ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"13" червня 2006 р. | Справа № 12/106-06-2778 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Журавльова О.О.,
суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Петрова О.С.
за участю представників сторін у судовому засіданні:
від позивача: не з’явився
від відповідачів: від Одеської залізниці –Слюсар М.М. за довіреністю від 15.09.2005р. №407; від ДП „Ровенькиантрацит” –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Ровенькиантрацит”
на рішення господарського суду Одеської області
від 20 квітня 2006 року
у справі №12/106-06-2778
за позовом Закритого акціонерного товариства „Енерговугілля” в особі Кіровоградської філії „Кіровоградпаливо”
до відповідачів: 1)Державного підприємства „Одеська залізниця”;
2)Державного підприємства „Ровенькиантрацит”
про стягнення 1492грн. 85коп., -
В С Т А Н О В И В:
ЗАТ „Енерговугілля” в особі Кіровогорадської філії „Кіровоградпаливо” звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до ДП Одеської залізниці та ДП „Ровенькиантрацит” про стягнення вартості нестачі вугілля в сумі 1492грн. 85коп.
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.04.2006р. у справі №12/106-06-2778 (суддя Юдова В.З.) позов ЗАТ „Енерговугілля” в особі Кіровогорадської філії „Кіровоградпаливо” задоволений.
З ДП Одеської залізниці та ДП „Ровенькиантрацит” на користь ЗАТ „Енерговугілля” в особі Кіровогорадської філії „Кіровоградпаливо” стягнуто з кожного по 746 грн. 42 коп. основного боргу, 51грн. державного мита, 59грн. за ІТЗ судового процесу.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що збитки від втрати вугілля покладаються в рівних долях на відповідачів, оскільки вантажовідправник в порушення вимог ст.32 Статуту залізниці України та Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу не вжив заходів по збереженню вантажу, а виявлені поглиблення вантажу над люками не виключають виїмку вугілля при транспортуванні, що свідчить про незбереження вантажу залізницею під час перевезення.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ДП „Ровенькиантрацит” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення , яким ДП „Ровенькиантрацит” повністю звільнити від відповідальності, з мотивів, викладених у апеляційній скарзі.
У відзиві на апеляційну скаргу від 05.06.2006р. за вх.№1416-Д1 позивач просить апеляційну скаргу ДП „Ровенькиантрацит” залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін.
Позивач і ДП „Ровенькиантрацит” про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, але у судове засідання не з’явились, а тому апеляційну скаргу розглянуто за їх відсутністю.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника від Одеської залізниці оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника від Одеської залізниці, апеляційним господарським судом встановлено:
Із матеріалів справи вбачається, що у вагоні відкритого типу №65880833 по залізничній накладній №52619468 від 13.12.2005р. вантажовідправником - ДП „Ровенькиантрацит” зі станції відправлення „Лобовські Копі” Донецької залізниці на адресу Осипівський склад „Кіровоградпаливо” було направлено у вологому стані вугілля марки Антрацит АМ в кількості 71т.
При цьому ДП „Ровенькиантрацит” здійснило завантаження своїми силами і засобами, про що зазначено у накладній. (а.с.14).
Під час перевезення вантажу 15.12.2005р. на станції Знаменка складений акт загальної форми №3332, відповідно до якого по прибуттю і огляду поїзда з оглядової вишки в вагоні №65880833 були виявлені поглиблення. Течі вантажу не має. Люки закриті щільно. Вагон зданий під охорону і відчеплений для зважування.
15.12.2005р. на станції Знамянка складено акт загальної форми №3339, в якому зазначено, вантаж у вагоні №65880833 завантажений нижче бортів, розмір завантаження відносно висоти бортів не вказано. Фактично вантаж завантажений нижче бортів 100мм.. На поверхні вантажу поглиблення ліворуч ходу поїзда над 4,5,6,7 люками довжиною 6000мм., шириною 100мм., глибиною 300мм., поглиблення над 1 та 2 люками довжиною 3000мм, глибиною 400мм. на всю ширину вагона. Течі вантажу не має. Захисне маркування відсутнє. Каток не застосовувався. Вагон зданий під охорону і відчеплений для зважування.
На підставі вищезазначених актів загальної форми був складений комерційний акт №041281*911/2 від 15.12.2005р. У комерційному акті (розділи Г, Д) встановлено, що по документам значиться вантаж завантажений нижче бортів, розмір завантаження відносно висоти бортів не вказано. Фактично вантаж завантажений нижче бортів 100мм.. На поверхні вантажу поглиблення ліворуч ходу поїзда над 4,5,6,7 люками довжиною 6000мм., шириною 100мм., глибиною 300мм., поглиблення над 1 та 2 люками довжиною 3000мм, глибиною 400мм. на всю ширину вагона. Течі вантажу не має. Люки закриті щільно. Захисне маркування відсутнє. Каток не застосовувався. Захисне маркування відсутнє. Вагон зданий під охорону і відчеплений для зважування. При зважуванні встановлено нестачу вантажу в кількості 4800кг.
Оскаржуваним судовим рішенням задоволений позов ЗАТ „Енерговугілля” в особі Кіровогорадської філії „Кіровоградпаливо”, з мотивів, наведених в описовій частині постанови.
