РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2018 року

Київ

справа №9901/739/18

адміністративне провадження №П/9901/739/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого - Шипуліної Т.М.

суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

за участю: секретаря Жидецької В.В.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Білопольської Н.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу П/9901/739/18 за позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ДОВОДІВ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

ОСОБА_3 16.08.2018 звернулася до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення від 20.07.2018 №1261/ко-18, яким:

1) відмовлено судді Господарського суду Львівської області ОСОБА_3 у задоволенні заяв від 08.05.2018 №21-12693/118 та від 18.07.2018 №31кп-361/18-Б про встановлення нових строків проведення кваліфікаційного оцінювання;

2) визначено, що суддя Господарського суду Львівської області ОСОБА_3 не склала іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02.03.2018 №33/зп-18;

3) відмовлено судді Господарського суду Львівської області ОСОБА_3 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді - «Дослідження досьє та проведення співбесіди», призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01.02.2018 №8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів;

4) визнано суддю Господарського суду Львівської області ОСОБА_3 такою, що не відповідає займаній посаді;

5) рекомендовано Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Господарського суду Львівської області.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки Комісією безпідставно відмовлено ОСОБА_3 у встановленні нових строків проведення кваліфікаційного оцінювання, без врахування обставин щодо неможливості складення нею іспиту за станом здоров'я.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що рішення від 20.07.2018 №1261/ко-18 прийнято Вищою кваліфікаційною комісією суддів України в межах наданих повноважень, на підставі та відповідно до Закону. Підстави для встановлення нових строків проведення кваліфікаційного оцінювання позивачу відсутні.

ІІ. КЛОПОТАННЯ СТОРІН ТА ІНШІ ПРОЦЕСУУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

ОСОБА_3 16.08.2018 звернулася до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення від 20.07.2018 №1261/ко-18.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Шипуліна Т.М. (суддя-доповідач), Бившева Л.І, Гончарова І.А., Олендер І.Я., Ханова Р.Ф.

Відповідно до частин першої та другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.

Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. ухвалою від 20.08.2018 відкрив провадження по справі №П/9901/739/18 за позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання 10.09.2018.

У судове засідання 10.09.2018 відповідач не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 01.10.2018.

У судовому засіданні 01.10.2018 оголошено перерву, у зв'язку з чим призначено судове засідання на 12.11.2018.

У судовому засіданні 12.11.2018 у зв'язку із необхідністю викликати свідка оголошено перерву до 10.12.2018.

У судовому засіданні 10.12.2018 допитано як свідка начальника відділу організаційного забезпечення проведення іспиту департаменту суддівської кар'єри секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_13.

IІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

ОСОБА_3 Указом Президента України від 24.04.2012 №286/2012 була призначена на посаду судді Господарського суду Львівської області.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01.02.2018 №8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, у тому числі і судді Господарського суду Львівської області ОСОБА_3.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02.03.2018 №32/зп-18 призначено проведення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, призначеного згідно з рішенням від 01.02.2018 №8/зп-18, та встановлено мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

За результатами складення 19.04.2018 анонімного письмового тестування суддя ОСОБА_3 отримала 38,25 бала (з максимально можливих 90), за виконання практичного завдання - 62,5 бали (з максимально можливих 120).

Відповідно до медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_3 16.04.2018, 18.04.2018 та 19.04.2018 зверталася до лікаря зі скаргами на головний біль, підвищену температуру тіла, загальну слабкість та їй було встановлено діагноз гострий пієлонефрит. З 23.04.2018 по 12.05.2018 ОСОБА_3 перебувала на лікарняному.

ОСОБА_3 звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявами від 08.05.2018 та 18.07.2018 про встановлення нових строків проведення кваліфікаційного оцінювання. Заяви мотивовані тим, що під час проходження іспиту стан здоров'я позивача погіршився та проявилися побічні ефекти ліків, а саме нудота, сильний головний біль, запаморочення, сонливість, у зв'язку з чим вона не мала можливості повноцінно відповідати на питання та у порівняні з іншими учасниками кваліфікаційного оцінювання перебувала у завідомо нерівних та небезпечних для здоров'я умовах.

