнього з  ВАТ «Укрзахідвуглебуд» на відшкодування моральної шкоди 50000 грн.

    Представник відповідача ОСОБА_3 позов визнав частково і пояснив, що відшкодування позивачу ОСОБА_1 повинен здійснювати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві згідно чинного Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

    Частково підприємство визнає свою вину у заподіянні моральної шкоди відповідачеві, розмір якої слід зменшити, виходячи із засад справедливості та розумності.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

    В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1  працював працював прохідником в «Шахтобудівельному управлінні № З ВАТ «Укрзахідвуглебуд» в шкідливих підземних умовах.

    Як вбачається з копії акту форми П-4 від 30.04.1999 року, складеного відповідачем з ОСОБА_1 п рофесійне захворювання виникло від фізичного навантаження при бурінні шпурів перфораторами, роботі відбійними молотками, електросвердлами, навантаженні-розвантаженні обладнання та породи вручну, навішуванні вентиляційних та водовідвідних труб.(а.с.5-6).  

    За висновком Нововолинської МСЕК від 07.05.1999 року ОСОБА_1. встановлено 60% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи внаслідок трудового каліцтва (а.с.9).

    Нормами Конституції України, а саме ст.ст.21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

    Відповідно до ч.2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

    Згідно зі ст.237-1 цього ж Кодексу передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    Отже, внаслідок тривалої роботи в шкідливих підземних умовах позивачу ОСОБА_1 було встановлено професійне захворювання хронічною попереково-крижовою радікулопатією з затяжним, різко вираженим больовим синдромом, парезом розгиначів правої ступні, кила диску.

    В результаті тривалої роботи в шкідливих підземних умовах  позивачеві заподіяно моральну шкоду, оскільки зазнав фізичного болю та страждань, які переносить і по теперішній час, так як періодично проходить лікування в медичних закладах, став інвалідом третьої групи. Все це вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

    Заподіяна ОСОБА_1 моральна шкода у зв’язку з шкідливими підземними умовами праці підлягає відшкодуванню відповідачем ВАТ «Укрзахідвуглебуд» з вини якого вона спричинена, і є не відшкодованою на час розгляду справи судом.

    Суд вважає за необхідне застосувати до даних правовідносин щодо відшкодування моральної шкоди норми трудового законодавства, тому що на момент встановлення позивачу втрати працездатності, зокрема станом 07 травня 1999 року Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», не був чинним.

    Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08 жовтня 2008 року № 20 –рп/2008 зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», яким були виключені статті Закону стосовно обов’язку відшкодування Фондом моральної шкоди, визнані конституційними, оскільки громадяни, які постраждали від нещасного випадку на виробництві чи внаслідок професійного захворювання, відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України, мають право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

    Згідно роз’яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

    Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача слід стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 13000 гривень.

    Також слід стягнути з відповідача на користь  ОСОБА_1 700 (сімсот) грн. понесеним ним витрат по оплаті за надання правової допомоги (а.с.21)

    Керуючись ст.88, ст.209, ст.212, ст.213, ст.214, ст.215 ЦПК України, на підставіст.23 ЦК України,  ст.153,  ст.173, ст.237-1 КЗпП України, ст.13, ст.14 Закону України "Про охорону праці", — суд,

вирішив:

    Позов задоволити частково.

    Стягнути з  відкритого акціонерного товариства "Укрзахідвуглебуд"  в користь ОСОБА_1  13 000 ( тринадцять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві та  700 (сімсот) грн. витрат понесених на оплату правової допомоги, всього 13 700 (тринадцять тисяч сімсот) гривень.

    Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Укрзахідвуглебуд»  в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору та 15 (п'ятнадцять) грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

    В решті заявлених позовних вимог відмовити.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

           Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                   О.Г.Галушка