Дійсно, згідно ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Але, як вище встановлено апеляційним господарським судом, вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника - ДП „Ровенькиантрацит”, без ознак втрати під час перевезення.
Більш того, згідно з повідомленням Начальника ЛВ на станції Знамянка ЛУ на Одеській залізниці УМВС України на транспорті вбачається, що за фактом нестачі вантажу в вагоні №65880833 в порушені кримінальної справи за п.2 ст.6 КПК України відмовлено за відсутністю складу злочину.
Таким чином матеріалами справи встановлено, що вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, без ознак втрати під час перевезення, а тому зафіксовані в комерційному акті поглиблення вантажу над люками не можуть доводити втрату або доступ до вантажу під час перевезення.
Оскільки вимогами пункту „а” ст.111 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця звільняється від відповідальності якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, то апеляційний господарський суд вважає, що підстави для стягнення з Одеської залізниці вартості нестачі вугілля відсутні.
Не можуть бути підставою для відповідальності залізниці доводи скаржника про те, що залізниця прийняла вантаж до перевезення без зауважень, оскільки вимогами ст.24 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Тобто, перевірка відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній є правом, а не обов’язком залізниці.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність вини залізниці у нестачі вантажу, а отже і відсутність підстав для стягнення з неї вартості нестачі вантажу.
Між тим, апеляційний господарський суд вважає, що відповідальність за недостачу вантажу повинен нести відправник –ДП „Ровенькиантрацит” з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини 3 статті 32 Статуту залізниць України, відправник зобов’язаний підготувати вантаж з урахування його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Як свідчить накладна на перевезення вантажу, вантажовідправник розмістив і закріпив вантаж згідно з параграфами 3.5. гл.І р.1, положеннями яких передбачено рівномірне навантаження вантажу.
Разом з тим, положеннями ч.3 п.5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001р., з подальшими змінами та доповненнями, встановлено, що при навантаженні вантажів у вагони відкритого типу поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої, а п.6 названих правил встановлено, що з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Між тим, як вище встановлено апеляційним господарським судом, захисне маркування на поверхні вантажу відсутнє, а також поверхня вантажу не розрівняна.
Встановлені обставини свідчать про те, що вантажовідправник допустив порушення ч.3 ст.32 Статуту залізниць України щодо підготовки ватажу з урахуванням його схоронності під час транспортування.
Крім цього, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції задовольняючи позов в повному обсязі не врахував положення п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Мінтрансу України від 21 листопада 2000р. за №644 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000р. за №862/5083, згідно з яким, для вантажів зданих до перевезення у вологому стані, норма недостачі становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах.
Як вище встановлено апеляційним господарським судом, вантаж перевозився у вологому стані. Тому, апеляційний господарський суд приймає до уваги наданий представником ДП „Одеська залізниця” у судовому засіданні розрахунок норми недостачі, згідно з яким, недостача вугілля з урахуванням природної втрати під час перевезення складає 3380кг., вартістю 1233грн. 70коп., а не 4800кг., вартістю 1492грн. 85коп. як вважає позивач у справі.
З урахуванням викладеного, висновки, викладені в оскаржуваному судовому рішенні щодо наявності вини залізниці не відповідають обставинам справи, а тому це рішення слід змінити і прийняти нове рішення, яким позов ЗАТ „Енерговугілля” в особі Кіровогорадської філії „Кіровоградпаливо” задовольнити частково, вартість нестачі вантажу стягнути з ДП „Ровенькиантрацит”, ДП „Одеська залізниця” від відповідальності звільнити.
На підставі ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на ДП „Ровенькиантрацит”.
Керуючись ст.ст.99,101-103,105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Державного підприємства „Ровенькиантрацит” залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Одеської області від 20 квітня 2006року у справі №12/106-06-2778 змінити, виклавши резолютивну частину судового рішення в наступній редакції:
„Позов Закритого акціонерного товариства „Енерговугілля” в особі Кіровоградської філії „Кіровоградпаливо” –задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Ровенькиантрацит” (94730, Луганська область, м.Ровеньки, вул.Комуністична,6, р/р 26008301230607 в Ровеньківському відділенні ПІБ, МФО 304502, код ОКПО 32320704) на користь Закритого акціонерного товариства „Енерговугілля” (83055, м.Донецьк, бульвар Пушкіна,30) в особі Кіровоградської філії „Кіровоградпаливо” ЗАТ „Енерговугілля” (25006, м.Кіровоград, вул.Володарського,60) п/р 26008219 в КФ АКБ „Легбанк”, МФО 323680, код 33135498 вартість нестачі вугілля в сумі 1233 (одна тисяча двісті тридцять три) 70 коп., державне мито в сумі 102 (сто дві) грн., витрати по сплаті ІТЗ судового процесу в сумі 97 (дев’яносто сім) грн. 52 коп.
Державне підприємство „Одеська залізниця” від відповідальності звільнити.
В іншій частині позову відмовити.”
3.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.
4.Визнати таким, що втратив чинність накази господарського суду Одеської області від 03.05.2006р. на виконання рішення №12/106-06-2778 від 20.04.2006р.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя | О.О. Журавльов |
Судді | В.М. Тофан |
М.В. Михайлов |