Справа №2а-132/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2010 року Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Кучми В.В.
при секретарі - Сіденко І.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради про визнання незаконними та скасування рішень ОСОБА_2 міської ради, про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради, про визнання недійсною державну реєстрацію права комунальної власності,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 первісно звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 міської ради про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_2 міської ради, про визнання приміщення спільною частковою власністю, про визнання права спільної часткової власності на підвальне приміщення.
При цьому на обґрунтування вимог посилався на те, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 і він є членом Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леніна, 9» у м. Сніжне. У зв»язку з цим вважає має право на загальне майно житлового комплексу, у тому числі підвального приміщення будинку площею 134,0 кв.м. За технічною документацією будинок був прийнятий до експлуатації в 1958 році. При забудові будинку все його підвальне приміщення первісно мало площу 482,5 кв.м. Згодом на першому поверсі був обладнаний магазин і за ним закріплена частина підвального приміщення площею 71,3 кв.м (на схемі підвал №2, номери приміщень 7, 8). Підвал площею 100,9 кв.м. (на схемі підвал №3, номери приміщень 8, 9, 10) закріплений за КПО м. Сніжне. При приватизації приміщень магазину та приміщень Комбінату побутового обслуговування ці підвальні приміщення, що ними використовувались, були передані їм за цільовим призначенням. Інші вільні підвальні приміщення будинку – підвал № 1 (на схемі номери приміщень 1, 2, 3, 4) площею 133,8 кв.м. та частина підвалу №2 (на схемі номери приміщень 1, 2, 3, 4, 5, 6), що є спірним підвальним приміщенням, на його думку з моменту вводу до експлуатації житлового будинку були технічним підвалом і використовувались для технічного обслуговування будинку і тому зокрема спірна частина підвалу із загальної площі підвального приміщення як така, що мала допоміжне значення, відноситься до загального майна власників приміщень у багатоквартирному будинку. ОСОБА_2 міською радою шляхом прийняття рішенням від 25.07.08 р №5/26-1180 «Про визначення способу приватизації об»єкту нерухомості - підвального приміщення площею 134,0 кв.м. за адресою м. Сніжне, вул. Леніна, 9», за яким був визначений спосіб приватизації підвального приміщення шляхом його продажу на аукціоні, при цьому розпорядившись частиною майна Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леніна, 9», членом якого він є, як комунальною власністю тим самим були порушенні його права як власника житлового приміщення у багатоповерховому будинку. За цих підстав просить визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_2 міської ради від 04 квітня 2008 року №5/26-1180 «Про визначення способу приватизації об»єкту нерухомості - підвального приміщення площею 134,0 кв.м. за адресою м. Сніжне, вул. Леніна, 9». Також визнати приміщення підвал №2, номера приміщень в ньому – 1, 2, 3, 4, 5, 6 загальною площею 129,2 кв.м. спільною частковою власністю осіб, що є власниками помешкань житлового комплексу будинку №9 по вул. Леніна у м. Сніжне Донецької області, а його ОСОБА_3В - визнати учасником права спільної часткової власності на нежитлове приміщення площею 129,2 кв.м., що розташоване у підвалі житлового будинку №9 по вул. Леніна у м. Сніжне Донецької області с часткою власності, що пропорційна відносно площі, яка знаходиться у його власності у вигляді квартири АДРЕСА_2 до загальної площі житлового будинку.
