Справа № 2-2488 2008 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2008 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді - Ванівського О.М.
при секретарі - Грицко P.P., Скрипка О.Р. з участю позивача ОСОБА_1
адвоката - ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Перша Львівська Державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, треті особи Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Перша Львівська Державна нотаріальна контора про визнання права власності на 1/3 частину квартири № 7а в буд. № 27 по вул. Куліша в м. Львові.
В обгрунтування заявленого позову покликається на те, що на підставі договору купівлі-продажу квартири № 7-а в будинку № 27 на вулиці Куліша в м. Львові, що посвідчений державним нотаріусом першої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 08 вересня 2005 року, така куплена його матір’ю ОСОБА_3 - відповідачем по справі і вона є одноосібним власником цього житла. У квартирі він є зареєстрований з 20.01.2006 року, як член сім’ї власника. До придбання спірної квартири, йому і відповідачу належала на умовах спільної сумісної власності квартира № 12, в будинку № 187 по вул. . Городоцькій в м. Львові. Таку вони продали 08 квітня 2005 року з метою придбання іншого житла. Продаж було вчинено за 28500 дол. США, що стверджується договором купівлі-продажу квартири від 08.04.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Ці кошти були відкладені та знаходилися у відповідачки, оскільки були призначені для придбання нами спільно іншого житла. У вересні 2005 року вони з матір’ю купили квартиру Ы’7-а в будинку № 27 на вулиці Куліша в м. Львові. Вартість придбаного житла становила 36000 дол. США. На купівлю спірної квартири були витрачені кошти, отримані за попередню квартиру по вул. Городоцькій, 187 решта суми була внесена відповідачкою. В договорі купівлі-продажу квартири покупцем значиться лише його мати, ОСОБА_3 Протягом тривалого періоду часу між ними не виникало жодних непорозумінь з приводу володіння та користування спірним житлом. Однак на даний час відповідач заперечила щодо його прав на спірну квартиру, а саме щодо спільного володіння, користування і розпорядження частиною власності. Враховуючи те, що за спірне житло було внесено всі кошти, отримані за продане попереднє житло, яким вони володіли в рівних частинах, то з врахуванням вартості придбаного житла його частка в такому становить 1/3 частину.
Позивач та його адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали. Позивач дав пояснення, аналогічні мотивам позовної заяви. Просить позов задоволити.
Відповідач та її адвокат ОСОБА_4 позов заперечили. Відповідач пояснила, що спірна квартира по вул. Куліша в м. Львові була куплена виключно за її кошти, зокрема за гроші вилучені від продажу квартири по вул. .Городоцькій, 187 та по вул. Зарицьких, 2 в м. Львові. Квартиру АДРЕСА_1 було продано за 28500 дол.США, решта грошей було докладено від продажу квартири по вул. Зарицких, яка їй дісталась у спадок, і було куплено квартиру по вул. Куліша, 27. Гроші від продажу квартири по вул. Городоцькій були покладені на її рахунок в відділенні „Ощадбанку". Після цього ці гроші були зняті і покладені на депозитні рахунки у „Прокредитбанку" та „Трансбанку". Гроші від продажу квартири по вул. .Городоцькій, 187 де був співвласником позивач, були потрачені на його особисті потреби, зокрема на купівлю гаража для позивача, домашнього кінотеатру, одяг та інші речі.
Представник третьої особи - ЛОДКБТІ та ЕО в судове засідання не з’явився, не повідомивши про причину неявки, справу вирішено у його відсутності на підставі наявних у ній даних та доказів.
Представник Першої Львівської держаної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився надавши відповідну заяву про розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу квартири № 7-а в будинку № 27 на вулиці Куліша в м. Львові, що посвідчений державним нотаріусом першої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 08 вересня 2005 року, така куплена ОСОБА_3 за 176400 грн., що еквівалентне 36000 доларів США по курсу НБУ станом на 08.09.2005р.(а.с. 9)
Як вбачається із Довідки з місця проживання про склад сім’ї і прописки, у квартирі № 7а по вул. Куліша, 27, зареєстровано двоє осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 11).
Власником квартири № 7 а по вул. Куліша, 27 є ОСОБА_3, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.11.2005р.(а.с. 75)
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належала на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_2. Таку позивач і відповідач продали 08 квітня 2005 року з метою придбання іншого житла. Продаж було вчинено за 28500 дол. США, що стверджується договором купівлі-продажу квартири від 08.04.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (а.с 10). Кошти від продажу квартири були внесені в квітні 2005р. у філію Львівського міського відділення Ощадбанку № 6319, що підтверджується відповідною довідкою № 5476(а.с. 47)
21 квітня 2005р. між ЗАТ „Прокредитбанк" та ОСОБА_3 було укладено депозитний договір за яким ОСОБА_3 (вкладник) вклала в банк 15000 дол.США з 21.04.2005р. до 29.06.2005р.(а.с. 22-24) Цього ж дня було укладено Договір № 1399 між ЗРФАКВ „Транс банк" в м. Львові та ОСОБА_3 за яким ОСОБА_3 вклала в банк 12000 дол. США(а.с. 32)
26 липня 2005р. між ЗАТ „Прокредитбанк" та ОСОБА_3 було укладено депозитний договір за яким ОСОБА_3 (вкладник) вклала в банк 15168 дол.США з 26.07.2005р. до 29.08.2005р.(а.с. 27-29) Ці гроші були зняті відповідачем 1 вересня 2005р. Аналогічний договір на суму 12146 дол.США був укладений між ОСОБА_3 та АКБ „Транс банк". Ці гроші були зняті відповідачем 31 серпня 2005р.(а.с. 35-37).
Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні сторони.
Згідно ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до роз’яснень даних в Постанові Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995р. № 20 „Про судову практику у справа х за позовами про захист права приватної власності" розглядаючи позови пов’язані із спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що спільною сумісною власністю є квартира передана при приватизації з державного житлового фонду за письмовою згодою членів сім’ї наймача у їх спільну сумісну власність.
Таким правом скористався позивач і відповідач при приватизації квартири по вул. Городоцькій, 187.
Посилання відповідача на те, що гроші від продажу квартири по вул. Городоцькій, 187 були витрачені позивачем на власні потреби, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки як вбачається із пояснень сторін та письмових доказів, які містяться в матеріалах справи такі були покладені на рахунок відповідача і такі були зняті безпосередньо перед купівлею спірної квартири № 7а по вул. Куліша, 27 в м. Львові.
Також не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні посилання відповідача на те, що за частину коштів від продажу квартири по вул. Городоцькій, 187 був куплений гараж для позивача, оскільки як вбачається із копії договору купівлі-продажу гаража від 18 листопада 2004р.(а.с. 57) такий був куплений до продажу квартири по вул. Городоцькій, 187 і купівлі квартири № 7а по вул. Куліша, 27 в м. Львові.
Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб(співвласників), належить їм на праві спільної власності. Майно може належати їм на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Частина 2 статті 357 ЦК України передбачає, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного із співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задоволити, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири № 7а в будинку, 27 по вул. Куліша в м. Львові.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 60, 88, 212, 215 ЦПК України,
ст. ст. 15, 16, 316, 328, 355, ч.2 ст. 357, 386, 392 ЦК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 Юрієвичем право власності на 1/3 частину квартири № 7а в будинку № 27 на вул. Куліша в м. Львові
Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом 10-ти днів з дня складання рішення у повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.