За наслідками визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді за підсумками іспиту суддів місцевих та апеляційних судів та вирішення питання щодо допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди» рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 №1261/ко-18 відмовлено судді Господарського суду Львівської області ОСОБА_3 у задоволенні заяв від 08.05.2018 №21-12693/118 та від 18.07.2018 №31кп-361/18-Б про встановлення нових строків проведення кваліфікаційного оцінювання; визначено, що суддя Господарського суду Львівської області ОСОБА_3 не склала іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02.03.2018 №33/зп-18; відмовлено судді Господарського суду Львівської області ОСОБА_3 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді - «Дослідження досьє та проведення співбесіди», призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01.02.2018 №8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів; визнано суддю Господарського суду Львівської області ОСОБА_3 такою, що не відповідає займаній посаді та рекомендовано Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Господарського суду Львівської області.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 №1261/ко-18 мотивовано тим, що суддею не надано доказів раптового погіршення стану здоров'я під час проходження іспиту 19.04.2018 та нездатності брати участь у призначеному іспиті у зв'язку зі станом здоров'я.

Комісія встановила, що за результатами виконання тестування суддя ОСОБА_3 отримала менше 50 відсотків від максимально можливого бала, а тому вона не склала іспиту та відповідно не може бути допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє і проведення співбесіди».

На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що суддя ОСОБА_3 не відповідає займаній посаді за критерієм професійної компетентності, у зв'язку з чим є підстави для того, щоб рекомендувати Вищій раді правосуддя розглянути питання про її звільнення із займаної посади.

Згідно довідки Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кодовані результати складення суддями анонімного письмового тестування було оприлюднено на офіційному веб-сайті Комісії 19.04.2018 о 16:39, а кодовані результати виконання практичного завдання - 25.06.2018 о 18:01.

За твердженням ОСОБА_3 після оприлюднення кодованих результатів тестування 19.04.2018 вона кинула у поштову скриньку для звернень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заяву про перерахунок її результатів вручну. Разом з тим, згідно пояснень позивача зазначена заява була мотивована значним хвилюванням під час проходження іспиту без зазначення інформації про стан здоров'я позивача.

Факт надходження звернення від ОСОБА_3 про перерахунок результатів тестування вручну представником відповідача у судовому засіданні не підтверджено. Не надано доказів подання звернення і позивачем.

Згідно наданого позивачем висновку експертного дослідження №4 Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи судово-медичне дослідження медичної документації ОСОБА_3 за 16.04.2018, 18.04.2018 та 19.04.2018 свідчить, що у пацієнта виявлено правобічний пієлонефрит. У людини, яка хворіє на зазначену хворобу, у порівнянні із здоровою людиною повинно мати місце зменшення кількісних та якісних показників (результатів) роботи, в тому числі інтелектуальної діяльності. Призначені для лікування пацієнту ліки мають побічну дію на центральну нервову систему та психічний стан людини у вигляді головного болю, сонливості, запаморочення, тремору, безсоння, тривожності, нервозності, сплутаності свідомості.

Згідно показань начальника відділу організаційного забезпечення проведення іспиту департаменту суддівської кар'єри секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_13, допитаного судом як свідка, під час проведення іспиту 19.04.2018 ніхто з учасників кваліфікаційного оцінювання за наданням медичної допомоги до уповноважених представників Комісії не звертався, акти позаштатної ситуації відповідно до Порядку проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.11.2016 №144/зп-16, не складалися.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Згідно з підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

Відповідно до пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Згідно з частиною п'ятою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Відповідно до частини першої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Згідно з частиною другою статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.

Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України зобов'язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.

Відповідно до частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з частиною другою статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

Згідно Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 №143/зп-16 (далі - Положення), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі - Комісія) здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до пункту 1 розділу V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення організація та проведення кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності судді займаній посаді здійснюється за правилами, встановленими цим Положенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Відповідно до пунктів 4-6 розділу І «Загальні положення» Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Якщо не ухвалене інше рішення, першим етапом кваліфікаційного оцінювання є складення іспиту. У разі ухвалення рішення Комісії про зміну черговості етапів кваліфікаційного оцінювання порядок допуску до наступного етапу та застосування мінімально допустимих балів визначається зазначеним рішенням.

За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює рішення щодо допуску судді (кандидата на посаду судді) до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Згідно з пунктами 1 та 2 Порядку проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.11.2016 №144/зп-16 (далі - Порядок), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, іспит - це встановлений Законом етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та/ або кандидата на посаду судді (далі - учасник іспиту).

Іспит проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності учасника іспиту здійснювати правосуддя у відповідному суді або для оцінювання відповідності учасника іспиту займаній посаді судді за критерієм професійної компетентності. Іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання.

Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.