У ході розгляду справи позивач двічі змінював і доповнював позовні вимоги. Згідно остаточно змінених і доповнених позовних вимог, сформульованих у заяві від 18.06.09 р та додатково поданої заяви представником позивача у судовому засіданні від 26.11.09 р про уточнення п. 2 вимог (а.с. 111-114, 201) позивач ОСОБА_1В одночасно висуває вимоги до ОСОБА_2 міської ради та виконавчого комітету ОСОБА_2 міськради, за якими просить: 1). визнати недійсним та скасувати рішення ОСОБА_2 міської ради від 04 квітня 2008 року №5/26-1180 «Про визначення способу приватизації об»єкту нерухомості - підвального приміщення площею 134,0 кв.м. за адресою м. Сніжне, вул. Леніна, 9»; 2). визнати частково недійсним та скасувати рішення ОСОБА_2 міської ради від 25 липня 2008 року №5/26-1175 «Про внесення доповнень до рішення міської ради від 15.02.08 року №5/22-939 «Про затвердження Програми приватизації майна комунальної власності міста Сніжне на 2008 рік» у частині внесених до Переліку об»єктів права комунальної власності, що належать приватизації у 2008 році, пункт 14 «підвальне приміщення загальною площею 134 кв.м. по вул. Леніна, 9 у м. Сніжне»; 3). визнати недійсним та скасувати розпорядження ОСОБА_2 міського голови від 20 серпня 2008 року №523-р «Про утворення комісії з приватизації об»єктів нерухомості, що знаходяться у комунальній власності м. Сніжного; 4). визнати недійсним та скасувати Акт оцінки вартості нежилого приміщення – підвального приміщення площею 134,0 кв.м., що вбудований в житловий будинок, розташований за адресою м. Сніжне, вул. Леніна, буд. 9, від 26 серпня 2008 року; 5). визнати недійсним та скасувати Протокол комісії з приватизації об»єктів нерухомості, що знаходяться у комунальній власності міста Сніжне виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 26 серпня 2008 року; 6). визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 03 вересня 2008 року №672 «Про затвердження акту оцінки вартості нежилого підвального приміщення загальною площею 134,0 кв.м., що вбудоване у житловий будинок, розташований за адресою м. Сніжне, вул. Леніна, 9»; 7). визнати недійсною державну реєстрацію права комунальної власності на підвальне приміщення номер два загальною площею 134,0 кв.м., вбудоване у житловий будинок А-5, розташований за адресою м. Сніжне, вул. Леніна, 9; 8). визнати недійсним та скасувати рішення Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 13 серпня 2008 року №575 про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно – нежиле підвальне приміщення, вбудоване у житловий будинокА-5 за адресою вул. Леніна, м. Сніжне Донецької області; 9). забов»язати відповідача виключити з Реєстру нерухомого майна, що перебуває у комунальній власності міста Сніжне, підвальне приміщення площею 134,0 кв.м., що вбудоване у житловий будинок, розташований за адресою м. Сніжне, вул. Леніна, 9; 10). забов»язати відповідача прийняти рішення про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26 серпня 2008 року на нежиле підвальне приміщення, вбудоване у житловий будинок А-5, розташоване за адресою Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, 9; забов»язати ОСОБА_2 міську раду розірвати договір купівлі-продажу від 10 вересня 2008 року , що укладений між ОСОБА_2 міською радою в особі голови ОСОБА_4 та підприємцем ОСОБА_5 про продаж нежилого підвального приміщення номер два, вбудованого у житловий будинок А-5 загальною площею 134,0 кв.м., розташованого за адресою Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, 9.
На обґрунтування уточнених і доповнених позовних вимог позивач посилається на ті ж обставини, що викладенні раніше. Додатково вимоги обґрунтовує тим, що у спірному підвальному приміщенні по всьому периметру проходять розводки труб центрального опалення, холодного постачання та каналізації, розташовані стояки зворотного теплоносія та водопостачання квартир будинку з вимикаючою арматурою, які призначені для відімкнення квартир, тобто у підвалі знаходяться комунікації призначені для обслуговування усього будинку, а тому за призначенням такий підвал є технічним і як такий є спільною власністю усіх мешканців будинку. Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ленініа, 9» зареєстровано як юридична особа 13 серпня 2008 року. Тому на дату включення підвального приміщення до реєстру як об»єкта, що перебуває у комунальній власності, видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно спірне підвальне приміщення перебувало у спільній сумісній власності власників квартир житлового будинку і відчуження ОСОБА_2 міською радою підвального приміщення мало проводитись за згодою співвласників. А тому прийняття ОСОБА_2 міською радою та виконкомом ОСОБА_2 міської ради у ході приватизації підвального приміщення вищезазначених рішень є незаконним та порушує права власників інших приміщень та його.
Позивач ОСОБА_1 забезпечив свою участь у розгляді справи шляхом участі свого представника.
У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_6І заявила клопотання про залишення без розгляду позовні вимоги у частині визнання недійсним і скасування розпорядження ОСОБА_2 міського голови від 20 серпня 2008 року №523-р «Про утворення комісії з приватизації об»єктів нерухомості, що перебувають у комунальній власності м. Сніжне; у частині визнання недійсним і скасування Акту оцінки вартості нежилого приміщення – підвального приміщення площею 134,0 кв м., що вбудоване в житловий будинок, розташований за адресою м. Сніжне, вул. Леніна, б. 9, від 26 серпня 2008 року; у частині визнання недійсним і скасуванні Протоколу комісії з приватизації об»єктів нерухомості, що перебувають у комунальній власності м. Сніжне виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 26 серпня 2008 року; у частині визнання недійсним державної реєстрації права комунальної власності на підвальне приміщення номер два, що вбудоване в житловий будинок А-5, загальною площею 134,0 кв.м., що розташоване за адресою м. Сніжне, вул. Леніна, 9, у зв»язку з чим за ухвалою Сніжнянського міського суду від 6 липня 2009 року позов у зазначеній частині вимог залишений без розгляду.
