ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "05" червня 2007 р.                                                           Справа № 13/274-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

                                                                                   

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Угрінчука Є.Р. представника за  дорученням  від 12.03.07р.,

від відповідача: Борейка А.М. - представника за довіреністю від 02.04.07р.,

від третьої особи: Михайлишеної Л.Л. - представника за довіреністю від 06.02.2007р.,

Буліменка Є.В.  - представника за довіреністю №1108 від 21.03.07р. (присутнього в судовому засіданні 29.05.2007р.)

 

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (м.Київ) в особі Вінницької філії, м.Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "29" листопада 2006 р. у справі № 13/274-06 (суддя Тісецький С.С.)

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Барський завод сухого знежиреного молока", ст. Бар Барського району Вінницької області  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Молоко", ст. Бар Барського району Вінницької області

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відкритого акціонерного  товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"           (м. Київ) в особі Вінницької філії, м. Вінниця

про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 24.09.2003р.В судовому засіданні 29.05.2007р. відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 05.06.2007р.  

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Вінницької області від 29.11.2006р. у справі №13/274-06 позов Відкритого акціонерного товариства "Барський завод сухого знежиреного молока" (ст.Бар Барського району Вінницької області), заявлений до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Поділля-Молоко" (ст.Бар Барського району Вінницької області), за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (м.Київ) в особі Вінницької філії (м.Вінниця), задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу майна від 24.09.2003р., укладений між Відкритим акціонерним товариством "Барський завод сухого знежиреного молока" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля-Молоко", та зобов'язано відповідача повернути позивачу майно, вказане у додатку до договору купівлі-продажу від 24.09.2003р.

Судові витрати, в тому числі  85,00 грн. витрат з державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладено на відповідача.

Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - відкрите акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької філії - звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила судове рішення скасувати та прийняти нове рішення у справі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, третя особа зазначила, що свій висновок про те, що спірна угода суперечить цілям діяльності позивача, в зв'язку з чим підлягає визнанню недійсною на підставі ст.ст.48,50 Цивільного кодексу Української РСР, господарський суд першої інстанції побудував на фактах, встановлених постановою суду апеляційної інстанції в іншій справі, й визнав, що на підставі                                          ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України ці факти не підлягають доказуванню у даному спорі, однак, встановлений апеляційним господарським судом в іншій справі факт реалізації майна за ціною, нижчою від ринкової вартості цього майна, не міг бути підставою для звільнення від доказування і не має ніякого відношення до даної справи, оскільки ціна (істотна умова договору) договору купівлі-продажу від 24.09.2003р. відрізняється від ціни продажу за договором від 23.09.2003р. і ототожнювати вказані договори не можна, так як відрізняються їх істотні умови: ціна договору та його предмет (кількісний склад).

В доповненнях до апеляційної скарги (а.с.15-16 т.2) третя особа додатково вказала, що суд безпідставно визнав спірний договір недійсним на підставі                           ст.50 Цивільного кодексу УРСР як такий, що суперечить цілям діяльності товариства, оскільки в розділі 2 "Мета та предмет діяльності Товариства" статуту ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока", затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол №7 від 07.03.2002р.) й діючого на час укладення договору від 24.09.2003р., вбачається, що серед видів статутної діяльності заводу передбачено здійснення операцій з нерухомістю та земельними ділянками, торгових операцій з товарами народного споживання, продукцією виробничо-технічного призначення, здійснення торговельної, товарообмінної діяльності, комерційної, комісійної та виїзної торгівлі, реалізація, надання в користування транспортних засобів, а тому, відчуження за спірним договором частини майнового комплексу було здійснене в межах видів діяльності, визначеної статутом товариства.

Третя особа також зазначає, що висновок суду про те, що внаслідок відчуження частини цілісного майнового комплексу позивач фактично втратив можливість здійснювати основний вид діяльності - виробництво молочної продукції, не можна брати до уваги, оскільки відчуження суб'єктом господарської діяльності цілісного майнового комплексу не обов'язково пов'язується з неможливістю здійснення основного виду діяльності та не позбавляє підприємства набути прав на аналогічний майновий комплекс з інших підстав, передбачених законодавством (придбання у власність, взяття в оренду, лізинг, тощо).

