Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2007 р.                                                           Справа № АС-14/470-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Лакіза В.В. , суддя Токар М.В.

при секретарі Саутенко К.О.

за участю представників сторін:

позивача –Позднікова О.І. дов. в матеріалах справи, Черпакова О.І. дов. в матеріалах справи, Галян В.М. (директор ПСПА «Соснівська»),

відповідача -  не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. 4595С/1-10) на постанову господарського суду Сумської області  від  06.11.2006 року по  справі №АС-14/470-06

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми “Соснівська”, с. Соснівка

до Конотопського районного відділу земельних ресурсів, м. Конотоп

про визнання протиправними дій та бездіяльності

встановила:

          

Постановою господарського суду Сумської області  від  06.11.2006 р. по  справі № АС-14/470-06 (суддя Миропольський С.О.) відмовлено у задоволенні позову: про визнання протиправними дій Конотопського районного відділу земельних ресурсів в особі начальника Пацак Світлани Іванівни: –щодо надання інформації, яка не відповідає діючому законодавству України, а саме: про неправомірність користування ПСП АФ «Соснівська»землями на території Соснівської сільської ради - втручання в свободу здійснення підприємницької діяльності ПСП АФ «Соснівська», а саме: змушування укласти договори оренди на користування землями; про визнання протиправною бездіяльності Конотопського районного відділу земельних ресурсів щодо порушення ч.2 ст. 106 Земельного кодексу України, а саме: неприйняття рішення про визначення якісних показників межових знаків для використання при виділенні земельних ділянок у натурі; про зобов’язання Конотопського районного відділу земельних ресурсів відповідно до ч.2 ст. 106 Земельного кодексу України прийняти рішення про визначення якісних показників межових знаків, які повинні використовуватись при виділенні земельних ділянок у натурі; утриматися від втручання у свободу здійснення підприємницької діяльності ПСП АФ «Соснівська», вирішити питання щодо реєстрації договорів про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) укладених між ПСП АФ «Соснівська»та власниками земельних ділянок; про стягнення з Конотопського районного відділу земельних ресурсів на користь ПСП АФ «Соснівська»50 000 грн. моральної шкоди.

Позивач з постановою господарського суду  не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на  порушення норм матеріального та процесуального права, просить апеляційний суд скасувати постанову та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу та доповнення до заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив про те, що  постанова господарського суду Сумської області  від  06.11.2006 року по  справі №АС-14/470-06 є законною та обґрунтованою, у зв’язку з чим просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. Крім того, в запереченні на апеляційну скаргу відповідач просив суд розглянути справу за відсутністю відповідача в судовому засіданні.

В судовому засіданні 13.06.2007 р. позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з відсутністю відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до п.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що позиція відповідача викладена у запереченні на апеляційну скаргу та у доповненні до заперечення на апеляційну скаргу, а також враховуючи, що в запереченні відповідач просив суд розглянути справу за відсутністю відповідача в судовому засіданні, судова колегія вирішила відмовити позивачу в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для його задоволення.

В судовому засіданні 13.06.2007 р. позивач також надав клопотання про дотримання судовою колегією ч.3 ст.49, ч.2 ст. 70, ст. 71, ч.5 ст. 150  Кодексу адміністративного судочинства України, яке було долучене до матеріалів справи.

В судовому засіданні 13.06.2007 р. позивач також надав клопотання, в якому просив суд притягнути у якості другого відповідача по справі Державний комітет України по земельних ресурсах.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія дійшла висновку про залишення без задоволення клопотання позивача про притягнення у якості другого відповідача по справі Державний комітет України по земельних ресурсах, оскільки відповідно до п.3 ст. 195 Кодексу  адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції, а як вбачається з матеріалів справи в суді першої інстанції позивач не заявляв позовні вимоги до Державного комітету України по земельних ресурсах.

                    Перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 Кодексу  адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача та представників позивача, колегія суддів  встановила наступне.

          Позивач звернувся до господарського суду Сумської області  з позовною заявою, в якій просив суд:

- визнати протиправними дії Конотопського районного відділу земельних ресурсів в особі начальника Пацак Світлани Іванівни: –щодо надання інформації, яка не відповідає діючому законодавству України, а саме: про неправомірність користування ПСП АФ «Соснівська»землями на території Соснівської сільської ради; - втручання в свободу здійснення підприємницької діяльності ПСП АФ «Соснівська», а саме: змушування укласти договори оренди на користування землями;

- визнати протиправною бездіяльність Конотопського районного відділу земельних ресурсів щодо порушення ч.2 ст. 106 Земельного кодексу України, а саме: неприйняття рішення про визначення якісних показників межових знаків для використання при виділенні земельних ділянок у натурі;

- зобов’язати  Конотопський районний відділ земельних ресурсів відповідно до ч.2 ст. 106 Земельного кодексу України прийняти рішення про визначення якісних показників межових знаків, які повинні використовуватись при виділенні земельних ділянок у натурі; утриматися від втручання у свободу здійснення підприємницької діяльності ПСП АФ «Соснівська», вирішити питання щодо реєстрації договорів про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) між ПСП АФ «Соснівська»та власниками земельних ділянок;

- стягнути з Конотопського районного відділу земельних ресурсів на користь ПСП АФ «Соснівська»50 000 грн. моральної шкоди.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій Конотопського районного відділу земельних ресурсів в особі начальника Пацак Світлани Іванівни: –щодо надання інформації, яка не відповідає діючому законодавству України, а саме: про неправомірність користування ПСП АФ «Соснівська»землями на території Соснівської сільської ради; - втручання в свободу здійснення підприємницької діяльності ПСП АФ «Соснівська», а саме: змушування укласти договори оренди на користування землями, слід зазначити наступне.