За змістом пунктів 2 і 3 глави 2 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення показники «рівень знань у сфері права» та «рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні» оцінюються під час іспиту на підставі відповідно анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.

Згідно з пунктом 14 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення іспит проводиться з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.

Іспит складається з двох стадій: 1) складення анонімного письмового тестування; 2) виконання практичного завдання.

Рішення про черговість стадій проведення іспиту ухвалює Комісія. Якщо не ухвалене інше рішення, першою стадією іспиту є складення анонімного письмового тестування. У разі ухвалення рішення Комісії про зміну черговості стадій складення іспиту порядок допуску до наступної стадії та застосування мінімально допустимих балів визначається зазначеним рішенням.

Для цілей проведення іспиту Комісія на підставі відповідних рішень: 1) визначає мінімально допустимі бали анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання; 2) затверджує деперсоніфіковані (кодовані) та персоніфіковані (декодовані) результати анонімного письмового тестування та практичного завдання; 3) визначає мінімально допустимий бал іспиту та затверджує його результати.

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 глави 6 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами оцінки критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді (кандидату на посаду судді) продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні.

Згідно з підпунктами 6.2.1-6.2.3 підпункту 6.2 пункту 6 глави 6 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення мінімально допустимий бал визначається для: анонімного письмового тестування; виконання практичного завдання; іспиту.

Відповідно до підпунктів 6.3., 6.4. пункту 6 глави 6 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення мінімально допустимі бали при складенні анонімного письмового тестування та виконанні практичного завдання визначаються рішенням Комісії за критеріальним методом відповідно до Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів. Мінімально допустимий бал при виконанні практичного завдання встановлюється для визначення мінімально допустимого бала іспиту.

Згідно з пунктом 13 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення встановлення нових строків проведення кваліфікаційного оцінювання можливе у випадку неявки судді для проходження кваліфікаційного оцінювання у встановлені Комісією строки за наявності поважних причин такої неявки.

Поважними причинами неявки судді для проходження кваліфікаційного оцінювання є обставини, настання яких не залежить від волі судді і які перешкоджають участі судді у кваліфікаційному оцінюванні та підтверджуються відповідними документами.

Про причини неявки суддя зобов'язаний письмово повідомити Комісію протягом п'яти робочих днів після виходу на роботу або припинення дії обставин, які були причиною неявки на кваліфікаційне оцінювання, а також звернутися до Комісії з письмовою заявою для встановлення строків проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку контроль за проведенням іспиту, вирішення позаштатних та конфліктних ситуацій, координування та узгодження дій під час підготовки та проведення іспиту здійснюються уповноваженими представниками.

Згідно з пунктом 10 розділу V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді.

V. ОЦІНКА СУДУ

Суд, вивчив доводи позивача та відповідача, дослідив матеріали справи та перевірив їх належними та допустимими доказами, дійшов таких висновків.

Іспит проводиться з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та є обов'язковою стадією кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді.

У випадку неможливості учасника кваліфікаційного оцінювання з поважних причин з'явитися на іспит для його виконання Вища кваліфікаційна комісія суддів України за заявою такої особи із підтверджуючими документами встановлює нові строки проведення кваліфікаційного оцінювання щодо цієї особи.

Разом з тим, ОСОБА_3 19.04.2018 прибула до місця проходження іспиту, тим самим оцінивши свій стан як такий, що дає її можливість для складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.

Позивач своїм правом щодо оформлення листка непрацездатності не скористалася, до відповідача із заявою щодо перенесення строків кваліфікаційного оцінювання до проходження іспиту не зверталася.

Суд відхиляє як необґрунтовані посилання позивача на те, що відмова нею від проходження іспиту автоматично припинила б її кваліфікаційне оцінювання.

Відмова особи від проходження етапу іспиту має наслідком те, що особа вважається такою, що не склала іспиту, що закріплено у пункті 8 глави 1 розділу IV Порядку проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.11.2016 №144/зп-16.

Проте, з системного аналізу нормативних приписів наведеного Порядку суд приходить до висновку, що виникнення перед іспитом чи під час його складення ситуації, яка унеможливлює в конкретний момент часу продовження проходження особою відповідного етапу кваліфікаційного оцінювання (як то різке погіршення стану здоров'я, необхідність отримання невідкладної медичної допомоги, перебування на лікарняному), не є відмовою учасника від проходження іспиту.

Якщо стан здоров'я унеможливлює явку особи на іспит, то учасник кваліфікаційного оцінювання має право звернутися до Комісії щодо перенесення строків оцінювання в порядку, передбаченому пунктом 13 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення.