Крім того, третя особа звертає увагу на те, що правова позиція відносно того, що відчуження цілісного майнового комплексу (або його частини) не може вважатися діяльністю, що суперечить цілям діяльності продавця такого майна, та є формою реалізації права розпорядження майном з боку власника майна, знайшла своє відображення у відповідних постановах Вищого господарського суду України, зокрема, у постанові від 02.03.2006р. (справа №47/337-05) та у постанові від 29.06.2006р. (справа №12/89), копії яких долучено третьою особою до доповнень до апеляційної скарги (а.с.17-21 т.2).

Позивач проти апеляційної скарги заперечив, зазначивши, що доводи                      ВАТ "Укргазбанк" є безпідставними (заперечення позивача викладено письмово,               а.с.24-26  т.2) . Вважає оскаржене рішення таким, що прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин та матеріалів справи, правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Вінницької області від 29.11.2006р. залишити без змін, а подану відкритим акціонерним товариством "Укргазбанк" апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач в письмових поясненнях від 23.04.2007р. (а.с.49 т.2) також не погодився з апеляційною скаргою, стверджуючи, що при розгляді даного спору суд першої інстанції обґрунтовано виходив з встановлених судом обставин у справі  №5/279-05.

Представник ВАТ "Укргазбанк" в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з врахуванням поданих до неї доповнень. Просить рішення господарського суду Вінницької області від 29.11.2006р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока".

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає, що передбачені законом підстави для скасування судового рішення у даній справі, яке постановлене у відповідності до вимог матеріального та процесуального закону й з повним дослідженням доказів у справі, відсутні.

Представник відповідача підтримав позицію представника позивача.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі ВАТ "Укргазбанк", перевіривши матеріали справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права  при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

24.09.2003р. між відкритим акціонерним товариством "Барський завод сухого знежиреного молока" та товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля-Молоко" було укладено договір купівлі-продажу (а.с.12-13 т.1), за умовами якого ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" (за договором "продавець") продає, а ТОВ "Поділля-Молоко" (за договором "покупець") – купує майно, яке знаходиться в смт.Бар Вінницької області та зареєстроване по вул.Привокзальній за оцінкою, здійсненою відповідно до звіту про незалежну оцінку цілісного виробничо-технологічного комплексу- Барський завод сухого знежиреного молока, складеного станом на 01.09.2003р.

Вартість майна за договором складає 266804,00грн. (пункт 2.1 договору), а склад майна визначається в додатку до даного договору (пункт 1.1 договору).

Як передбачено пунктом 2.2 договору, право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі.

До Переліку майна, що стало предметом договору купівлі-продажу від 24.09.2003р., увійшло нерухоме майно, обладнання, інші товарно-матеріальні цінності (додаток до договору, а.с.15-21 т.1).

Акт приймання-передачі майна складено представниками сторін 30.09.2003р., підписано ними та скріплено печатками товариств (а.с.14 т.1).

Однак, 06.06.2006р. ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом до ТОВ "Поділля-Молоко" про визнання договору купівлі-продажу від 24.09.2003р. недійсним на підставі ст.ст.48,50,57 Цивільного кодексу Української РСР.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що, спірний договір з актом приймання-передачі майна від 30.09.2003р. та додатком до цього акту від імені позивача було підписано Желіховським В.Й. як головою правління,  який станом на 24.09.2003р. і в подальшому не був повноважним головою правління і не мав повноважень, передбачених статутом товариства.

Зокрема, як стверджує позивач:

- статутом ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока", затвердженим загальними зборами акціонерів 31.07.1997р. (із змінами та доповненнями від 09.04.1998р.), передбачено, що голова правління обирається строком на 5 років, а питання його повноважень, умов діяльності та матеріального забезпечення визначаються у контракті. В той же час, Желіховський В.Й. на час укладення спірного договору від 24.09.2003р. не був повноважним органом – головою правління                       ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока", оскільки контракт, що визначав його повноваження, з ним не укладався, термін його повноважень закінчився, а правління товариства не вирішувало питання про укладення спірного договору;

