Справа № 2-а-1176/2009
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2009 року
Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Піскунов В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії та зобов’язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
Позивач звернулась до суду із позовною заявою про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, стягнення з відповідача на її користь недоплаченої як дитині війни щомісячної соціальної допомоги за період з січня 2006 року по листопад 2008 року в сумі 3787,40 грн. та зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати дане підвищення до пенсії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, народившись в 1933 році та будучи громадянкою України, відноситься до категорії дітей війни, а тому у відповідності зі ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач ніяких доплат до пенсії не виплачує, в зв’язку з чим позивач просить поновити пропущений строк для звернення до суду та стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період 2006 року по листопад 2008 року включно.
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з’явились, надавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності, у зв’язку з чим судовий розгляд справи у відповідності до ст. 122 ч. 3 КАС України здійснюється в порядку письмового провадження.
У запереченнях на позовну заяву представник відповідача позов не визнав, з позовними вимогами позивача не згоден, вказавши, що позивач не може отримувати щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком як дитина війни, оскільки отримує підвищення до пенсії за померлого чоловіка, який був учасником війни, відповідно до Закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, тому ще одну з видів надбавки вона не вправі отримувати, і з цих підстав просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
З наданих документів вбачається, що позивач є громадянкою України, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Костопільському районі, де отримує пенсію по віку, тому на неї, у відповідності із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», розповсюджується правовий статус «дитини війни».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно із п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року виключено п.17 ст.77, а ст.110 Закону викладена у новій редакції, відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки чинним законодавством України не було визначено порядку нарахування та виплати у 2006 році державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а Конституційний Суд України не приймав рішень щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року повністю чи в його окремих частинах, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача підвищення до пенсії як дитині війни у 2006 році.
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст.111 цього Закону.
Відповідно до п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була викладена у новій редакції, відповідно до якої дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ) виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року зміни, внесені п.12 ст.71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-У, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ). Зміни, внесені п.41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ, Рішенням Коституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ).
Положення статей відповідних законів, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення. Отже, п оложення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність з 9 липня 2007 року, а положення п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - з 22 травня 2008 року .
Таким чином, за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року позивачу відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” повинна була проводитися виплата підвищення до пенсії як дитині війни. Але, як вбачається з матеріалів справи, позивач у вищевказані періоди не отримував підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це визначено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», хоча мала таке право.
Відтак, дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни є неправомірними, оскільки такі дії порушують права позивача, гарантовані статтею 6 вищезгаданого Закону, ст.22, 46, 64 Конституції України.
Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 24.04.2008 року звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі про перерахунок їй пенсії із встановленням надбавки за померлого чоловіка як учасника війни. З цього часу позивач, отримує підвищення до пенсії як учасник війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому доплату до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вона не вправі отримувати з 24.04.2008 року.
З цього випливає, що позивач повинна була отримати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це визначено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 9 липня 2007 року по 24 квітня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Позивач просить суд стягнути з відповідача конкретну суму державної соціальної допомоги дитині війни. Оскільки такі виплати не були їй нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення нарахування доплати замість органу, якому надані такі повноваження, то, виходячи з положень абз.2 ч.2 ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне змінити спосіб захисту, обраний позивачем, і зобов?язати відповідача згідно його компетенції та відповідної кваліфікації провести нарахування та виплату позивачу вказаного підвищення до пенсії.
Щодо позовної вимоги про зобов?язання відповідача нараховувати державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні пенсії, то вказана вимога не підлягає до задоволення. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-павових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб?єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа, тому визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необгрунтованим.
Крім того, позивач просить поновити строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, проте цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Згідно ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року ( з наступними змінами і доповненнями ) суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. За таких обставин строк позовної давності у даному випадку не застосовується.
На підставі викладеного та керуючись ст.11, 71, 86, 122, 160–163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії та зобов’язання вчинити дії– задовольнити частково.
Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року.
Присудити з державного бюджету на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 41,27 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Костопільський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ (підпис)
З оригіналом згідно: ОСОБА_2
Суддя