Постанова

Іменем України

19 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 310/4820/17

провадження № 61-8445св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), СімоненкоВ. М., Фаловської І. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - ОСОБА_6,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 жовтня 2017 року у складі судді Крамаренка А. І. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 07 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Бєлки В. Ю., Онищенко Е. А., Воробйової І. А.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

Позовна заява мотивована тим, що вона перебуває з ОСОБА_6 у шлюбі, у якому народились ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Сторони проживають окремо, діти проживають з матір'ю, ОСОБА_6 матеріальної допомоги не надає. Зазначала, що не працює, з 10 квітня 2017 року перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідач є працездатним, працює у Бердянському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Позивач просила стягнути з ОСОБА_6 на своє утримання 1/6 частину заробітку щомісяця до досягнення молодшою дитиною трирічного віку.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 жовтня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання в розмірі 400,00 грн щомісяця, починаючи з 01 серпня 2017 року і до досягнення дитиною ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 301,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з відповідача стягуються аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, він щомісяця сплачує за оренду квартири. За встановлення цих обставин суд дійшов висновку, що у справі є підстави для стягнення на користь позивача аліментів на її утримання у твердій грошовій сумі до досягнення дитиною трьох років.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 07 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що питання стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку відповідно до статей 80, 84 Сімейного кодексу України (далі - СК України) залежно від матеріального становища чоловіка допускає як вибір одного із способів визначення розміру аліментів, так і їх об'єднання (у частці від заробітку (доходу) та/або у твердій грошовій формі).

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до суду касаційної інстанції, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 жовтня 2017 року і ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 07 грудня 2017 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що вона просила стягнути аліменти у частці від заробітку (доходу) відповідача, вимог не змінювала, тому суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, присуджуючи стягнення аліментів з відповідача у твердій грошовій формі. Уважає, що з урахуванням фінансової спроможності відповідача суд мав визначити розмір аліментів на її користь у частці від заробітку ОСОБА_6 На думку ОСОБА_4, призначення аліментів у твердій формі може мати місце, лише, коли платник аліментів має нерегулярний заробіток.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_4 знаходиться у відпустці для догляду за дитиною, з ОСОБА_6 проживають окремо.

Спір, який виник у справі, стосується стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення дитиною трирічного віку.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу (частина шоста статті 84 СК України).

Відповідно до частини першої статті 80 СК Украйни аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Із висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки стаття 84 СК України обумовлює право дружини на утримання, а не вид стягнення, тому стягнення у грошовій сумі, а не у частці від заробітку (доходу), як просила позивач, є необґрунтованим.

Суди встановили, що з ОСОБА_6 на підставі судового наказу щомісяця стягуються аліменти на утримання дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оскільки суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ОСОБА_6 є працездатною особою та має змогу сплачувати аліменти, проте неправильно застосували норму матеріального права, Верховний Суд вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною трирічного віку.

Зазначений розмір на утримання дружини та раніше присуджені аліменти на дітей не перевищують 50 % заробітку (доходу) відповідача.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За викладених обставин касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 жовтня 2017 року та ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 07 грудня 2017 року - скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 07 грудня 2017 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 01 серпня 2017 року до досягнення ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 301,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір за подання до суду позову у розмірі 640,00 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 1 280,00 грн, а разом - 1 920,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька

Судді:С. Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко

І. М. Фаловська

С. П. Штелик