- статутом ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" в новій редакції, затвердженій протоколом загальних зборів акціонерів №7 від 02.03.2002р., повноваження голови правління також не могли визначатися, оскільки рішенням Барського районного суду Вінницької області від 22.04.2005р. загальні збори акціонерів, на яких був затверджений статут в новій редакції і голові правління було надано право розпоряджатися майном та коштами товариства, укладати договори, угоди, контракти на проведення операцій з нерухомим майном, землею, про передачу основних фондів в заставу на суму, що не перевищує розмір статутного фонду, тощо, визнано такими, що не відбулися, прийняті на них рішення визнано незаконними та скасовано державну реєстрацію змін до статуту;

- з 02.04.2001р. в Барському районному суді Вінницької області розглядалася справа за позовом "Укрплодмолторг" до Желіховського В.Й. про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока", а 17.04.2001р. згідно постанови прокурора Барського району по факту підробки печатки ТОВ "Укрплодмолторг" та використання підроблених документів була порушена кримінальна справа, в яких було встановлено факти незаконних дій Желіховського В.Й., й таким чином, на момент укладення договору купівлі-продажу від 24.09.2003р. Желіховський В.Й. достовірно знав,  а керівні органи ТОВ "Поділля-Молоко", через яких Желіховський В.Й. фактично здійснював управління ТОВ "Поділля-Молоко", повинні були знати про те, що він не мав права укладати спірний договір;

- Желіховським В.Й. було укладено й інші договори купівлі-продажу майна                ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" з ТОВ "Поділля-Молоко", що стали предметом судового розгляду в інших справах, й укладаючи ці договори, діючи через близьких осіб, Желіховський В.Й. переслідував мету незаконного переведення активів з ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" до ТОВ "Поділля-Молоко". При цьому, реалізація майна відбувалася за заниженою вартістю;

- при укладанні спірного договору неповноважний голова правління Желіховський В.Й. порушив спеціальну правоздатність юридичної особи, встановлену її статутом та законодавством, оскільки продаж майна, здійснений всього за 266804,00грн., тоді як дійсна вартість цього майна складала близько 1млн.грн., не сприяв такій статутній цілі товариства, як зростання прибутковості діяльності товариства.

Ухвалою від 13.09.2006р. (а.с.149-150 т.1) господарський суд Вінницької області залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача відкрите акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", посилаючись при цьому на те, що ТОВ "Поділля-Молоко" перебуває в кредитних відносинах з ВАТ АБ "Укргазбанк" і рішення у даній справі може вплинути на права і обов'язки банку щодо відповідача.

На вимогу суду ВАТ АБ "Укргазбанк" надав письмові пояснення (а.с.152 т.1), в яких зазначив, що твердження позивача про те, що керівні органи ТОВ "Поділля-Молоко" мали знати відсутність у голови правління ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" Желіховського В.Й. повноважень щодо укладення спірних угод, ґрунтуються на припущеннях і є недоведеними, оскільки ТОВ "Поділля-Молоко" не знало і не могло знати про це, не являючись учасником судового процесу у справі, що розглядалася в Барському районному суді Вінницької області. Стверджує, що на момент укладення спірного договору від 24.09.2003р. повноваження Желіховського В.Й. підтверджувалися статутними документами, які на той час були дійсні та не скасовані.  

Крім того, третя особа спростовує позовні вимоги і у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.180-182 т.1).

Судовою колегією враховується наступне.

За загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення, а отже, при визнанні її недійсною вона не породжує для сторін прав та обов'язків на майбутнє та вона не є підставою для виникнення, зміни чи припинення правовідносин. Таким чином, відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом згідно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.

Предметом розгляду даної справи є визнання недійсним договору, укладеного 24.09.2003р. Отже, до підстав визнання його недійсним слід застосовувати положення Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р.

Згідно ст.48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону.