В обґрунтування позовних вимог в цій частині позивач посилається на листи відповідача №157/01-25 від 08.02.2006 р., №224 від 16.03.2006 р., №459/01-25 від 17.04.2006 р., №794 від 25.05.2006 р. та зазначає про те, що вказані листи надані відповідачем неправомірно та без врахування того, що на підставі ст.ст. 407-412 Цивільного кодексу України позивач почав укладати із власниками земельних ділянок договори про право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), в зв’язку з чим 12.01.2006 р. позивач звернувся до начальника Конотопського районного відділу земельних ресурсів Пацак С.І. з листом щодо реєстрації вказаних договорів.

Судова колегія вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованим, виходячи з того, що відповідно до чинного законодавства акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.

Залежно від компетенції  органу, який прийняв такий документ і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Щодо актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), слід зазначити що вони породжують права і обов’язки тільки у того суб’єкта (чи визначеного ними певного кола суб’єктів), якому вони адресовані.

Таким чином, вищевказані листи не є актами ненормативного характеру, оскільки не носять обов’язкового характеру і не містять обов’язкових приписів. Як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, вказані листи носять лише інформативний характер.

Судова колегія також вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив  в задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Конотопського районного відділу земельних ресурсів щодо порушення ч.2 ст. 106 Земельного кодексу України, а саме: неприйняття рішення про визначення якісних показників межових знаків для використання при виділенні земельних ділянок у натурі, а також щодо зобов’язання Конотопського районного відділу земельних ресурсів відповідно до ч.2 ст. 106 Земельного кодексу України прийняти рішення про визначення якісних показників межових знаків, які повинні використовуватись при виділенні земельних ділянок у натурі; утриматися від втручання у свободу здійснення підприємницької діяльності ПСП АФ «Соснівська», вирішити питання щодо реєстрації договорів про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) між ПСП АФ «Соснівська»та власниками земельних ділянок, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 106 Земельного кодексу України  передбачає, що види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої  влади з питань земельних ресурсів. Відповідно до п.1 Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах, затвердженого Указом Президента України від 14.08.2000 р. №970/2000, Державний комітет України по земельних ресурсах є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, визначення видів межових знаків і порядку відновлення меж відноситься до компетенції Державного комітету України по земельних ресурсах, а не до компетенції Конотопського районного відділу земельних ресурсів, який є територіальним органом з питань земельних ресурсів відповідно до Положення про Конотопський районний відділ земельних ресурсів і не наділений такими повноваженнями.

Пунктом «г»ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»передбачено, що обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, а саме: право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

В ч.1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»зазначено, що систему органів державної реєстрації прав складають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях , які є місцевими органами державної реєстрації прав.

Частиною 6 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»встановлює, що порядок ведення Державного реєстру прав встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень не відноситься до компетенції Конотопського районного відділу земельних ресурсів, оскільки її здійснення покладено на Конотопський районний виробничий відділ Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Крім того, те, що позивач звернувся до неналежного відповідача, підтверджується і заявленим ним клопотанням, в якому позивач просив суд апеляційної інстанції залучити до участі у справі у якості другого відповідача Державний комітет України по земельних ресурсах, однак, як вже зазначалось, відповідно до п.3 ст. 195 Кодексу  адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції, а як вбачається з матеріалів справи в суді першої інстанції позивач не заявляв позовні вимоги до Державного комітету України по земельних ресурсах.

Слід також зазначити, що відповідно до п.1 ст. 52 Кодексу  адміністративного судочинства України встановлено, що   суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Таким чином, судова колегія вважає, що у суду апеляційної інстанції відсутні також правові підстави і щодо заміни неналежного відповідача належним відповідачем в процесі розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель, запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Таким чином, виконання відповідачем функцій щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель не є втручанням в здійснення позивачем підприємницької діяльності, як вважає позивач.

Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Необхідними умовами відшкодування моральної шкоди є наявність моральної шкоди, протиправна поведінка особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою особи, вина. Отже, однією з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв’язку між протиправною поведінкою порушника і збитками потерпілої сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду доказів в чому саме полягає, завдана йому моральна шкода, не обґрунтував розміру моральної шкоди пред’явленої до стягнення та не надав суду доказів вини відповідача у заподіянні йому моральної шкоди та доказів причинного зв’язку між діями чи бездіяльністю відповідача та спричиненням моральної шкоди позивачу, в зв’язку з чим судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог позивача в цій частині.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що постанова господарського суду Сумської області  від  06.11.2006 року по  справі №АС-14/470-06  прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства та матеріалів справи, господарський суд правильно застосував норми процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим,  постанова господарського суду Сумської області від 06.11.2006 року  підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга позивача –залишенню без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, п. 1 ст. 198, п.1 ч.1 статті 205, статтями 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

          Постанову господарського суду Сумської області  від  06.11.2006 року по  справі №АС-14/470-06  залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили  з моменту  проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали у повному обсязі.

Справу направити до господарського суду Сумської області.

Ухвалу складено у повному обсязі 16 червня 2007 р.

         Головуючий суддя           (підпис)                         Шепітько І.І.   

                                 суддя           (підпис)                         Лакіза В.В.  

                                 суддя           (підпис)                         Токар М.В.