В іншій частині позовні вимоги представник позивача ОСОБА_6І у судовому засіданні підтримала повністю, на обґрунтування вимог виклала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. У якості правового обґрунтування посилалась на положення Законів України «Про приватизацію державного жилого фонду», «Про об»єднання співвласників багатоквартирного будинку», на Рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року №4-рп/2004 р
Представник відповідача головний спеціаліст юридичного відділу виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_7О позов не визнала. На спростування вимог посилалась на те, що спірне підвальне приміщення перебувало у жахливому аварійному стані, його відновлення потребувало значних затрат, на підтвердження надала для огляду фотознімки. Приватним підприємцем ОСОБА_5В, який орендував зазначене приміщення, був проведений відновлювальний ремонт стін, стелі, сходинок, вхідних дверей. Будь-яких перешкод ОСОБА_5В, який спочатку був орендарем, а тепер є власником підвального приміщення, для вільного доступу до комунікацій в ньому у порядку вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» останній не утворює. Підстав для розірвання договору купівлі-продажу в порядку приватизації, скасування рішення про видачу свідоцтва про право власності не убачає. Також зазначене приміщення не перебуває на цей час у реєстрі майна комунальної власності і тому його не можна виключити з реєстру.
Представник відповідача начальник юридичного відділу виконкому ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_8В позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі. Вважає рішення, що були прийняті в порядку приватизації підвального приміщення, є правильні і відповідають вимогам закону. Не погоджується з посиланнями представника позивача на те, що таке приміщення є допоміжним, оскільки згідно акту обстеження цього приміщення, що проводився у 2007 році, вказано, що наявність комунікаційних розводок є незначна, будь-якої запірної арматури нема, тому приміщення не може класифікуватись як технічне. Також вважає не правильним посилання представника позивача на положення Закону України «Про приватизацію державного жилого фонду», Рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року №4-рп/2004 р щодо предмету регулювання спірних правовідносин про те, що всі допоміжні приміщення є спільною власністю власників приватизованих квартир, оскільки тим же Законом України «Про приватизацію державного жилого фонду» визначено, що ті технічні приміщення, які при приватизації використовувались на умовах оренди, торговими, промисловими, житлово-комунальними підприємствами, то вони переходять у комунальну власність міста, села.
За ухвалою Сніжнянського міського суду від 9.02.09 р первісно до участі у справі ОСОБА_5 був залучений у якості співвідповідача як такий що приватизував шляхом викупу підвальне приміщення площею 130 кв. м. на підставі рішення ОСОБА_2 міської ради №5/26-1180 від 25.07.08 р, яке оскаржується. Але, виходячи з положень ст.ст. 17, 50, 53 Кодексу адміністративного судочинства за правилами адміністративного судочинства розглядаються вимоги про скасування актів, у тому числі й тих, що посвідчують певне цивільне право особи. Відповідачем у цій справі є суб»єкт владних повноважень, що видав акт, а особа, якій згідно з актом належить цивільне право, залучається як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
За цих обставин, виходячи з того, що рішення за справою може вплинути на права і обов”язки ОСОБА_5 щодо учасників процесу як особи, яка на підставі правового акту суб»єкта владних повноважень, правомірність якого оскаржується, набув право власності на підвальне приміщення у порядку його приватизації, для усунення недоліків і встановлення процесуального статусу всіх учасників процесу, враховуючи думку учасників процесу, за ухвалою Сніжнянського міського суду від 26 листопада 2009 року ОСОБА_5 залучений у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог.
У судовому засіданні представник ОСОБА_5В за усною заявою ОСОБА_9М позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.