Вищий арбітражний суд України в пункті 1 роз'яснення №02-5/111 від 12.03.1999р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" наголошував, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як свідчать матеріали даної справи, мало місце відчуження відкритим акціонерним товариством "Барський завод сухого знежиреного молока" майна на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Молоко" і за угодою від 23.09.2003р., яка стала предметом судового розгляду у справі №5/279-05 за позовом ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" до ТОВ "Поділля-Молоко" про визнання недійсними договору №1 від 05.08.2003р. зі змінами та доповненнями згідно угоди від 22.08.2003р. "Про внесення змін та доповнень до договору №1", договору №2 від 27.08.2003р. та договору купівлі-продажу майнового комплексу ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" з додатками №№1,2,3,4.

З тексту рішення господарського суду Вінницької області від 24.01.2006р. у справі №5/279-05 (а.с.101-106 т.1), яким в позові ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" було відмовлено, вбачається, що підстави визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.09.2003р. у справі №5/279-05 тотожні підставам заявлення позову у даному спорі, а саме:

-          підписання спірної угоди не уповноваженою особою - Желіховським В.Й. який на час підписання угод не був повноважним головою правління ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока", оскільки, всупереч положенням статуту                       ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" від 31.07.1997р. (із змінами та доповненнями від 09.04.1998р.), контракт, що визначав його повноваження, з ним не укладався, п'ятирічний термін його повноважень закінчився; правління товариства не вирішувало питання про укладення спірних угод, а спостережна рада не погоджувала відчуження майнового комплексу, який є нерухомим майном і вартість якого перевищувала  розмір 2000 мінімальних заробітних  плат;  а  загальні збори акціонерів ВАТ “Барський завод СЗМ”, на яких протоколом  №7  від 02.03.2002р. був затверджений статут в  новій редакції і голові правління було надано право розпоряджатися майном та коштами товариства, укладати договори, угоди, контракти на проведення операцій з нерухомим майном, землею, про передачу основних фондів в заставу на суму, що не перевищує розмір статутного фонду, тощо, рішенням Барського районного суду Вінницької області від 22.04.2005р. були визнані такими,  що не відбулися та визнано незаконними прийняті цими зборами  рішення й скасовано державну  реєстрацію змін до статуту товариства, зареєстрованими Барською райдержадміністрацією 15.03.2002р.;

-          здійснення головою правління ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" Желіховським В.Й. через  своїх  близьких родичів опосередкованого управління товариством "Поділля-Молоко" та укладення спірних угод з метою незаконного переведення активів з ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" на                     ТОВ "Поділля-Молоко" за заниженою вартістю, на невигідних для позивача умовах, що, в свою чергу, є підставою для визнання договору купівлі-продажу від 23.09.2003р. недійсним на підставі ст.ст.48,57 Цивільного кодексу УРСР, як укладеного внаслідок зловмисної угоди представників продавця та покупця;

- укладення договору купівлі-продажу майнового комплексу за договором від 23.09.2003р. всупереч цілям ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" - здійсненню виробничо-господарської діяльності по переробці молочної продукції, випуску та реалізації молочної продукції та отримання від цієї діяльності прибутку, оскільки відчуження цілісного майнового комплексу позбавило товариство можливості здійснювати його статутну діяльність та отримувати прибуток.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.11.2006р. у справі №5/279-05 (а.с.185-189 т.1) рішення господарського суду Вінницької області від 24.01.2006р. у  цій справі було скасоване в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 23.09.2003р. та прийнято нове рішення, відповідно до якого визнано недійсним договір купівлі-продажу майнового комплексу від 23.09.2003р., укладений між ВАТ “Барський завод сухого знежиреного молока” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Поділля-Молоко”.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відкрите акціонерне товариство "Укргазбанк".

Як було встановлено судом апеляційної інстанції у справі №5/279-05, позовна вимога про визнання спірної угоди недійсною з підстав підписання її неуповноваженою особою є недоведеною. Однак, підставою для визнання договору купівлі-продажу від 23.09.2003р. недійсним суд визнав те, що в результаті продажу виробничо-технологічного комплексу, позивач фактично втратив можливість здійснювати основний вид діяльності – виробництво молочної продукції та її реалізацію на ринку, а також отримувати прибуток. При цьому, апеляційний господарський суд керувався                         ч.1 ст.50 Цивільного кодексу Української РСР, згідно якої недійсною є угода, укладена юридичною особою в суперечності з встановленими цілями її діяльності.

