Справа № 2-678

                                            2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2010 року.  Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

у складі:  головуючого судді:     Філатова К.Б.,

при секретарі:             Кононенко В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства „БРВ Київ”, третя особа – ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки до Закритого акціонерного товариства „БРВ Київ”, де третю особою є ОСОБА_3 У підтвердження своїх вимог суду пояснив, що 29 січня 2009 року третя особа – ОСОБА_3, керуючі автомобілем, який належить відповідачеві  здійснив наїзд на його, позивача, мати, внаслідок чого мати померла. ОСОБА_3 керував автомобілем в зв’язку з трудовими відносинами з відповідачем, у якого він працював водієм. Смертю матері йому, позивачеві, спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 70000 гривень.

Відповідач позов не визнав, пояснивши, що відразу після події позивач отримав 5000 гривень від третьої особи – ОСОБА_3, який в зв’язку з трудовими відносинами керував належним відповідачеві автомобілем та здійснив наїзд на потерпілу. Крім того у відповідача була застрахована відповідальність, тому страхова компанія сплатила позивачеві 6660 гривень.

Третя особа по справі ОСОБА_3 суду пояснив, що він дійсно скоїв ДТП, внаслідок якої загинула мати позивача. Він відразу сплатив позивачеві 5000 гривень і позивач в суді відмовився від позову до нього. Вважає, що його діями спричинено моральну шкоду позивачеві, але вважає, що заявлені позивачем вимоги занадто високі.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що  29 січня 2009 року приблизно о 12.00 годині ОСОБА_3 керував належним ЗАТ «БРВ Київ» автомобілем НОМЕР_1 и рухався по вул. Кривбасівській. В кабіні автомобіля знаходилося двоє пасажирів. Потім ОСОБА_3 біля дома № 82 по вул. Кривбасівській зупинив автомобіль, маючи намір продовжити рух заднім ходом. Перед початком руху ОСОБА_3 через ліве дзеркало заднього огляду побачив, позаду зліва від автомобіля стоїть жінка похилого віку, але, легковажно вважаючи, що вона залишиться стояти на місці, почав рух заднім ходом, рухаючись з боку вул. Толстого в напрямку вул. Харитонова.

В цей час ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 вийшла на проїжджу частину дороги. Водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем, проявив неуважність к дорожній ситуації та її змінам, був неуважним, не прийняв мір к забезпеченню безпечності руху и скоїв наїзд на ОСОБА_4, внаслідок якого остання загинула. Одним із пунктів ПДР, який порушив ОСОБА_5 є п. 1.7, згідно з яким водії зобов’язані бути особливо уважними к таким категоріям учасників дорожнього руху, як люди похилого віку.

Вказані обставини доведені вироком суду (а.с. 4-5) і в силу ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Із пояснень в судовому засіданні позивача вбачається, що його майже вісімдесятирічна мати жила одна, окремо від нього.  

Відповідно до статті 172 Сімейного Кодексу України повнолітні дочка, син зобов’язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.

Та обставина, що особа похилого віку сама вийшла на дорогу свідчить про те, що позивач не в повній мірі проявляв турботу про мати, а тому морально несе частку відповідальності за те, що сталося.

Із страхового поліса вбачається, що відповідальність відповідача по справі була застрахована. У разі заподіяння шкоди життю і здоров’я ліміт відповідальності склав 51000 гривень (а.с. 19).

Страхова компанія відшкодувала позивачеві 6660 гривень (а.с. 18).

Згідно розписки позивач отримав от ОСОБА_3 5000 гривень (а.с. 17).

Разом вказані витрати значно перевищують розмір матеріальної шкоди, яку заявляв позивач при розгляді кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 (справа № 10238/09 а.с. 138-141). В наданій при розгляді кримінальної справи позовній заяві, яка була надана 5 березня 2009 року, позивач просив стягнути моральну шкоду в розмірі 50000 гривень. Чому моральні страждання через кілька місяців зросли і позивач просить стягнути вже 70000 гривень, позивач в судовому засіданні пояснити не зміг.

При таких обставинах суд вважає позовні вимоги недоведеними.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 131, 179, 209, 212, 214 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1168, 1172, 1187 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_2 в позові відмовити.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку надання заяви про апеляційне оскарження, а саме, якщо заява про апеляційне оскарження не буде подана до районного суду на протязі 10 днів з дня проголошення рішення. Якщо буде надано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде надана на протязі двадцяти днів з дня надання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку. В випадку подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не відмінено, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста ОСОБА_1.

Суддя:                                     К.Б. Філатов