Як представник третьої особи ОСОБА_5В за ордером про правову допомогу ОСОБА_10О заявлений позов вважає необґрунтованим, приведені позивачем доводи не спроможними. При цьому посилається на те, що при передачі підвалу в оренду його довірителю зазначене приміщення оглядалось комісією у складі представників балансоутримувача КП «СЄЗ» м. Сніжне, складався акт, згідно якого встановлено, що у приміщенні площею 134,0 кв.м. проходять лише комунікації у вигляді глухої труби з водопостачання 12 п.м., однієї глухої труби опалення 12 п.м та також труба з каналізації 3,5 п.м., при цьому будь-яка запірна арматура, крани, вентилі на цих трубах відсутні, будь-яке інше обладнання, що має технічне значення для обслуговування будинку, також відсутнє. Такі ж самі комунікації є і проходять в підвальних приміщеннях, що є аналогічно приватизовані як магазин «секонд-хенд», комбінат побутового обслуговування, конторське приміщення ОСББ. Відповідно до характеристик нежилих приміщень у багатоквартирних будинках, приведених у техніко-будівельних нормах, зазначене підвальне приміщення не є технічним або підсобним, оскільки будь-коли за призначенням для обслуговування будинку не використовувалось. Фактично це було вільне приміщення і у КП «СЄЗ» як балансоутримувача житлових об»єктів територіальної громади міста були усі підстави передати його в оренду. Його довірителем як орендарем на протязі дії договору оренди взяті на себе обов»язки виконувались належним чином, за цей час проведені ремонтно-будівельн6і роботи, приміщення відновлене і приведене до нормального санітарно-технічного стану. На момент прийняття рішення міською радою про включення підвального приміщення до об»єктів приватизації нежитлових приміщень житлового фонду міста і початку процедури приватизації об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леніна, 9» мешканцями будинку утворено ще не було, процедура приватизації дотримана.
ОСОБА_5В у судовому засіданні підтримав думку свого представника.
Третя особа Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ленініа, 9», яке є належним чином сповіщене про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання повноважного представника не направило, про причини неявки не повідомило.
Заслухав пояснення представників сторін, третьої особи та його представників, дослідив матеріали справи і надані докази на обгрунтиування та спростування позовних вимог, суд приходить до наступного.
Публічний спір між сторонами витікає із спірних правовідносин між власником приватизованої квартири в багатоквартирному будинку та суб’єктами владних повноважень міською радою як органом місцевого самоврядування та його виконавчим органом з приводу прийняття рішень з приватизації підвального приміщення цього будинку, які виникають у ході здійснення останіми покладених владних функцій державного управління щодо проведення приватизації державного житлового фонду, житлових і нежитлових приміщень і ньому.
Пунктом 30 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад шляхом вирішення на пленарних засіданнях відноситься зокрема: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності. Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації;
організація виконання цих програм; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об'єктів, які можуть надаватися у концесію, подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Згідно ст. 8 цього Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Цим Законом, зокрема частиною другою ст. 10 також визначено, що власники квартир багатоквартирних будинків є при цьому співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Втім, як зазаначено у ст. 8 частині 9 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», який визначає правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, його подальшого використання і утримання, що стосується нежилих приміщень житлового фонду, що використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення, тощо, на умовах оренди, то вони передаються у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів для подальшого їх використання.
Згідно Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, складеного відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", затвердженого Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992 р №56, з наступними змінами і доповненнями, який визначає порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян та склад документів, що підлягають оформленню, об»єктами приватизації, тобто передачі у власність громадян є квартири багатоквартирних будинків та одноквартирні будинки, які використовуються громадянами на умовах найму. При цьому, як зазначено у п. 41, не підлягають приватизації допоміжні приміщення жилих будинків, які призначені для забезпечення експлуатації та обслуговування будинку (приміщення теплопунктів, котельних, сміттєзбірників, колясочних, приміщення, через які прокладені мережі комунікації, а також приміщення, які використовуються для розміщення обслуговуючого будинок персоналу та складські приміщення). Власником перелічених приміщень після приватизації квартир будинку є товариство власників квартир. Вільні підвальні приміщення за згодою власників квартир будинку переобладнуються під кладові і передаються їм у власність безкоштовно у встановленому порядку.
Але як роз»яснено і вказано щодо нежилих приміщень у п.п. 17, 40, 42 цього Положення нежилі приміщення житлового фонду, що використовувались і продовжують використовуватись підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення та інше на умовах оренди, передаються у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів для подальшого їх використання за призначенням. Приватизація таких вбудованих в жилих будинках нежилих приміщень, які призначені для соціально-побутового обслуговування громадян за місцем проживання (магазини, аптеки, бібліотеки, поліклініки та інші), або орендуються юридичними чи фізичними особами здійснюється колишнім власником будинку, після завершення в них приватизації квартир за погодженням зі створеним товариством власників квартир. Вільні нежилі приміщення можуть бути продані власником будинку товариству власників квартир або іншим юридичним особам (підприємствам, організаціям, установам) переважно на конкурсній основі по фактичній вартості будівництва загальної площі жилих будинків в цінах, що склалися на момент продажу.
Як встановлено у судовому засіданні і підтверджено належними доказами згідно договору оренди комунального майна №108 від 12.11.2007 року між Комунальним підприємством «Служба єдиного замовника» в особі директора Забродньої Валентними Олександрівни, що діє на підставі
Статуту, як орендодавець з одного боку та суб»єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 Володимиролвичем, який діє на підлставі свідоцтва суб»єкта підприємницької діяльності як орендатор з іншого боку укладений справжній договір про те, що орендодавець передає, а орендар отримує в строкове платне володіння та користування нежиле приміщення площею 134,0 кв.м., що розташогване за адресою м. Сніжне, вул. Леніна, 9 для розміщення в ньому магазину-складу непродовольчих товарів. Строк дії договолру з 12 листопада 2007 року по 31 жовтня 2008 року (а.с. 238).
Згідно рішення №5/26-1180 «Про визначення способу приватизації об»єкту нерухомості -підвального приміщення площею 134,0 кв.м. за адресою м. Сніжне, вул. Леніна, 9», прийнятого відповідачем у справі ОСОБА_2 міською радою від 25 липня 2008 року у відповідності до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. З Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», на виконання «Програми приватизації майна комунальної власності м. Сінжне на 2008 рік» було визначено здійснити приватизацію об»єкту нерухомості - підвального приміщення, площею 134,0 кв.м. за адресою м. Сніжне, вул. Леніна, 9, визначив покупцем орендаря приватного підприємця ОСОБА_5 (а.с. 38). У зв»язку з цим ОСОБА_2 міською радою за рішенням сесії від 25 липня 2008 року №5/26-1175 «Про внесення доповнень до рішення міської ради від 15.02.08 року №5/22-939 «Про затвердження Програми приватизації майна комунальної власності міста Сніжне на 2008 рік» внесені зміни до Переліку об»єктів права комунальної власності, що належать приватизації у 2008 році, згідно якого пунктом 14 до переліку об»єктів включене «підвальне приміщення загальною площею 134 кв.м. по вул. Леніна, 9 у м. Сніжне» (а.с. 39-45, 235).
У порядку визначення вартості майна комунальної власності - підвального приміщення площею 134,0 кв.м. по вул. Леніна, 9 у м. Сніжне, що підлягає приватизації шляхом викупу, відповідно з Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України 10.12.03 р, виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради рішенням від 03.09.08 р №672 затверджений акт оцінки вартості нежилого підвального приміщення загальною площею 134,0 кв.м., що вбудоване у житловий будинок, розташований за адресою м. Сніжне, вул. Леніна, 9, який був складений комісією з приватизації за результатами розгляду звіту про експертну оцінку, виконаному фізичною особою - підприємцем ОСОБА_11, сертифікат суб»єкта оцінної діяльності №3750/05 від 16.06.05 р, виданого Фондом Держмайна України (а.с. 56, 57).
Частиною другою ст. 19 Конституції України закріплено і встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А відповідно до положень ст. 55 Конституції України кожен має право звернутись за захистом прав, які вважає порушеними, у судовому порядку.
У відповідності до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Під способами захисту суб'єктивних прав у адміністративних правовідносинах між учасниками, одним з яких є суб»єкт владних повноважень, визначені закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та інтересів, вплив на орган владних повноважень, перелік таких способів захисту публічних прав та інтересів викладається у ст. 162 КАС України, одним з них є визнання протиправними рішення суб»єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 11 КАС України адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 71 ч. 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі, суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Таким чином, у судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини, що органом місцевого самоврядування Снінянською міською радою та його виконавчим комітетом як органами владних повноважень прийняті ними в межах компетенції рішення з приводу приватизації об»єкта комунальної власності підвального приміщення загальною площею 134,0 кв.м., що вбудоване у житловий будинок, розташований за адресою м. Сніжне, вул. Леніна, 9, що на технічному плані відповідають номери приміщень 1, 2, 3, 4, 5, 6 підвалу №2 (на схемі), є такі що прийняті у відповідності до вимог закону. Прийняття вищезазначених рішень не порушує право позивача як власника приватизованої квартири у багатоквартирному будинку на володіння і користування приміщеннями будинку загального значення, призначених для загального використання та обслуговування будинку як технічні чи допоміжні.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не довів порушення його права як члена Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леніна, 9». Як убачається згідно свідоцтва №612467 про державну реєстрацію Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леніна, 9» його реєстрація як юридичної особи була проведена 13.08.08 року, таким чином на момент прийняття оспорюваних рішень органами владних повноважень щодо приватизації об»єкту нерухомості - підвального приміщення Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку як таке не існувало (а.с. 47).