06.02.2007р. Вищий господарський суд України за результатами перегляду справи №5/279-05 в зв'язку з поданням відкритим акціонерним товариством "Укргазбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля-Молоко" касаційних скарг на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07.11.2006р. прийняв постанову, якою оскаржену судову постанову залишив без змін, погодившись з позицією суду апеляційної інстанції, що відчуження цілісного майнового комплексу ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" за договором купівлі-продажу від 23.09.2003р. суперечить основним цілям діяльності товариства, оскільки позбавляє останнє основного засобу виробництва, необхідного для досягнення статутних цілей.

Однак, суд касаційної інстанції не погодився з мотивами обґрунтування прийнятої у справі постанови апеляційного господарського суду в частині відхилення підстави визнання спірного договору недійсним на підставі ст.63 Цивільного кодексу УРСР, а саме з підстав укладення договору особою без достатнього кола наявних в неї повноважень, вважаючи, що суд не в повній мірі дослідив наявність підстав для визнання договору купівлі-продажу від 23.09.2003р. недійсним в зв'язку з відсутністю у голови правління ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" Желіховського В.Й. повноважень щодо представництва інтересів товариства.

Проте, недоведення судом апеляційної інстанції цієї обставини Вищий господарський суд України не визнав істотним порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки воно не призвело до прийняття неправильного рішення.

Постанова Вищого господарського суду України від 06.02.2007р. залишена в силі (ухвала Верховного Суду України від 15.03.2007р., а.с.31-32 т.2).

Матеріалами справи стверджується, що цілісний майновий комплекс                        ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" був проданий позивачем за двома договорами: від 24.09.2003 року – що є предметом даного позову, та від 23.09.2003р.              А тому, дані угоди є пов’язаними.

Крім того, як зазначалося вище, підстави за якими позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 24.09.2003р. вже були предметом розгляду у справі №5/279-05 і судом в ході розгляду вказаної справи встановлено факт невідповідності угоди від 23.09.2003р. основним напрямкам діяльності позивача, в зв’язку із чим її визнано недійсною.

Водночас, предметом договору купівлі-продажу від 24.09.2003р. також є частина цілісного майнового комплексу ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока", що відображено в додатку до договору та не заперечується сторонами, що ототожнює вказану угоду із визнаною недійсною угодою від 23.09.2003р.

В договорі від 24.09.2003р. сторони погодили, що вартість майна складає 266804,00грн. Згідно ж довідки позивача №04 від 20.04.2007р. (а.с.47 т.2) балансова вартість майна, проданого за договором купівлі-продажу від 24.09.2003р. згідно даних бухгалтерського обліку станом на 24.09.2003р. становила 718740,00грн.

Враховуючи, що постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 07.11.2006р., якою встановлено факт невідповідності угоди від 23.09.2003р. основним напрямкам діяльності позивача саме з підстав продажу цілісного майнового комплексу, вступила в законну силу з моменту її оголошення, вказані обставини не потребують повторного доведення стосовно договору купівлі-продажу від 24.09.2003р.

Як встановлено ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Доводи ВАТ "Укргазбанк" про те, що господарський суд першої інстанції, поклавши в основу свого рішення встановлений апеляційним господарським судом в іншій справі факт реалізації майна за ціною, нижчою від ринкової вартості цього майна, безпідставно застосував норму ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна (істотна умова договору) договору купівлі-продажу від 24.09.2003р. відрізняється від ціни продажу за договором від 23.09.2003р. і ототожнювати вказані договори не можна, так як відрізняються їх істотні умови: ціна договору та його предмет (кількісний склад), не заслуговують на увагу, оскільки                    ч.2 ст.35 ГПК України преюдиціальними визнає юридичні факти, які встановлені рішенням господарського суду між тими ж сторонами по іншій справі. Тобто обов'язковою умовою дана норма встановлює тотожність суб'єктного складу спору і не встановлює обов'язковою умовою тотожність предмета та підстав позову, а також обставин, що входили у предмет доказування.

Сторонами у справі №5/279-05 були ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" як позивач та ТОВ "Поділля-Молоко" як відповідач.

Отже, факти, встановлені у справі №5/279-05, можна вважати преюдиціальними фактами.

