КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 

 17 грудня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого судді    ОСОБА_1 , 

суддів    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря   ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора    ОСОБА_5 ,

обвинуваченої    ОСОБА_6 , 

захисника    ОСОБА_7 , 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12014100040008337 за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_8 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року, якою кримінальне провадження за ч.ч.2, 3 ст.191 КК України щодо

ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

закрито на підставі п.7 ч.1 ст.284 КК України у зв`язку з тим, що кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення було розпочате не на підставі заяви потерпілого.

ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12014100040008337 від 03.07.2014 року відносно неї за ч.1 ст.366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження закрито.

В С Т А Н О В И Л А :

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувало кримінальне провадження №12014100040008337 щодо ОСОБА_6 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_6  ОСОБА_7 звернулася до Днвпровського районного суду м. Києва з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. Обґрунтовуючи клопотання захисник зазначила, що кримінальне провадження №12014100040008337, яке внесено до ЄРДР, розпочате слідчим відділом Дніпровського РУ ГУ УМВС України в м. Києві на підставі зібраних оперуповноваженим ВДСБЕЗ Дніпровського РУ ГУ УМВС України в м. Києві РУ ГУ УМВС України ОСОБА_9 щодо неправомірних дій посадових осіб КП «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної у м. Києві ради, які в період 2010  2012 р.р. здійснили розтрату коштів підприємства, що полягала у зайвому нарахуванні премій та компенсацій службовим особам даного підприємства. При цьому, в обвинувальному акті жодного разу не має посилання на подання потерпілим заяви про кримінальне правопорушення, скоєне ОСОБА_10 , окрім цього, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, заява потерпілим про вчинення злочину не подавалася до правоохоронних органів, і без наявності такої заяви ОСОБА_10 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України. Тому існування кримінального провадження ч.ч.2, 3 ст.191 КК України у формі приватного обвинувачення, є неможливим.

Окрім цього, захисник вважає, що ОСОБА_10 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, оскільки останній наказ про преміювання ОСОБА_10 №36 було видано 27.08.2012 року, а на підставі нього було складено розрахунково-платіжну відомість за вересень 2012 року, і станом на 19.01.2016 року строк притягнення до кримінальної відповідальності за ці діяння ОСОБА_10 сплинув. 

 29 жовтня 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва кримінальне провадження №12014100040008337 щодо  ОСОБА_6 за ч.ч.2, 3 ст.191 КК України, закрито на підставі п.7 ч.1 ст.284 КК України у зв`язку з тим, що кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення було розпочате не на підставі заяви потерпілого, тобто з підстав не передбачених ч.4 ст.26, п.3 ч.1 ст.477 КПК України.

ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12014100040008337 від 03.07.2014 року відносно неї за ч.1 ст.366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження закрито.

 Своє рішення суд обґрунтував тим, що ОСОБА_10 вчинила діяння будучи особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого, а тому ці кримінальні правопорушення відносяться до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате тільки на підставі заяви потерпілого, але у цій справі така заява відсутня.

 Звільняючи ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності, суд зазначив, що з дня вчинення ОСОБА_10 злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки, а тому строк притягнення до кримінальної відповідальності сплинув.

На вказану ухвалу прокурор Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою через істотне порушення кримінального процесуального закону. В обґрунтування своїх вимог, прокурор зазначає, що відомості про вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень внесено до ЄРДР не за заявою представника потерпілого (потерпілого) КП «ФРЦ «Дніпровський», а на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінального правопорушення, однак під час проведення досудового розслідування залучено представника потерпілого КП «ФРЦ «Дніпровський», що виключає можливість відмови як представника потерпілого КП «ФРЦ «Дніпровський» так і правонаступників, від приватного обвинувачення. Тому, просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 надійшло заперечення від захисника обвинуваченої ОСОБА_6 в якому вказується на законність та обґрунтованість оскаржуваної прокурором ухвали та міститься прохання залишити її без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши:

 доповідача  суддю апеляційного суду;

 прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити; 

 обвинувачену та її захисника, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора, просили залишити її без задоволення; 

перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник, відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Положеннями ч.1 ст.477 КПК України визначено, щокримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, зокрема, щодо кримінального правопорушення, передбаченого статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, крім вчиненого організованою групою, або шкода від якого завдана державним інтересам)  якщо вони вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім`ї потерпілого, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.

Визначення поняття «державний інтерес» закріплено у рішенні Конституційного Суду України №3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 року.

У вказаному рішенні визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні №12014100040008337 від 03.07.2014 року кримінальне провадження розпочате СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві на підставі матеріалів зібраних оперуповноваженим ВДСБЕЗ Дніпровського РУ ГУ УМВС України в м. Києві РУ ГУ УМВС України ОСОБА_9 щодо неправомірних дій посадових осіб КП «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної у м. Києві ради, які в період 2010  2012 р.р. здійснили розтрату коштів підприємства, чим вказаному комунальному підприємству завдано матеріальної шкоди.

Тобто, ОСОБА_10 обвинувачення висунуто у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2, 3 ст.191 КК України, а саме у привласнені, розтраті та заволодінні особою чужого майна, яке перебувало у її віданні.

Як слідує з аналізу положень ст.477 КПК України, необхідною умовою для того, аби кримінальне провадження за ст.191 КК України відбувалося у формі приватного обвинувачення є: звернення з заявою про вчинення кримінального правопорушення потерпілого (відображено у правовій позиції ВССУ, викладеній у справі №5-1706км15), відсутність шкоди, яка завдана держаним інтересам, відсутність організованої групи та за умови, кримінальне правопорушення вчинене суб`єктами, переліченими у вказаній статті. Лише наявність всіх цих елементів дає підстави вбачати можливість розгляду кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що шкода, яка завдана внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_10 , фактично завдана підприємству комунальної власності, що є самостійною формою публічної власності відокремленої від державної, майно комунальної власності належить територіальній громаді, а не окремій фізичній чи юридичній особі, окрім цього, розпочате кримінальне провадження не за заявою потерпілого чи його представника.

Щодо звільнення ОСОБА_10 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України за видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до них завідомо неправдивих відомостей, колегія суддів апеляційного суду, також погоджується.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України, відповідно до ст.12 КПК України  відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості. Положенням п.2 ч.1 ст.49 КК України передбачено звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення злочину невеликої тяжкості, якщо з дня вчинення нею злочину минуло три роки.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів провадження, на час розгляду кримінального провадження №12014100040008337 від 03.07.2014 року, визначений п.2 ч.1 ст.49 КК України трирічний строк давності притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України  минув, у зв`язку із чимухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 рокуїї було звільнено від кримінальної відповідальності та на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України  кримінальне провадження закрито.

Таким чином, колегією суддів перевірено законність підстав ухвалення рішення судом першої інстанції, і порушень, на які посилається прокурор, не встановлено.

Будь-яких інших порушень норм матеріального чи процесуального права, наслідком яких є зміна чи скасування судового рішення, колегією суддів під час апеляційного розгляду, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, 

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_8 залишити без задоволення.

 Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року, щодо ОСОБА_6 , залишити без змін.

 Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

 _________________ ________________ _______________

 ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3