Справа № 2-75/2010

                                          РІШЕННЯ

                                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  21 січня 2010 року                                         Верхньодніпровський районний суд

                                                                                    Дніпропетровської області

В складі: головуючого: - судді Петрюк Т.М.

                При секретарі – Рудовій Л.В.

    розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визання пункту договору недійсним ,-

                                                   ВТСАНОВИВ:

    До суду звернувся позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до відповідача ОСОБА_2, посилаючись на слідуюче: відповідно до укладеного договору № DZV0GK00770046 від 27.04.2007 року відповідач ОСОБА_1, 27.04.2007 року отримала кредит у розмірі 75548.00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0.14.4% на рік за суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.04.2022 року.

    Відповідно до  умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку – щомісяця в період оплати позичальник повинен надавати грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом та відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

   У порушення зазначених норм закону та договору відповідач зобов”язання належним чином не виконав.

   У зв”язку з зазначеними  порушеннями зобов»язань за кредитним договором відповідач станом на 13.04.2009 року має заборгованість 63812 грн.. 62 коп., яка складається з наступного:

 -    62035.72 грн., - заборгованість за кредитом;

•   1771.09 грн.– заборгованість по процентам за користування кредитом;

•   5.81 грн., – пеня за несвоєчасне виконання зобов”язань за договором.

      В забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором ПриватБанк і відповідач 27.04.2007 року уклали договір іпотеки № DZV0GK00770046. Згідно з договором іпотеки відповідач надавав в іпотеку нерухоме майно, а саме будинок: загальною площею 47.3 кв.м., який розташований за адресою: Дніпроптеровська обл., м. Верхньодніпровськ вул. Косенко, 132. Майно належить відповідачеві на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2007 року посвідченого Верхньодніпровською державною нотаріальною конторою за реєстровім № 1601

  Суму заборгованості за кредитним договором відповідач не сплачує в добровільному порядку, що й стало причиною звернення до суду.

    Відповідач ОСОБА_1, звернулась з зустрічною позовною заявою до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання пункту договору недійсним посилаючись на слудуюче:  27.04.2007 року між нею та  ПАТ КБ “Приватбанк” був укладений кредитний договір № DZV0GK00770046  відповідно до умов якого Банк надавав їй як позичальникові кредит в сумі 75548.00 грн., строком до 26.04.2022 року зі сплатою 14.04 % річних

    п. 2.3.1.  даного кредитного договору встановлено, що Банк має право: збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом при зміні кон”юктури ринку грошових ресурсів України. При цьому Банк, за 20 днів до  вступу в силу зміненої відсоткової ставки, направляє позичальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки, що містить Графік погашення кредиту, відсотків і винагороди( Додаток 1 до договорів про видачу траншів) розрахований з урахуванням нової відсоткової ставки.

     Вважає, що така норма Договору фактично направлена на встановлення можливості банку змінювати  проценти по кредиту в одностороньому порядку – так як за умовами договору, якщо позичальник не погоджується із запропонованими умовами, він до вказаної в повідомлені дати має повернути банкові, включаючи відсотки, комісії та штрафні санкції. Оскільки це є неможливом, позичальник не має іншого вибору, ніж погоджуватись із внесенням змін до договору.

     У жовтні 2008 року нею був отриманий лист  з КБ “Приватбанк”. В якому зазначалось, що з 26.10.2008 року відсоткова ставка за кредитом збільшується до 16.08 % річних, і у разі незгоди з указаною відсотковою ставкою вона повинна повернути кредит та відсотки у повному обсязі.

         22.01.2009 року вона знову отримала лист з КБ “ПриватБанк” в якому зазначалось, що з 01.02.2009 року відсоткова ставка за кредитом збільшується до 27.25 % річних і у рзі незгоди з указаною відсотковою ставкою вона повинна сплатити кредит та відсотки в повному обсязі.

        Вона не погоджується  із збільшенням відсоткових ставок  та продовжує сплачувати кредит згідно з графіком погашення кредиту за основним договором так як вважає, що умова Договору, яка надає кредиторові право вимагати повернення всієї суми в разі відмови позичальника до внесення змін до договору, фактично позбавляє позичальника можливості відмовитись від внесення змін до договору, призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов”язків сторін на шкоду позичальнику, суперечить принципам добросовістності та справедливості.