До того ж, обставини у справі №2/279-05 і обставини, які досліджуються у даному спорі, пов'язуються з фактом продажу відкритим акціонерним товариством "Барський завод сухого знежиреного молока" майна лише в певному часовому проміжку.

Преюдиціальність фактів ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони й інші особи, які брали участь у справі, не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судом в рішенні у такій справі факти і правовідносини, а тому, доводи ВАТ "Укргазбанк" про те, що господарський суд Вінницької області, приймаючи рішення у даній справі, безпідставно визнав спірний договір недійсним на підставі            ст.50 Цивільного кодексу УРСР, не взявши до уваги, що в розділі 2 "Мета та предмет діяльності Товариства" статуту ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока", затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол №7 від 07.03.2002р.) й діючого на час укладення договору від 24.09.2003р. серед видів статутної діяльності заводу передбачено здійснення операцій з нерухомістю та земельними ділянками, торгових операцій з товарами народного споживання, продукцією виробничо-технічного призначення, здійснення торговельної, товарообмінної діяльності, комерційної, комісійної та виїзної торгівлі, реалізація, надання в користування транспортних засобів, а тому, відчуження за спірним договором частини майнового комплексу було здійснене в межах видів діяльності, визначеної статутом товариства, а також твердження третьої особи про те, що відчуження суб'єктом господарської діяльності цілісного майнового комплексу не обов'язково пов'язується з неможливістю здійснення основного виду діяльності та не позбавляє підприємства набути прав на аналогічний майновий комплекс з інших підстав, передбачених законодавством (придбання у власність, взяття в оренду, лізинг, тощо), до уваги не беруться.

Що стосується посилання позивача на ст.57 Цивільного кодексу Української РСР, як на підставу для визнання договору купівлі-продажу від 24.09.2003р. недійсним як такого, що укладений внаслідок зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, слід зазначити наступне.

Зловмисною угодою є умисна змова представника однієї сторони з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої укладено договір.

В пункті 13 роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.1999р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" роз'яснено, що у вирішенні спорів про визнання угод недійсними на підставі статті 57 Цивільного кодексу господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною і наявності їх безпосереднього зв'язку з  волевиявленням другої сторони щодо укладення угоди.

Проте, всупереч наведеному, а також правилам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, яка покладає на сторони обов'язок доказування і подання доказів в обґрунтування своїх вимог і заперечень, позивач належними доказами не довів, що голова правління ВАТ "Барський завод СЗМ" Желіховський В.Й. фактично здійснював управління ТОВ "Поділля-Молоко" через осіб, які знаходились з ним в родинних зв'язках, а договір купівлі-продажу від 24.09.2003р. укладено в результаті умисної змови представників сторін цього договору.

Щодо вимоги позивача про визнання договору купівлі-продажу від 24.09.2003р. недійсним в зв'язку з тим, що від імені ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" його укладено неуповноваженою особою, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.29 Цивільного кодексу Української РСР (чинного на момент укладення спірного договору) юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням). Порядок  призначення або обрання органів юридичної особи визначається їх статутом (положенням).

Стаття 23 Закону України "Про господарські товариства" визначає органи управління товариством та їх посадові особи.

Як передбачено ст.ст.41,47 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, а виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом.

Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту акціонерного товариства.

Судова колегія не приймає до уваги Статут ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока", затверджений рішенням загальних зборів акціонерів від 02.03.2002р., оскільки рішенням Барського районного суду Вінницької області від 22.04.2005р. у справі за позовом ТОВ "Укрпродмолторг" до Желіховського В.Й. про визнання загальних зборів акціонерів такими, що не відбулися, визнання недійсними рішень зборів акціонерів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів загальні збори акціонерів ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" від 02.03.2002р., протокол №7, визнано такими, що не відбулися, визнано незаконними прийняті цими зборами рішення та скасовано державну реєстрацію змін до статуту                            ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока", зареєстрованих Барською райдержадміністрацією 15.03.2002р. за №01 (а.с.22-23 т.1).

