УХВАЛА

м. Київ

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши заяву Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" про  забезпечення позову

за позовом Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 35/34; ідентифікаційний код 38805738)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" (03150, вул. Предславинська, 34-Б; ідентифікаційний код 32555133)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбуд" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 35;  ідентифікаційний код 31301476)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141)

про зобов’язання виконати умови договору

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" про зобов’язання виконати умови договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що пунктом 3.9. рішення Київської міської ради від 27.12.2017 № 1595/4428 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Промбуд" земельних ділянок для будівництва житлового будинку з паркінгом (як другої черги забудови кварталу) на вул. Боженка, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва" передбачено обов’язкову умову надання земельної ділянки у користування, а саме: Товариству з обмеженою відповідальністю "Промбуд" необхідно передбачити проектом другої черги будівництва житлового будинку з паркінгом  на вул. Боженка, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва місця постійного зберігання автотранспорту (крім відкритих автостоянок) у кількості, не менше за одне машиномісце на кожну квартиру у цьому будинку та з урахуванням потреб першої черги будівництва житлового будинку на вул. Ямській, 35 у Голосіївському районі м. Києва.

На підставі зазначеного рішення 27.11.2008 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд" укладено договори оренди земельних ділянок.

Рішенням Київської міської ради від 14.07.2016 № 761/761 поновлено на 5 років договори оренди земельних ділянок від 27.11.2008, укладені між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд".

Також вказаним рішенням внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок від 27.11.2008, а саме, слова "Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбуд" замінено словами "Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна".

Договором про поновлення та внесення зміни до договору оренди земельної ділянки від 23.11.2016 договір оренди земельних ділянок викладено у новій редакції, а саме: абзацом 3 п. 8. 4 договору оренди землі зобов’язано відповідача передбачити проектом  другої черги будівництва житлового будинку з паркінгом  на вул. Боженка, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва місця постійного зберігання автотранспорту (крім відкритих автостоянок) у кількості, не менше за одне машиномісце на кожну квартиру у цьому будинку та з урахуванням потреб першої черги будівництва житлового будинку на вул. Ямській, 35 у Голосіївському районі м. Києва.

Позивач зазначає, що згідно проекту будівництва, відповідачем передбачено будівництво 215 квартир та підземний паркінг всього лише на 40 машиномісць, а тому, позивач вважає, що відповідач не має наміру виконувати рішення Київської міської ради, а також договори оренди земельних ділянок в частині будівництва місць постійного зберігання автотранспорту (крім відкритих автостоянок) у кількості, не менше за одне машиномісце на кожну квартиру у цьому будинку та з урахуванням потреб першої черги будівництва житлового будинку на вул. Ямській, 35 у Голосіївському районі м. Києва, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено 23.01.2019.

Разом з тим, під час дослідження поданої Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" позовної заяви, судом було встановлено, що  до неї, також додано заяву про забезпечення позову, проте, в базі "Діловодство спеціалізованого суду" її помилково не зареєстровано.

В той час, з врахуванням перебування судді Баранова Д.О. на лікарняному,  та відповідно по виходу, 17.12.2018 заяву Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" про забезпечення позову було зареєстровано в базі Діловодство спеціалізованого суду", встановлено тип КДМ за вх. 01-20/11533/18.

У поданій заяві про забезпечення позову Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" просить суд:

- вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" та будь-яким юридичним або фізичним особам проводити будь-які будівельні роботи  (в тому числі підготовчі будівельні роботи) по будівництву житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінтом на вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва;

- застосувати зустрічне забезпечення позову, шляхом внесення Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" не депозитний рахунок суду коштів в розмірі 5    000, 00 грн.

Подана заява мотивована тим, що  договором про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 23.11.2016 договір оренди земельних ділянок викладено у новій редакції.

Абзац 10 п. 8.4. договору оренди землі зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" передбачити проектом другої черги будівництва житлового будинку на вул. Боженка, 44, 46 місця постійного зберігання автотранспорту (крім відкритих автостоянок) у кількості, не меншій за одне машиномісце на кожну квартиру у цьому будинку та з урахуванням потреб першої черги будівництва житлового будинку на вул. Ямській, 35 у Голосіївському районі м. Києва.

Як про це зазначає Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім", за результатами проведених будівельних робіт, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 10.08.2011 видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Промбуд" сертифікат відповідності серія КВ № 16511026632, відповідно до якого по вул. Ямській, 35 у Голосіївському районі м. Києва побудовано житловий будинок на 115 квартир.

Крім того, замовник будівництва (орендар земельної ділянки)  Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" замовив проект "Будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінтом на вул. Казимира Малевича ,44, 46 у Голосіївському районі м. Києва".

Відповідно до техніко-економічних показників  зазначеного проекту  вбачається, що будівництвом передбачено 215 квартир, а підземний паркінг передбачений лише на 40 машино-місць.

Як про це вказує Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім"  Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" повинно передбачити у проекті будівництва місця постійного зберігання автотранспорту (крім відкритих автостоянок) у кількості не менше 330 машиномісць, а не 40, як це передбачено діючим проектом.

Таким чином на переконання Об’єднання співвласників неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" умов договору порушує інтереси мешканців будинку 35/34 по вул. Ямській, оскільки мешканці розраховували на розвиток інфраструктури міста Києва, а саме, на будівництво місць  для паркування автотранспорту в необхідній кількості.

Отже, як про це стверджує заявник не вжиття заходів до забезпечення позову може в подальшому призвести до неможливості виконання судового рішення та відповідно поновлення прав та інтересів мешканців будинку № 35/34 по вул. Ямській.

Розглянувши заяву Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України,  доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд вказує, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття     таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову вказується, що після проведення підготовчих будівельних робіт забудовником не можливо буде внести зміни до проекту.

В той час, суд акцентує увагу на тому, що будь яких доказів того, що забудовником здійснюються будівельні роботи та/або наразі розпочато проведення підготовчих будівельних робіт заявником до заяви не додано.

Крім того, Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" до заяви додано  копію експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом станом на 2018 рік.

Однак, суд вказує, що доказів того, що саме згідно вказаного експертного звіту здійснюватимуться будівельні роботи суду не також доведено. Як і не доведено того, що до даного звіту не вносилось будь яких змін чи доповнень.

Таким чином, суд вказує, що заявником при зверненні до суду з даною заявою не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування даного виду заходу до забезпечення позову.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість зникнення/знищення певних доказів або імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відтак, суд зазначає, що в поданій заяві, міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, при цьому, в заяві відсутнє достатнє обґрунтування.

Так, згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод    1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Разом з тим, проаналізувавши зміст позовної заяви та  виходячи з контексту викладених заявником у заяві доводів як на підставу забезпечення позову, суд не вбачає співрозмірності заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами та відповідно адекватності заявлених заходів з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті вжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Таким чином, оскільки, заявником не було надано достатніх доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність  обставин з якими останній пов’язує можливість забезпечення позову, на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, то за таких підстав, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.

Згідно ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З  огляду  на   викладене,   суд    визнає    подану    заяву  Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" про вжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" та будь-яким юридичним або фізичним особам проводити будь-які будівельні роботи  (в тому числі підготовчі будівельні роботи) по будівництву житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінтом на вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва.

Разом з тим, суд також не вбачає підстав  для застосування зустрічного забезпечення позову, шляхом внесення Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" не депозитний рахунок суду коштів в розмірі 5    000, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви заяву  Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім" про забезпечення позову – відмовити.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 18.12.2018.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

   Суддя                                                                                                                        Д.О. Баранов