    В  судовому засіданні представник позивача позовні вимоги  за первісним позовом підтримав в повному об”ємі, просить звернути стягнення на будинок та земельну ділянку загальною площею   637 кв.м., який розташований за даресою: Дніпропетровська обл., м. Верхньодніпровськ вул. Косенко, 132, що належить відповідачеві ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ “ПриватБанк” з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем та висилити відповідача з будинку зі зняттям його з реєстрації у відділі у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи. Проти задоволення  позовних вимог за зустрічною позовною заявою заперечував посилаючись на те, що наказ про збільшення відсоткової ставки за кредитом виданий 05.01.2009 року тобто до того часу коли  Законом  було внесене доповнення до Цивільного кодексу України, а саме доповнено ст. 1056-1 якою встановлюється, що розмір процентів не може бути збільшений банком в одностороньому порядку, так як дана норма набрала чинності лише з 09.01.2009 року

    Відповідач ОСОБА_1, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог за первісним позовом заперечувала посилаючись на те, що при укладені кредитного договору банком був розроблений графік погашення заборгованості, яким визначалось коли та в якій сумі вона повинна  погашати кредит.  Відповідно до даних сум нею і здійснювалось погашення кредиту, вона сплачувала навіть більшу суму так як коли перший раз банк збільшив відсотки за кредитним договором у неї заборгованості не було. Коли другий раз   банк підвищив проценти, в неї виникла заборгованості і то лише по збільшеним процентам. Вважає, що банк, збільшуючи  проценти повинен був укласти з нею додакову угоду, в якій би зазначалась сума  платежу за збільшеним відсотким, але банк в порушення чинного законодавства лише направив їй лист з повідомленням про збільшення проценту не зазначаючи  в якій сумі вона повинанн сплачувати кредит. Протягом тривалого часу вона не може добитьсь від банку в якій сумі їй  потрібно сплачувати кредит.  Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою підтримакла так як вважає, що підвищення  банком в одностороньому порядку  процента за кредитним договором порушує її права як споживача, так  як це не дає їй можливості вибору своєї поведінки. Крім того  законодавством заборонено банкам збільшувати проценти в одностороньому порядку, тому даний  пункт договору  просить визнати недійсним.                                                                                                                  

    Вислухавши осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги за первісним та зустрічним позовом не підлягають задоволенню за такими підставами.  

   Відповідно до укладеного договору № DZV0GK00770046 від 27.04.2007 року відповідач ОСОБА_1, 27.04.2007 року отримала кредит у розмірі 75548.00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0.14.4% на рік за суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.04.2022 року.

    Відповідно до  умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку – щомісяця  в період оплати, позичальник повинен надавати грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом та відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов

  Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичайно ставляться.

        Відповідно до ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов”язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

        Як встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 починаючи з часу  першого платежу  за кредитним договором і до  моменту виникнення заборгованості та до часу розгляду справи вносила платежі на погашення отриманого нею кредиту за кредитним договором.

      У жовтні 2008 року відповідач ОСОБА_1  отримала лист  з КБ “Приватбанк”. В якому зазаначалось, що з 26.10.2008 року відсоткова ставка за кредитом збільшується до 16.08 % річних, і у разі незгоди з указаною відсотковою ставкою вона повинна повернути кредит та відсотки у повному обсязі.

     Суд вважає, що відповідач погодилась із даним збільшенням відсотків, так як згідно наданих нею чеків  на внесення платежів за кредитним договором вона до жовтня 2009 року включно вносила платіж в сумі 1001 грн., а з листопада 2009 року почала вносити платіж в сумі 1100 грн., тобто в більшому розмірі.  І в зв”язку з першим підвищенням  відсотку за кредитним договором заборгованості по оплаті кредиту в неї не було.

     22.01.2009 року  відповідач ОСОБА_1 знову отримала лист з КБ “ПриватБанк” в якому зазначалось, що з 01.02.2009 року відсоткова ставка за кредитом збільшується до 27.25 % річних і у разі незгоди з указаною відсотковою ставкою вона повинна сплатити кредит та відсотки в повному обсязі.

      Згідно наданих суду копій квитанцій про оплату  відповідач ОСОБА_1, продовжувала  вносити плтежів розмірі 1100 грн. з чого суд робить висновок, що з даним збільшенням відсотків за кредитним договором вона не погодилась.

            Таким чином суд вважає, що на час звернення  позивача до суду у відповідача ОСОБА_1. виникла заборгованість лише в зв”язку з тим, що вона не в повному розмірі оплачувала  збільшений відсоток за кредитним догоовором та пеню. Тому  відповідно до поданого розрахунку заборгованості суд вважає, що дана заборгованістьу неї становила лише:

- 1771.09 грн.– заборгованість по процентам за користування кредитом;

•   5.81 грн., – пеня за несвоєчасне виконання зобов”язань за договором.

Суд вважає, що у позивача  відсутнє право  вимагати дострококо повернення всієї суми кредиту відповідно до п. 2 ст. 1050 ЦК України, так як жданою нотмою передбачено, що якщо договором встановлений обов”язок позичальника повернути позику частинами ( з ростроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повренення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

   Проте на час звернення з позовом до суду відповідач   не прострочувала повернення чергової частини  платежу за кредитом, вона щомісячно продовжувала вносити дані платежі. А заборгованість у неї виникла лише в зв”язку зі сплатою відсотків у меншому розмірі.

     Суд вважає заслуговоючими на увагу пояснення відповідача про те, що банк, в одностороньому порядку збілюшуючи відсотки за кредитним договором не повідомив відповідачку про  розмір нового платежу, який вона повинна була б вносити в зв”язку зі збільшенням відсотку. Так як п. 2.3.1.  даного кредитного договору встановлено, що Банк має право: збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом при зміні кон”юктури ринку грошових ресурсів України. При цьому Банк, за 20 днів до  вступу в силу зміненої відсоткової ставки, направляє позичальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки, що містить Графік погашення кредиту, відсотків і винагороди( Додаток 1 до договорів про видачу траншів) розрахований з урахуванням нової відсоткової ставки.

