Справа № 2- 598/2008

Заочне рішення

іменем України

22 грудня 2008 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої- судді ОСОБА_1, при секретаріПетрусенко Т.В., з участю:

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовом комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

УСТАНОВИВ:

16 жовтня 2008 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 7503, 60 гривень, витрати по оплаті судового збору в сумі 75, 03 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень.

Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що відповідачка добровільно не сплачує вартість житлово-комунальних послуг, в зв’язку з чим виникла заборгованість на суму 7503, 60 гривень.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги і просила стягнути з відповідачки борг за житлово-комунальні послуги в розмірі 7503, 60 грн. судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 75, 03 грн., судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень, також витрати, пов’язані з наданням оголошення в газетах "Урядовий кур’єр" - 300 гривень та "Київська правда" -150 гривень про виклик відповідачки в судове засідання.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надала. Тому за згодою представника позивача суд ухвалив заочне рішення відповідно до ст. ст. 224-226 ЦПК України на підставі наявних доказів у справі.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за анлогією породжують цивільні права та обов’язки.

Судом встановлено, що згідно договору дарування, посвідченого 23 грудня 1998 року державним нотаріусом Славутицької державної нотаріальної контори Київської області за реєстровим № 21/36 від 25.12.1998 року, ОСОБА_3 належить на праві власності жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Між позивачем і відповідачкою не укладалися договори про забезпечення житлово-комунальними послугами, але відповідно до ст. ст. 66-68 ЖК України та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 року відповідачка зобов’язана була вносити плату за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 13 Закону Ураїни „Про житлово-комунальні послуги" від 24" червня 2004 року залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо-та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів, тощо) та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ( прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинковаої території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів, тощо).

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" залежно від порядку затвердження цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги вони поділяються на 3 групи:

перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які

затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади;

друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які

затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;

третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які

визначаються виключно договором.

Спірні відносини між позивачем та відповідачкою не відносяться до тих, які здійснюються виключно на договірних засадах, оскільки тарифи на ці послуги за порядком затвердження відносяться до другої групи і затверджені виконавчим комітетом Славутицької міської ради як органом місцевого самоврядування, а функції єдиного їх замовника, розрахункового центру, власника, балансоутримувача та управителя об"єктів житлового фонду у м. Славутичі виконує КП „ЖКЦ", позивач у справі.

Відповідно до рішення Славутицької міської ради Київської області № 169-17 -IV від 28.02.2003 року „Про створення комунального підприємства „Житлово-комунальний центр", рішень виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області від 14.04.2004 року № 234, від 12.01.2007 року № 6 на КП „ЖКЦ", - позивача у справі, покладено функції єдиного замовника житлово-комунальних послуг у житловому фонді міста та єдиного розрахункового центру.

Довідкою КП „ЖКЦ" № 4073 від 7 жовтня 2008 року підтверджено, що відповідачка зареєстрована у вищевказаній квартирі з 20.11.1996 року.

Згідно п.5 ч. 3 ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Відповідачка до подання позову не в повному обсязі вносила плату за спожиті житлово-комунальні послуги. Сума основного боргу станом на 1 жовтня 2008 року становить 7503, 60 гривні, що підтверджується копією особового рахунку.

За таких обставин відповідачка зобов’язана сплатити заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 7503, 60 гривні.

Стягненню з відповідачки підлягають на користь позивача також судові витрати по оплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також витрати, пов’язані з наданням оголошення в газетах "Урядовий кур’єр" та "Київська правда" про виклик її в судове засідання відповідно до ст. 88 ЦПК України. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209, 213-215, 224-226 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального підприємства „Житлово-комунальний центр" 7503 гривні 60 копійок заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, 75 гривень 03 копійки судових витрат по сплаті судового збору, 30 гривень по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 450 гривень витрат за надання оголошення в газетах про виклик її в судове засідання, всього на загальну суму 8058 гривень 63 копійки.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заява про апеляційне оскарження цього рішення може бути подана до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Славутицький міський суд.