У зв»язку з чим виходячи з вищезазначених обставин слід вважати правомірними і таким, що відповідають вимогам закону інші рішення та дії органів владних повноважень, що були прийняті у порядку подальшого оформлення приватизації спірного підвального приміщення, а саме рішення Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно - нежиле підвальне приміщення, вбудоване у житловий будинок А-5 за адресою вул. Леніна, м. Сніжне Донецької області, що прийняте від 13 серпня 2008 року №575 у зв»язку з повною оплатою набувачем приватизованого майна ОСОБА_5В визначеної актом про експертну оцінку вартості майна, що приватизується шляхом викупу, та укладання з ним ОСОБА_2 міською радою в особі голови купівлі-продажу цієї нежитлової будівлі, та видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26 серпня 2008 року на нежиле підвальне приміщення, вбудоване у житловий будинок А-5, розташоване за адресою Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, 9.
Суд не може прийняти до уваги і врахувати обставини, на які посилається позивач, що оспорюване підвальне приміщення взагалі не могло бути предметом оренди та приватизації в силу свого призначення як підсобне приміщення для технічного обслуговування будинку.
Відповідно до положень ДБН 2.08.01-89 «Житлові будинки» (розділ «Нежитлові поверхи») дозволяється на першому, другому та цокольному поверхах житлових будинків розміщувати приміщення загального призначення (магазини роздрібної торгівлі, відділення зв»язку, Ощадбанків, магазини та кіоски союз друку, філіали бібліотек та інш.). Приміщення загального призначення повинні мати входи і евакуаційні виходи, ізольовані від жилої частини будівлі. Як убачається на технічному плані цокольного поверху підвальне приміщення №2, що складається з приміщень 1, 2, 3, 4, 5, 6 є ізольоване та має окремий вхід.
Відповідно до Державних будівельних норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005 підсобні приміщення багатоквартирного житлового будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти тощо). А приміщення технічні - приміщення для розміщення обладнання теплових вузлів, бойлерних, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, холодильних установок, тощо. Але як встановлено оглядовою комісією при передачі підвалу в оренду та зафіксовано в акті, у зазначеному приміщенні площею 134,0 кв.м. проходять лише комунікації у вигляді глухої труби з водопостачання 12 п.м., однієї глухої труби опалення 12 п.м та також труба з каналізації 3,5 п.м., при цьому будь-яка запірна арматура, крани, вентилі на цих трубах відсутні, будь-яке інше обладнання, що має технічне значення для обслуговування будинку, також відсутнє. Тобто будь-які конструктивні, санітарно-технічні ознаки, наявність обладнання, запірної арматури, які б вказували що цей підвал будь-коли використовувався та необхідний саме для забезпечення експлуатації будинку відсутні.
Вимоги у частині покладання забов»язання виключити з Реєстру нерухомого майна підвальне приміщення, що заявлені до ОСОБА_2 міської ради та виконавчого комітету
ОСОБА_2 міської ради як органу владних повноважень слід залишити без задоволення за тих підстав, що виходять за межі їх компетенції, внесення і виключення з Реєстру проводиться держреєстратором за зверненням власника.
За таких обставин оскільки вимоги позивача як власника приватизованої квартири в багатоквартирному будинку до суб'єктів владних повноважень з приводу прийняття рішень з приватизації підвального приміщення будинку, в якому розташована його квартира, є необгрунтовані, то позов як такий слід залишити без задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб"єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони лише всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов"язані з залученням свідків та проведення судових експертиз.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 47 Конституції України, ст.ст. 26, 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 158, 159, 161, 162, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради про визнання незаконними та скасування рішень ОСОБА_2 міської ради, про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради, про визнання недійсною державну реєстрацію права комунальної власності залишити без задоволення.
Постанова може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Головуючий: