№ 2-а-238/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    28 січня 2010 року Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області  у складі судді  Кашицької С.А., при секретарі Усенко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС Відділу ДАІ м.Маріуполя рядового міліції ОСОБА_2, Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

    13.01.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому вказав, що у відношенні нього посадовою особою Відділу ДАІ м. Маріуполя 07.05.2009 року була винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Із цією постановою не згоден і просить її скасувати, оскільки при її винесенні були порушені вимоги законодавства і допущена суттєва неповнота. Так, працівники ДАІ, виявивши правопорушення, всупереч вимог ст.258 КУпАП не виконали обов’язок щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, не виконали вимог ст. 268 КУпАП щодо роз’яснення прав у зв’язку із притягненням до адміністративної відповідальності. Незаконним є проведення фіксації приладом «Визир» працівником ДАІ, оскільки згідно ст. 14-1 КУпАП в такий спосіб правопорушення може фіксуватися лише за умови, що прилад фіксації працює в автоматичному режимі, а якщо не так, то працівник ДАІ зобов’язаний зупинити транспортний засіб і скласти у відношенні винної особи протокол про адміністративне правопорушення, який є підставою для адміністративного провадження. При винесені постанови у відношенні позивача інспектор не з’ясував анкетних даних особи, яка керувала транспортним засобом та наявність заперечень проти притягнення її до адміністративної відповідальності. Строк для звернення до суду вважає не пропущеним, оскільки він не отримував копію постанови, а дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності з бази даних МРЕВ м.Маріуполя  і у десятиденний термін звернувся до суду. Вважає постанову посадової особи відповідача від незаконною і просив скасувати її через відсутність в діях позивача складу правопорушення.

    В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що всі доводи виклав у позові. Вважає постанову посадової особи відповідача  незаконною і просив її скасувати, а провадження по справі закрити.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

    Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    В судовому засіданні встановлено, що 07.05.2009 року інспектором ДПС роти ДПС м. Маріуполя ОСОБА_2, який є уповноваженою посадовою особою органу внутрішніх справ, на виконання своїх владних повноважень була винесена постанова № АН 279441 по справі про адміністративне правопорушення, за якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за те, що 03.05.2009 р. о 14.00 год. по вул.Бахмутській в м. Маріуполі біля будинку №119, водій автомобілю НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 85 км/год у населеному пункті, перевищивши дозволену швидкість більш ніж на 20 км/год, чим порушив пункт 12.4 ПДР України.

              Вказані постанови не відповідають вимогам закону та винесені із його порушенням, тому підлягають скасуванню.

    Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

             Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується в цілях виховання особи, яка скоїла адміністративне правопорушення.

    Згідно ст. 288 КУпАП, постанову посадової особи органу внутрішніх справ у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення можна оскаржити, зокрема, в районний суд у порядку, визначенному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП.

    Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших субьєктів при здійсненні ними вдадних повноважень.

    Аналізуючи ці норми законодавства, суд вважає, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами органів внутрішніх справ, які зобов’язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону.

    Діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.

    Так, згідно ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушеня складається протокол уповноваженими на те особами. У разі його формлення, протокол складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Не складається протокол у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП.

    Зі змісту ст. 258 КУпАП вбачається, що виключення щодо складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху містяться лише в частині 6, згідно якої, у разі фіксації такого правопорушення за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

    Зі змісту вказаної норми закону вбачається, що підставою для виключення із загальних вимог про обов’язковість складання протколу про адміністративне правопорушення є саме робота засобів фіксації в «автоматичному режимі», що відповідно унеможливлює виконання вимог ст. 254 КУпАП щодо складання протоколу про адмінправопорушення.

    Таким чином, із діючих норм законодавства можливо зробити висновок, що у всіх інших випадках виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху посадовими і службовими особами органів внутрішніх справ вимоги ст. 254 КУпАП повинні виконуватись у повному обсязі, а отримані із допомогою засобів фіксації фото- або відео- матеріали можуть бути визнані лише доказами скоєння правопорушення.

    З огляду на наведене, суд вважає, що посадовою особою відповідача при притягнення позивача до відповідальності за правопорушення було порушено вимоги ст. 254 КУпАП.

    Крім того, оскільки вимоги ст.258 ч.6 КУпАП щодо можливості винесення постанови у справі про адміністратвине правопорушення без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стосуються лише випадків фіксації правопорушення засобами, працюючими в автоматичному режимі, суд вважає що посадовою особою відповідача порушені також вимоги ст. 268 КУАП в частині забезпечення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на присутність при розгляді справи, на захист, на пояснення, на надання доказів і т.ін.

  Ці порушення з боку відповаідача, на думку суду також є безперечними підставами для скасування оскарженого рішення посадової особи.

    Незабезпечення відповідачем виконання вимог ст. 254 та 268 КУпАП призвело до того, що він не зміг при розгляді справ про адміністративне правопорушення повною мірою виконати вимоги і ст. 280 КУпАП щодо з’ясування обставин, які є обов’язковими для прийняття рішення, встановити особу, яка безпосередньо скоїла правопорушення.

             В той же час, згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.

    Відповідно ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.

    Оскільки жодна із сторін не наполягала на відмові у позові через пропуск строку звернення до суду, суд не вбачає підстав для застосування відповідних наслідків.

    Також суд враховує, що крім наявності порушень при притягненні позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем, на якого законом покладено обов’язок доведення правомірності своїх дій, не надано суду жодних доказів на підтвердження часу і місця скоєння правопорушень позивачем, який заперечує зазначені у оскаржуваній постанові обставини правопорушення.

    Через вказані причини постанова від 07 травня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

    Керуючись ст.ст. 17, 18, 70, 71, 159, 162, 163 КАС України, ст.ст. 222, 254, 255, 258, 268, 280, 285 КУпАП суд суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС Відділу ДАІ м.Маріуполя рядового міліції ОСОБА_2, Управління ОСОБА_3 України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Визнати постанову № АН 279441 від 07.05.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ст. 122 ч.1 КУпАП, винесену інспектором ДПС роти ДПС м. Маріуполя ОСОБА_2, незаконною і її скасувати.

На постанову може бути подана апеляція в Донецький апеляційний адміністративний суд через Іллічівський районний суд м. Маріуполя. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано потягом 10 днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга повинна бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви по апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

Суддя :