Справа № 2-9157    2009 рік

      З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

                                                      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 грудня  2009  року       Білоцерківський міськрайонний  суд Київської області в складі  судді Дмитренко А.М.  при секретарі судового засідання Ісаєвій Д.А. розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про стягнення боргу,-                                

                                       В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернувся до суду з вказаним позовом  мотивуючи тим,  що 08.06.2009 року  відповідач позичив у  нього 27000 грн., які зобов”язувався повернути до 01.08.2009 року, про що написав розписку, але  грошей не повернув і ухиляється від виконання своїх зобов”язань, а тому позивач просив суд стягнути з відповідача  вказану суму боргу  та судові витрати по справі.

В судовому засіданні  позивач  підтримав  позовні вимоги.

Відповідач до суду не з”явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, повістку про виклик до суду отримав особисто, що підтвердили  в  суді позивач та свідок ОСОБА_3, причини неявки суду невідомі, заяви щодо розгляду справи без участі відповідача до суду не надано, а тому згідно ст.ст.224-226 ЦПК України за згодою позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи без участі відповідача.

Заслухавши пояснення  позивача, покази свідка, оглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що  між сторонами  був укладений договір позики на суму  27000 грн., за умовами  якого  відповідач зобов”язувався   до                 1 серпня 2009 року  повернути позивачу   вказану суму боргу, що стверджується власноручною розпискою відповідача  від  09.06.2009 року.

За ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона /позикодавець/ передає у власність другій стороні /позичальникові/ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов”язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В даному випадку відповідно до вимог ст.1047 ЦК України договір позики повинен бути укладеним  у письмовій формі.

Згідно п.2 вказаної статті на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена  розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Суду  надана позивачем розписка в підтвердження  того, що відповідач взяв у нього в борг кошти  в сумі  27000  грн.

А отже, хоча зазначена  вище  розписка  і не є письмовою формою договору позики, як вважає суд, але згідно законодавства може  прийматися до уваги і приймається судом  для підтвердження укладення  договору позики між сторонами.

А тому  суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно  мав місце договір позики на суму  27000 грн., на даний час  умови договору  відповідач не виконав, оскільки протягом обумовленого строку боргу не повернув.

Жодних інших доказів для спростування вказаного висновку суду не було надано.

Крім того, судом враховується те, що відповідач до суду не з”явився, жодних заперечень на позовну заяву не надав.

А тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 27000 грн. боргу.

Суд також вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача відповідно до ст.ст.81,88 ЦПК України понесені ним судові витрати в розмірі 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі ст.4 п.18 Декрету  КМ України “Про державне мито” позивач звільнений  від сплати держмита /судового збору/ на користь держави.

                           Керуючись ст.ст. 1046, 1047   ЦК України, ст.ст. 10,60, 81, 88, 212-215,                         224-226   ЦПК України, суд-

                                  В И Р І Ш И В:

Позов  задовольнити.

Стягнути  з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1  27 000 грн. боргу та  120 грн. судових витрат, всього 27120  грн.

Стягнути з ОСОБА_2   270 грн. судового збору  /держмита/  на користь держави.

Рішення може бути оскаржене позивачем  до апеляційного  суду Київської області через  Білоцерківський міськрайонний  суд протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківський міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

        У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

                              Суддя                           Дмитренко А.М.