Статутом ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока", затвердженим загальними зборами акціонерів 21.07.1997р., із змінами та доповненням, внесеними 09.04.1998р. (а.с.24-49 т.1), передбачено, що виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління, яке обирається строком на 5 років й очолює його голова правління, який призначається загальними зборами й з яким голова спостережної ради укладає контракт, де визначаються повноваження, умови діяльності та матеріальне забезпечення голови правління (п.п.8.3.1, 8.3.3, 8.3.4, 8.4.1, 8.6.4 Статуту).

Докази на підтвердження того, що на момент укладення оспорюваного договору з Желіховським В.Й. укладався контракт, в матеріалах справи відсутні.

Житомирський апеляційний господарський суд в постанові від 07.11.2006р. у справі №5/279-05 дійшов висновку, що той факт, що з Желіховським В.Й. з 31.07.2002р. не укладався контракт, не може свідчити про те, що він не був повноважним головою правління, оскільки на посаду голови правління Желіховський В.Й. був обраний загальними зборами акціонерів 02.03.2002р. і виконував свої обов'язки відповідно до рішення цих зборів.

Крім того, повноваження голови правління визначені й в самому статуті (п.8.4), де, крім іншого, передбачено, що голова правління керує роботою правління, діє без довіреності від імені товариства, укладає угоди, розпоряджається всім майном товариства.

Проте, п.8.6.4 Статуту (а.с.48 т.1) передбачає погодження спостережною радою проведення операцій розпорядження нерухомим майном, балансова вартість якого перевищує суму, еквівалентну 2000 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної зарплати, діючої на момент операції.

В матеріалах справи відсутні докази погодження спостережною радою                         ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" продажу майна балансовою вартістю 718740,00грн. (довідка позивача №04 від 20.04.2007р., а.с.47 т.2), що перевищує суму 370000,00грн., еквівалентну 2000 мінімальним зарплатам (розмір мінімальної заробітної плати станом на 24.09.2003р., відповідно до Закону України від 26 грудня 2002р.            №372-IV "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік" становив 185 гривень на місяць.

Таким чином, перед укладенням договору купівлі-продажу від 24.09.2003р. спостережна рада ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" мала б прийняти відповідне рішення щодо відчуження майна.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що, укладаючи оспорюваний договір, Желіховський В.Й. вийшов за межі повноважень, наданих йому статутом, й це є підставою для визнання цього договору недійсним згідно                         ст.63 Цивільного кодексу УРСР.

Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР, по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою.

Аналогічну норму закріплено в ч.1 статті 216 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., яка підлягає застосуванню в даному випадку, оскільки позивач звернувся після набрання цим Кодексом чинності й наслідки визнання спірного договору недійсним мають визначатися у відповідності до норм вказаного Кодексу.

Зокрема, як передбачає ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний  правочин  не створює юридичних наслідків,  крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у  користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (з наступними змінами), визнаючи угоду недійсною, суд, якщо інше не передбачено законом, своїм рішенням зобов'язує кожну зі сторін повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі (у разі втрати, псування, значного зносу майна, істотної його зміни та ін.) - повернути його вартість у грошах.

Отже, при визнанні угоди недійсною кожна сторона зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, незалежно від того, чи заявлялась така вимога.

Тому відповідач зобов'язаний повернути це майно позивачу.

Оскільки товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля-Молоко" не надано доказів на підтвердження факту оплати майна, придбаного за спірним договором від 24.09.2003р., господарський суд першої інстанції правомірно не зобов"язав позивача повернути кошти за продане майно.

Судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оспорюваний договір був укладений з порушенням вимог чинного на час його укладення законодавства, а також прав та законних інтересів позивача, та цілком правомірно задовольнив позов, визнавши оспорений договір недійсним й зобов'язавши відповідача повернути все одержане за договором від 24.09.2003р. й додатком до нього майно.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 29.11.2006р. у справі №13/274-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (м.Київ) в особі Вінницької філії, м.Вінниця - без задоволення.

2. Матеріали справи №13/274-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

                                                                                             

 

Віддрук. 7 прим.

1- до справи

2,3 - позивачу за юридичною та поштовою адресами

4 - відповідачу

5 -  ВАТ "АБ"Укргазбанк" (м. Київ)

6 - Вінницькій філії "АБ"Укргазбанк"

7 - в наряд