    ПАТ КБ “ПриватБанк” не надано суду доказів, які  вказували б на те, що відповідачці була повідомлена  належна до сплати сума в зв”язку зі збільшенням відсотків, тобто не надсилався графік  погашення кредиту, відсотків та винагороди, розрахований з урахуванням нової відсоткової ставки.  Належний до сплати платіж відповідачці був  повідомлений лише 13.01.2010 року, згідно відповіді ПриватБанку .

        За таких умов суд вважає, що в задоволенні вимог за первісним позовом про звернення стягнення позивачу потрібно відмовити, так як кінцевий термін повренення кредиту 26.04.2022 року, відповідач не прострочувала повернення чергової частини кредиту, заборгованість за кредитним договором виникла в неї в зв”язку з підвищенням  проценту за користування кредитом і  відповідачка своєчасно не була повідомлена про необхідну до сплати суму шляхом направленя їй відповідного графіку, також на час звернення до суду забргованість складає незначну суму, питання про збільшення позовних вимог позивачем не ставилось.

         Розв”язучи питання про задоволення  позовних вимог за зустрічним позовом, суд вважає, що в їх задоволенні також потрібно відмовити за такими підставми.

          п. 2.3.1.  Кредитного договору № DZV0GK00770046 від 27.04.2007, укладеного між сторонами, встановлено, що Банк має право: збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом при зміні кон”юктури ринку грошових ресурсів України. При цьому Банк, за 20 днів до  вступу в силу зміненої відсоткової ставки, направляє позичальнику письмове повідомлення про змінук відсоткової ставки, що містить Графік погашення кредиту, відсотків і винагороди( Додаток 1 до договорів про видачу траншів) розрахований з урахуванням нової відсоткової ставки.

        На виконання  даної умови договору  ПАТ КБ “ПРиватБанк” 22.01.2009 року ОСОБА_1, отримала повідомлення про те, що Банк збільшує відсотки за вищевказаним договором до 27.25% та їй запропоновано у випадку незгоди з підвищенням  відсотків за користування кредитом достроково погасити кредит, з відсотками, винагородою та штрафними санкціями  або внести певні суми на погашення кредиту, тоді відсотки за користування кредитом будуть меншими.

       Судом встановлено, що дане повідомлення направлено  ОСОБА_1, на підставі  наказу ПриватБанку від 05.01.2009 року “ Про зміну процентної ставки по діючим кредитам бізнесів “Іпотечне кредитування”, “Авто в кредит” “мікрокредитування, виданим в грн.

         Законом України від 12.12.2008 року Цивільний кодекс України доповнений ст. 1056-1

          п. 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів за кредитним договором не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

                          п. 3 ст. 1056-1 ЦК України передбачається, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

                          Вказана стаття ЦК України набрала чинності з 09.01.2009 року.

                Таким чином судом встановлено, що наказ  ПариватБанка  “Про зміну процентної ставки по діючим кредитам бізнесів “Іпотечне кредитування”, “Авто в кредит” “мікрокредитування, виданим в грн.” виданий 05.01.2009 року до  набрання чинності ст. 1056-1 ЦК України  про заборону банкам  збільшувати розмір процентів за кредитним догоовором в одностороньому порядку.

       Відповідно до п. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства, що  регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

            п. 3 ст. 3 ЦК України пердбаченго, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законождавства застосо вується до прав  та обов”язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

           Таким чином так як положення ст. 1056-1  про заборону банкам  збільшувати в одностороньому порядку відсотки за кредитним договором  набрала чинності лише з 09.01.2009 року, відповідно  не законним  будуть  рішення про одностронє збільшення  процентів банками за кредитними договорами, прийнятими починаючи з 01.09.2009 року.

       Так як вищезаначений наказ  виданий 05.01.2009 року, суд вважає, що немає підстав для визнання його недійсним.

               Крім того укладаючи  даний кредитний договір позивач за зустрічною позовною заявою була ознайомлена з його умовами, питання про визнання  данного пункту договору недійсним не ставила навіть  при першому підвищенню банком  відсотків за кредитним договором, і лише, коли з наступним підвищенням відсоткової ставки у неї виникла заборгованість та був  пред”явлений позов, поставила питання про визнання даного пункту договору недійсним. За таких умов суд вважає, що в задоволені позовних вимог за зустрічною позовною заявою також потрібно відмовити.

      На основі ст. 526, 527, 530, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст. 10, 60, 88, 212 ЦПК України, суд,-

                                              ВИРІШИВ:

       У задоволенні позовних вимог за  позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визання пункту договору недійсним  - відмовити

       Рішення може бути оскаржене до  судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі заяви до Верхньодніпровського районного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви через Верхньодніпровський районний суд.. Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення.

     Головуючий