справа №2а-410-2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2009 року Ізмаїльський міськрайонний суд в Одеській області у складі:              

               головуючого судді – Присакар О.Я.,

при секретарі – Горбуновій Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїла справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Ізмаїлі Одеської області про визнання дії безпідставною та зобов’язання вчинити певні дії щодо виплати підвищення до пенсії дітям війни,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Ізмаїлі Одеської області, мотивуючи тим, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на одержання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком у виплаті якої за  2007 та 2008 р.р. їй відповідачем було відмовлено, просить визнати безпідставною відмову відповідача, щодо виплати їй щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007-2008 р.р. та зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату вказаного щомісячного підвищення до пенсії за 2007-2008 р.р. у загальній сумі 2601 грн. 30 коп.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача з позовом не згодний, посилаючись на те, що згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення дітям війни до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком здійснюється за кошти державного бюджету, які передбачаються законами України про бюджет на кожний відповідний рік. Державним бюджетом на 2007 р.р. кошти на підвищення пенсій дітям війни у вказаному розмірі не передбачалися і не виплачувалися, а у 2008 р. з 1 січня передбачено і виплачується дітям війни підвищення до пенсій у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Також відповідач посилається на те, що визначений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій за вказаним законом, а також зазначає, що положення законів про бюджет за 2007-2008 р.р., які визнані неконституційними стосовно ст. 6 Закону України № 2195-ІV, втратили чинність зо дня ухвалення Конституційним Судом рішень. Відмову у задоволенні заяви позивача не вважає неправомірною, оскільки діяв в межах повноважень та бюджетного фінансування.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни» (далі Закон № 2195-ІV) встановлює правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. Статтею 1 Закону передбачено, що діти війни є громадяни України, яким на час закінчення (02.09.1945 р.) другої світової війни було менше 18 років.  

Згідно паспорту громадянина України серії КЕ № 519234, виданого Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, за віком є дитиною війни і статус її як дитини війни підтверджується пенсійним посвідченням серії  та не заперечується відповідачем.

Статтею 6 Закону України № 2195-ІV передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком. Позивачка є пенсіонером і має право на зазначене підвищення до пенсії, яке повинен нарахувати та виплатити відповідач, але останній листом № 575/і-5 від 18.03.2009 р. відмовив їй в цьому.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 р. у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) п. 12 ст. 71, ст. 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 р.» від 19.12.2006 р., яким була зупинена на 2007 р. дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 р. були визнані неконституційними зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким ст. 6 Закону України № 2195-ІV була викладена в новій редакції, згідно якої дітям війни передбачалась виплата підвищення до пенсії у розмірі надбавки встановленої для учасників війни, тобто на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, рішеннями Конституційного Суду була поновлена попередня редакція ст. 6 Закону про право дітей війни на підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В рішеннях Конституційного Суду України зазначено, що вони є обов’язковими до виконання на території України, остаточними та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень, статей законів, що визнані неконституційними та також зазначено, що положення законів про бюджет, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КС України рішення. Це ж передбачено і ст. 152 Конституції України. З огляду на вказане, підвищення до пенсії позивачу як дитині війни у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком слід нарахувати з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., при чому слід врахувати, що у 2008 р. позивачу щомісячно виплачувалось підвищення у 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум« № 966-ІV передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги по безробіттю та інше, виходячи з вимог Конституції та Законів України. Таким чином, вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується до положень Закону № 2195-ІV, оскільки іншого законодавством не передбачено і ствердження відповідача про його незастосування до вказаного закону безпідставні. Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначаються Законами України про державний бюджет на відповідний рік і Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» він був встановлений у 2007 р. з 01 квітня – 406 грн., з 01 жовтня – 411 грн., а відповідним законом «Про державний бюджет України на 2008 р.» з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 01 жовтня – 498 грн. і відповідач повинен був нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії як дітям війни, відповідно до Закону № 2195-ІV у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком визначеної відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2007 р. за період з 09 липня  по 31 грудня та у 2008 р. з 22 травня по 31 грудня 2008 р.

Посилання відповідача на відсутність коштів не може бути підставою для невиконання державою своїх обов’язків та порушення прав своїх громадян. Відповідно до ст. ст. 3, 8, 19, 22, 46 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави і держава відповідає перед людиною за свою діяльність; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України; громадяни мають право на соціальний захист; права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

     Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, керуючись ч.2 ст. 11 КАС України, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 69 -71, 158-163  КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати противоправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Ізмаїлі Одеської області, яка виразилася в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% відсотків від мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня  2007 року по 31 грудня  2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з зарахуванням виплачених за вказаний час коштів.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Ізмаїлі Одеської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% відсотків від мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня  2007 року по 31 грудня  2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з зарахуванням виплачених за вказаний час коштів.

       У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

       Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в Одеський апеляційний адміністративний суд шляхом подачі заяви про оскарження у 10-ти денний строк та скарги у 20-ти денний строк після подачі заяви.

Суддя