Якщо погіршення здоров'я відбулося під час проходження іспиту, учасник кваліфікаційного оцінювання має право звернутися до уповноваженого представника Комісії для отримання допомоги. В наведеній ситуації уповноваженими представниками Вищої кваліфікаційної комісії суддів України складається акт позаштатної ситуації.

Неможливість продовжувати виконання іспиту за станом здоров'я не є тотожним відмові від проходження іспиту.

Проте, ОСОБА_3 19.04.2018 під час проходження іспиту до уповноважених представників Комісії не зверталася, невідкладна медична допомога не викликалася. Заяв щодо різкого погіршення стану здоров'я судді та неможливість виконання нею іспиту позивач до оприлюднення результатів анонімного тестування до Комісії не подавала.

В той же час, законодавством не передбачено встановлення нових строків проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі призначення повторного складання іспиту щодо особи, яка вже виконала анонімне письмове тестування та практичне завдання та отримала результати по ним.

Судом відхиляється посилання позивача на висновок експертного дослідження №4 Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, яким проведено судово-медичне дослідження медичної документації ОСОБА_3 за 16.04.2018, 18.04.2018 та 19.04.2018.

Так, значеним висновком встановлено що захворювання позивача може призводити до зниження показників інтелектуальної роботи, а призначене лікування може мати побічні ефекти.

Проте, зазначене дослідження проводилося виключно щодо медичної документації, фактичний стан пацієнта на час складення нею іспиту 19.04.2018 не встановлювався, як і наявність причинно-наслідкового зв'язку між хворобою позивача, її лікуванням та результатами складеного нею іспиту.

ОСОБА_3 самостійно прийняла рішення щодо проходження нею іспиту 19.04.2018, і навіть за умови наявності хворобливого стану, оцінила свій стан як такий, що дає її можливість проходити кваліфікаційне оцінювання.

Подальше перебування нею на лікарняному з 23.04.2018 по 12.05.2018 не може свідчити про те, що результати проходження іспиту ОСОБА_3 є необ'єктивними.

Судом відхиляються також доводи позивача, що вона зверталася після оприлюднення кодованих результатів тестування 19.04.2018 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про перерахунок її результатів вручну.

Так, факт надходження звернення від ОСОБА_3 про перерахунок результатів тестування вручну представником відповідача у судовому засіданні не підтверджено. Не надано доказів подання звернення і позивачем.

Тим не менше, суд зазначає, що позивач вказує на те, що у своєму письмовому зверненні мотивувала необхідність перерахунку балів по письмовому тестуванню хвилюванням, а не станом здоров'я у зв'язку з перебігом хвороби.

Посилання позивача на те, що у порівняні з іншими учасниками кваліфікаційного оцінювання вона перебувала у завідомо нерівних та небезпечних для здоров'я умовах є також необґрунтованими, оскільки порядок проходження кваліфікаційного оцінювання, права та обов'язки їх учасника визначені нормативно та є однаковими та рівними для всіх.

Суд також звертає увагу, що ОСОБА_3 проходила кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді відповідно до пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», для якого визначено особливий порядок розділом V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.

Згідно з пунктом 9 розділу V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді ? 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

Так, суддя вважатиметься таким, що набрав мінімально допустимий бал іспиту, якщо він набрав половину або більше половини від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування та половину або більше половини від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

ОСОБА_3 за виконання анонімного письмового тестування отримала 38,25 бала, що становить менше 50 відсотків від максимально можливого бала на цій стадії іспиту, у зв'язку з чим відповідач дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач на етапі іспиту не підтвердила своєї професійної компетентності.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини щодо не набрання позивачем мінімально допустимого бала за виконання анонімного письмового тестування, відповідач правомірно визнав ОСОБА_3 такою що не підтвердила своєї професійної компетентності на етапі іспиту та відповідно не допустив її до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 №1261/ко-18 ухвалено повноважним складом, підписано усіма членами, що брали участь в його прийнятті, містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

Таким чином, визначені законом підстави для скасування оскаржуваного рішення відповідно до частини третьої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судом також не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо законності та обґрунтованості рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 №1261/ко-18 та відповідно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 22, 241, 243, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про скасування рішення від 20.07.2018 №1261/ко-18 - відмовити. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складене та підписане 17.12.2018.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

Т.М.Шипуліна,

Л.І.Бившева,

І.А. Гончарова,

І.Я Олендер,

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду