Справа № 2-а-33/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25 січня 2010 року                                                                                               м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим  у складі:

Головуючої судді -  Малухіна В.В.,

при секретарі -        Борисової О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Інспектора ДПС відділу ДАІ Білогірського району ОСОБА_2., відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Білогірського району про визнання протиправною  та скасування постанови про  притягнення до адміністративної відповідальності,

                                          В С Т А Н О В И В:

Позивач 07.10.2009 р. звернувся до суду із вказаним позовом в якому просить визнати неправомірною та  скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії АК №121559 від 02.10.2009 року.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що він на вул. Крилова в м. Сімферополі пухався в потоці транспортних засобів та здійснив зупинку за світлофором, оскільки не став приймати міри екстреного гальмування.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідно  засідання не з’явився, про день, місце і час слухання справи був своєчасно та належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, тому суд, на підставі вимог ч. 4 ст.128 КАС України, розглянув справу на підставі наявних доказів.

Представник відповідача відділ ДАІ з обслуговування адміністративної території Білогірського району у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу у їх відсутність.

Відповідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам в їх сукупності, прийшов до наступного.  

Постановою серії АК №121559 по справі про адміністративне правопорушення від 02.10.2009 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 02.10.2009 р., о 17.50 год. в м. Сімферополі на вул. Крилова керував автомобілем НОМЕР_1, здійснив зупинку для надання переваги в русі іншим транспортним засобам за світлофором, чим допустив порушення п.16.3. Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 грн. (а.с. 4).

Вказану постанову відповідачем винесено в порядку ст. 258 КУпАП та ст. 14-1 КУпАП.

Відповідно п. 16.3 Правил дорожнього руху України у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які  рухаються по  перехрещуваній  дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб  перед  дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13 (див. додаток  2)( 306а-2001-п ),  світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Згідно ст. 10 Закону України «Про міліцію», яка визначає основні обов’язки міліції, працівник міліції зобов’язаний: забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері (п. 12 ч. 1); припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них (п. 5 ч. 1); працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов’язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції (ч. 2).

Стаття 1 Закону України «Про міліцію» передбачає право працівника міліції використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі фото- і відео спостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом.

За таких обставин суд вважає, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Сплачені судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 14-1, 251, 293 п. 1 КУпАП, ст.ст. 3. 7, 8, 9-12, 17, 23, 71, 72, 86, 94, 158-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1   – відмовити у повному обсязі.

Сплачені судові витрати залишити за позивачем.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя: